Довгоочікуваний проект фінансування розвитку українського села (переговори про нього почалися ще в листопаді 2001 року), нарешті, набуде розвитку. На початку грудня до Києва прибуде для обговор ення ходу його підготовки та узгодження остаточного графіка місія Світового банку (СБ). Путівку в Україну їй підписала у вівторок Верховна Рада, ухваливши закон «Про забезпечення прав кредиторів і реєстрацію обтяжень». Наприкінці першого півріччя 2004 року, як вважає координатор проектів фінансового сектора України в представництві СБ Анжела Пригожина, рада директорів СБ може розглянути цей проект (його загальна вартість орієнтовно $275 млн., частка української сторони — $75 млн., термін кредиту СБ — 20 років).
Можливу ухвалу СБ можна порівняти з першою ластівкою, що відгукнулася на істотне потепління інвестиційного клімату в Україні, яке прогнозується як наслідок прийняття цього законодавчого акту. Досі, як вважали українські та зарубіжні банкіри, законодавство нашої країни кредитора, а отже, й інвестора, не лише не захищало, але нерідко й ставило в залежність від сумлінності позичальника. Якщо ж такого не було, а навпаки, були плани «нагріти» кредитора, то в законодавстві для цього існувало чимало лазівок. На користь цього твердження говорять не тільки багаторічні нарікання з цього приводу Асоціації українських банків, але й судова практика. За словами міністра економіки та євроінтеграції України Валерія Хорошковського, західних бізнесменів у більшій мірі цікавлять питання можливого захисту своїх інвестицій в Україну в судовому порядку... Тепер законодавчу базу для такого захисту створено. Прийняття вищеназваного закону дозволить сформувати реєстр обтяжень майна позичальників для надання найбільш повної інформації кредиторам та інвесторам про майнове становище боржників для вивчення можливості їх подальшого кредитування. Одночасно створено прозору та чітку систему черговості пріоритетів при задоволенні вимог кредитора за рахунок реалізації майна боржника. Законом передбачено також механізм позасудового задоволення вимог кредиторів, що було однією з умов іноземних інвесторів. Так, серед нових обтяжень, які запроваджуються законом на додачу до існуючої застави, прописаний, зокрема, договір репо (зворотної купівлі). Дуже цінно, що внесені до реєстру дані є відкритими для всіх юридичних і фізичних осіб. І це, безумовно, справить великий вплив не тільки на інвестиційний клімат, а ле і на бізнес-клімат країни взагалі. Відтепер честь і чесність бізнесмена (а точніше — антиподи цих понять) перестають бути лише категоріями моралі та набувають цілком реальних, зареєстрованих рис. Отже, тому, хто хоче посісти гідне мiсце в бізнес-середовищі, доведеться постiйно піклуватися про чистоту своєї кредитної історії...
Проте від прийняття закону до його реалізації ще потрібно пройти чималу дистанцію. Як сказав «Дневі» віце-президент банку «Траст» і директор його представництва в Україні Борис Соболєв, закон «Про забезпечення прав кредиторів і реєстрацію обтяжень» — лише перший крок у захистi кредитора. «Ним вирішені ще не всі проблеми», — вважає Соболєв. За його словами, різні українські відомства розгорнули конкурентну боротьбу за право створювати відповідний орган, який займатиметься реєстрацією. «Доки йтиме це змагання, ризики кредиторів не поменшають», — упевнений банкір. Він вважає, що урядові необхідно негайно вирішити це питання. Соболєв також упевнений, що дійовий захист кредиторів можливий лише за умов працюючого фондового (в тому числі й земельного) ринку, коли для визначення вартості застави не потрібно залучати незалежних оцінювачів. «Береш ринкову вартість однієї акції і множиш на їх кількість — отримуєш капіталізацію й під цю суму видаєш кредит», — говорить Соболєв. У нинішній ситуації практично непрацюючого фондового ринку, на його думку, кредитор часто зайви й раз ризикує та програє, та й позичальникові невигідно, оскільки доводитися переплачувати за ризики.






