Запах грошей

До загальної ейфорії з приводу рекордної реприватизації «Криворіжсталі» учора додалася й невелика ложка дьогтю. Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's заявило, що може знизити довгостроковий корпоративний кредитний рейтинг «ВВВ+» консорціуму Mittal Steel Co. N.V., зареєстрованого в Нідерландах, а також довгострокові рейтинги належних йому дочірніх компаній у зв'язку з купівлею Mittal 93,02% акцій найбільшого українського меткомбінату «Криворіжсталь». Причина: купівля Mittal Steel «Криворіжсталі» демонструє агресивнішу стратегію зростання та фінансову політику в порівнянні з закладеною в нинішній рейтинг». Агентство також вказує: продаж «Криворіжсталі» є предметом значних політичних суперечок і має інституційні ризики на ринку України, що розвивається, де захист прав власності залишається відносно слабким. Негативний прогноз, повідомляється в прес-релізі агентства, також відображає потенційне збільшення (внаслідок цієї операції) використання кредитів.

Дозволимо собі спрогнозувати, що позикові кошти, які покупець має намір разом із власними викласти за український меткомбінат, можуть внаслідок зниження рейтингу дещо подорожчати, створивши певні труднощі. Але це вже, як мовиться, проблеми Mittal Steel, яка зобов'язалася до кінця листопада перерахувати Україні всі 24,2 мільярда гривень. А от українська проблема — як розумно, не завдавши при цьому шкоди економіці, розпорядитися капіталом, який раптово з'явився. Інформаційне поле останніх днів залишає дуже стійке враження про те, що політики, й ті, хто неодноразово виступав проти проїдання бюджету, накинулися на ці 24 мільярди... забувши, що перед ними поки що шкура невбитого ведмедя. «Великі гроші надто збуджують», — поставив у розмові з «Днем» діагноз ситуації керівник групи радників глави Нацбанку Валерій Литвицький. І дійсно, деякі політики вже розраховують використовувати ці гроші у своїх цільових групах. Так, голова Верховної Ради Володимир Литвин вважає необхідним направити кошти від продажу «Криворіжсталі» на потреби соціальної сфери, агропромислового комплексу та вугільної промисловості.

Проте дискусія на цю тему в суспільстві, безумовно, корисна, оскільки здатна протверезити деякі гарячі голови, які живуть лише одним днем. Прем'єр-міністр Юрій Єхануров пропонує не поспішати. «Можливо, зараз ми внесемо певні корективи до бюджету нинішнього року на початку наступного місяця. Ми так домовилися у Верховній Раді і, я гадаю, що нам треба поправити наші показники. Не хотілося б, щоб ми проїли ці кошти, — сказав прем'єр і додав. — Кабінет Міністрів пропонуватиме, щоб вони працювали на розвиток економіки». Президент також налаштований на розвиток, хоча, як завжди, схильний до крайніх оцінок: «Не думаю, що знайдуться політичні сили, які ініціюватимуть систему проїдання цих грошей, тому що ми всі добре розуміємо, що від такої політики ми нічого не залишимо майбутнім поколінням», — сказав В. Ющенко у вівторок. За його словами, в основі механізму використання цих коштів, над яким працює уряд, буде модернізація житлово-комунального господарства, оборонного комплексу, сфери високих технологій, підтримка села.

Та прихильники проїдання все ж знайшлися. Так, про намір направити кошти, виручені від продажу «Криворіжсталі» на погашення заборгованості вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР, говорила екс-прем'єр Юлія Тимошенко. Це, звичайно, дуже «електоральноємна», але надто небезпечна в плані розвитку інфляції пропозиція. СДПУ(О) вирішила направити їх у законне русло та внесла до парламенту відповідний законопроект, оскільки це була «ідея влади й обіцянка влади в особі Кабміну та Президента». «На жаль, не наша ідея, але ми допоможемо владі її реалізувати», — сказав лідер соціал-демократів Віктор Медведчук.

Тим часом уряд терміново відпрацьовує порядок надходження до України коштів від продажу «Криворіжсталі». За деякими даними, для цього Нацбанк може відкрити валютний рахунок Фонду держмайна. Він може бути й гривневим. І, виявляється, не виключено, що може народитися навіть і своєрідний гібрид — валютно-гривневий рахунок. Словом, для покупця створюють всі умови, а для нас, яким буде рахунок, як говорять в Одесі, без різниці. Інша справа — податки. Їх, здавалося б, потрібно платити — як за будь-якого переходу товару з рук у руки. В колах, близьких до податкових, «Дню» сказали, що податків із цієї транзакції не буде, але не сказали, який закон звільняє від оподаткування. Крапку в цьому міні-розслідуванні поставив екс- глава ФДМУ Михайло Чечетов, який повідомив «Дню», що досі з конкурсного продажу податок не платився. На його думку, цього не буде й у випадку з «Криворіжсталлю». І все ж не дуже зрозуміло: якщо журналіст купує в магазині, скажімо, диктофон, то ПДВ із нього при цьому беруть. Чому ж тоді пана Лакшмі Мітала, який посідає з $25 мільярдами третю позицію в рейтингу найбагатших людей планети (Форбс), від цього податку звільнено? Зрозуміло, що він і так витратився, але, на мою думку, нітрохи не менше, у відсотковому співвідношенні, ніж громадянин України, який купує, наприклад, на свою зарплату звичайне дерев(яне ліжко з ортопедичним матрацом.

Утім, це той самий невбитий ведмідь. У разі необхідності держава легко вигадає необхідну формальну процедуру. Пригадується, аналогічні труднощі переживав російський «Газпром», якому треба було прийняти від України облігації «Нафтогазу». Так що відповідний досвід є звідки почерпнути, важливо лише те, щоб при цьому нас не обдурили, як і минулого разу.

І звичайно, не можна не відповісти на запитання, як найкраще використати «криворізьку» інвестицію. Чи може наш ринок «переварити» такі доходи без «розладів шлунку» у вигляді інфляції чи ревальвації гривні? У Нацбанку в цьому зовсім не впевнені, й тому вживають усіх необхідних заходів, щоб стерилізувати гігантські надходження, аби виконати доведені до громадськості зобов'язання стосовно збереження базового значення курсу національної валюти до 5,05 грн./$1 чи в середньому за рік 5,1 грн./$1. Навіть конвертацію валюти в разі необхідності буде проведено безкоштовно, хоча, швидше за все, за офіційним курсом НБУ. А потім гроші потраплять на рахунок Держказначейства, звідки уряд уже черпатиме їх відповідно до бюджетного розкладу. Але поки що (до змін у бюджеті) він має право взяти з цього рахунку не більше, ніж затверджений парламентом дефіцит бюджету — менше 7 млрд. гривень. І це, як сподіваються експерти «Дня», не вплине на цінову ситуацію, тобто не призведе до прискореної інфляції.

Але тут виникає спокуса взяти участь у розподілі. І навіть ті, хто вчора говорив про те, як погано вербувати таким чином виборців, прагнуть у цьому процесі взяти участь. Литвицький насамперед звернув увагу «Дня» на те, куди не потрібно направляти гроші: на поточні постійні витрати, тобто збільшення пенсій і зарплат (для цього є інші статті доходів і, головним чином — від зростання економіки). А ще його непокоїть, щоб у влади не виникла спокуса направити ці гроші на викуп у власників інших «неправомірно» придбаних підприємств, запустивши нову спіраль реприватизації й до нескінченності роздуваючи таким чином дефіцит бюджету. На процесі розподілу власності час поставити остаточну крапку, впевнений експерт.