Приклад якої видатної історичної особистості,
на ваш погляд, є особливо актуальним для сучасної України?
Орест СУБТЕЛЬНИЙ, політолог, історик (Канада):
Захоплюємося ми ним чи ні, потрібно визнати, що саме Мазепа
був одним з найдовершеніших політиків України, який досягнув висот, що
дозволили стати йому після Хмельницького наймогутнішим гетьманом, який
колись був в Україні. Незважаючи на всю ганебність і жорстокість політики
того часу, він зумів зберегти владу протягом десятиріч. У зв'язку з цим
цікаво було б уявити, що саме зробив би гетьман Мазепа в сьогоднішній Україні.
Почнемо з того, що становище, що є зараз, не було б для
нього чимось цілком чужим. Як і теперішні керівники країни, він нагромадив
велике багатство на шляху до вершини влади. У часи Мазепи, як і сьогодні,
існувала швидко зростаюча надзвичайно жадібна політична й економічна еліта.
Становище мас неухильно погіршувалося. На Правобережжі були труднощі із
захистом територіальної цілісності України від колишніх господарів цих
земель. Як і сьогодні, Україна вагалася між двома різними системами — західною
(Польща) і східною (Московія).
Можна з достатньою впевненістю стверджувати, що Мазепа,
який зуби з'їв на політиці, заснованій на законі джунглів, порівняно швидко
зорієнтувався б у сьогоднішньому українському політичному оточенні. Питання
в тому, що б він зробив як глава держави? Абсолютно очевидно, що Мазепа
пішов би на зближення з Заходом, одночасно намагаючись умилостивлювати
Схід якомога довше. Він би так робив не тому, що на Заході існують гарантії
кращого життя для нього та його країни (вже хто-хто, а Мазепа знав і менш
привабливі сторони європейської цивілізації), а тому, що вибір Заходу надавав
набагато більші можливості. Як творець козацької старшини — тієї ж еліти,
Мазепа, безсумнівно, зосередив би увагу на новій еліті в Україні. Будучи
аристократом, гетьман вважав, що кожне суспільство повинне мати свою еліту.
Все питання в тому, чи є така еліта, в основному, конструктивною, чи вона
передусім така, що паразитує. Сьогодні, як він робив це свого часу, Мазепа
постарався б переконати нових олігархів, що чим багатшою стане Україна,
тим у вигіднішому становищі буде й її еліта. Зрештою, Мазепа добре відчував
історичний процес: він розумів, що майбутні покоління згадуватимуть про
нього не за хитрощами його політики, нагромадженим багатством і могутністю
(1708 року, наприкінці свого життєвого шляху, не маючи спадкоємців — для
реалістичного Мазепи багатство та влада не мали вирішального значення —
він хотів побачити Україну в масштабі більшому, ніж його власні інтереси),
а за тим, що він зробив для своєї держави загалом. Сьогодні прагматичний
і реалістичний Мазепа прагнув би розвинути почуття сприйняття України,
що перевершує його особисті інтереси. Будь-який український політик повинен
робити так само, якщо він хоче, щоб його ім'я залишилося в історії.






