Так, держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава
Ліна Костенко, українська письменниця, поетеса-шістдесятниця, лауреатка Шевченківської премії, Премії Антоновичів

Здорова орієнтація

Молодь — за вступ до ЄС та НАТО
24 червня, 2004 - 00:00

Що заважає Україні вступити до НАТО та ЄС? Який напрямок інтеграції — до ЄС чи до ЄЕП — є для України пріоритетним? Ці питання обговорювалися на «круглому столі» «Зовнішньополітичні орієнтації населення України», організованому фондом «Демократичні ініціативи», центром «Соціальний моніторинг», Атлантичною радою України та Громадською лігою Україна—НАТО. Було презентовано результати опитування українців (2038 респондентів), проведеного в першій половині травня цього року, одразу по розширенню Європейського Союзу.

Опитування свідчить, що понад половину населення України стабільно підтримує вступ до ЄС — за це висловилися 56% респондентів. Проти того, щоб Україна стала членом Євросоюзу, лише 20% громадян. Показово, що якби найближчої неділі відбувся референдум щодо вступу України до ЄС, «за» готові проголосувати 53%, «проти» — лише 16%. Причому підтримка істотно вища серед молоді. Люди літнього віку також підтримують членство в ЄС, хоча і з меншим ентузіазмом. Традиційно найбільш проєвропейськи налаштованим залишається Західний регіон України та Київ, найменше — східний, більш орієнтований на ЄЕП. Головними причинами, що заважають вступу до Євросоюзу, більшість громадян вважає недостатній економічний розвиток України (57%) і низький рівень життя населення (47%). Показово, що останні заяви європейського керівництва про віддаленість перспектив вступу України до ЄС не справила істотного впливу на громадську думку — лише третина респондентів указала на позицію західних держав як на перешкоду просуванню України в напрямi ЄС. Цікаво, що стосовно термінів вступу до Європейського Союзу респонденти налаштовані доволі оптимістично: 22% вважають, що Україна може стати членом ЄС у найближчі п’ять-десять років. Загалом інтерес громадськості до Європейського Союзу доволі високий. За словами директора центру «Соціальний моніторинг» Ольги Балакіревої, третина опитуваних часто обговорює цю тему в сім’ї чи з друзями, однак лише половина з них має уявлення про те, що таке ЄС, як функціонують його інституції. Це свідчить про доволі низький рівень поінформованості населення щодо євроінтеграційних процесів. За умови кращої обізнаності, 24% тих, хто не визначився з позицією, могли б поповнити ряди прихильників вступу до ЄС.

Обираючи один із зовнішньополітичних векторів, 44% населення висловилися на користь приєднання до ЄЕП. Орієнтація на ЄЕП притаманна в основному людям старшого віку, тоді як молодь більше прихильна до ЄС. Як бачимо, в громадській думці присутня «двовекторність» — українці хотіли б інтегруватися і на Захід, і на Схід. Це свідчить про певне нерозуміння політичних процесів та невизначеність остаточної позиції. Не йдеться про категоричний вибір — Захід чи Схід, однак пріоритетність того чи іншого курсу зовнішньої політики має бути присутня.

Необхідність набуття членства в НАТО більш позитивно сприймається молоддю (37%). Основною перевагою членства в НАТО, на думку опитаних, є надання гарантії безпеки Україні. Противників вступу до НАТО поки що більше — 49%, і це в основному люди старшого віку. Вони пов’язують свою позицію з небезпекою для України бути втягнутою у військові дії НАТО. На думку віце-президента Атлантичної ради України Олега Кокошинського, такі результати зумовлені тим, що ставлення до НАТО плутається зі ставленням до окремих дій блоку, а також помилковим співвіднесенням НАТО та війни в Іраку. Громадяни України доволі мало знають про НАТО, цей факт підтверджує й великий відсоток тих, хто не визначився з позицією, — 24%. Водночас показовим є зростання інтересу до НАТО — про це свідчать результати конкурсу «Альянс-2004 для України», проведеного Громадською лігою Україна—НАТО для школярів. Тільки від них було отримано понад 100 робіт, у яких діти висвітлювали власне бачення Альянсу. Основним дитячим застереженням був страх перед війною, що свідчить про важливість висвітлення не тільки військової, а й миротворчої діяльності НАТО. На необхідність такого інформування вказує й те, що 44% опитаних досі вважають НАТО агресивним військовим блоком. Та незважаючи на значний відсоток противників набуття членства в НАТО, на думку Ірини Бекешкіної, якби Україна справді стала б членом Альянсу, то громадський спротив цьому процесу навряд чи спостерігався б. За результатами дослідження, проведеного рік тому, лише 4% респондентів готові були вийти на демонстрацію, щоб висловити свій протест вступові до НАТО.

Загалом є наявною позитивна тенденція спільного проведення досліджень громадської думки щодо ставлення до ЄС та НАТО. Фактично це є один — західний — вектор зовнішньої політики. НАТО та ЄС — різні виміри єдиного європейського вибору, оскільки практично всі країни- члени ЄС є членами НАТО. Тому українське суспільство має сформувати єдиний погляд на євроатлантичну інтеграцію та позбавитися невизначеності. Вкотре постає питання інформаційного забезпечення офіційного курсу, визначеного керівництвом країни.

Віра КОВТИХА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments