Тетяна КОРОБОВА, «День»
«Всеукраїнська партія жіночих ініціатив сподівається взяти участь у президентських виборах 1999 р. в команді нинішнього Президента».
Про це повідомила лідер партії Валентина Даценко в телеграмі Леонідові Кучмі.
Оскільки партія «ініціативниць» регулярно підтримує зв’язок із Президентом через пошту, то слід гадати, що керівник держави в курсі того, про що нагадала глава партії на прес-конференції в Харкові після третього позачергового з’їзду: «ВПЖІ завжди займала пропрезидентську позицію, вважаючи, що руйнування іміджу глави держави призводить до зміни та погіршення міжнародних відносин».
Справді, з того, який вигляд має чоловік, можна зробити висновок про його жінку. А якщо це ціла партія, котра хоче виглядати добре, то про Президента та його імідж можна не турбуватися. І не треба казати, що якби «жіночі ініціативи» не стосувалися Президента, то про них ніхто не згадував би після виборів, як мало хто пригадав під час їх. Зрештою, жінці завжди властиве жалісливе почуття змалечку («все равно его не брошу, потому что он хороший»), і якщо ВПЖІ зробила співчуття своїм ідеологічним знаменом, підставивши — перша і єдина — тендітне партійне плече (начебто) діючому Президентові, то честь і слава такій ініціативі. І нехай противник плаче! Тим паче, що лідер партії переконана: «Дії всіх партій були спрямовані на те, аби ВПЖІ не тільки не потрапила до ВР, а й на політичну арену взагалі».
Тут, правда, щодо «слабкості» сумніву. Подейкують, що сама Валентина Даценко ледь не бензинова королева і, як будь-який бізнесмен в епоху крутих змін, дуже занепокоєна проблемною можливістю зберегти свій бізнес у період чергового посилення боротьби за законність і правопорядок. Тому «ініціативний» ривок «під Президента» декотрі з погано вихованих схильні пов’язувати не з партійною політикою, а, скажімо, із приватною економікою.
Але тут зовсім не до речі пригадується аналогічний випадок, який стався у Криму. Ніхто частіше і гучніше за розгромлену сьогодні Партію економічного відродження Володимира Шевйова не повідомляв: «ПЕВ — єдина пропрезидентська! Ми завжди за Президента! Тільки Президент!». Ну то що, воно їм допомогло?
