Зростає потенціал здорового суспільства

Сьогодні вони посідають перші місця в міжнародних змаганнях зі стратегічного менеджменту, випереджаючи американців, японців, німців... Завтра, хочеться вірити, в їхніх руках опиняться цілі сектори реальної економіки. Від їхніх знань, амбіцій, уміння оперативно реагувати, приймати рішення та брати на себе відповідальність залежить успіх України у світі. Логіка проста: успішні вони — успішна Україна.

Міжнародний інститут менеджменту «МІМ-Київ» — перша бізнес-школа на пострадянському просторі, заснована ще 1989 року з ініціативи видатного науковця Богдана Гаврилишина. Як зазначено на офіційному сайті «МІМ-Київ», філософією інституту є «партнерство бізнес-освіти, науки й бізнесу з метою посилення конкурентоспроможності українського бізнесу та України». Цю стратегію «мімівці» успішно реалізовують, що було доведено минулої суботи під час урочистого нагородження випускників «МІМ-Київ», які вже досягають чималих успіхів. На вишукане дійство в готелі «Інтерконтиненталь» організатори запросили не лише випускників, викладачів, а й представників великого бізнесу, які вітають «вирощування» нової української бізнес-еліти.

Прикметно, що рік світової фінансової кризи для «мімівців», навпаки, став дуже успішним. У міжнародній бізнес-симуляції Global Management Game (це віртуальний тренінг, наближений до умов реального ринку, зі своїми несподіванками та критичними ситуаціями, давно оцінений викладачами менеджменту зі всього світу) студенти «МІМ-Київ» беруть участь із 2000 року, щоразу займаючи високі позиції. Проте цього року за українцями — абсолютна перемога. Чотири команди МІМ посіли найвищі місця в Global Management Game. Головний розробник цієї бізнес-симуляції професор Девід Ламонт, який в інтернет-режимі спілкується з її учасниками і підкидає їм щоразу нові завдання, у захваті від досягнень українців. До слова, він мав приїхати до Києва на нагородження. Проте форс-мажор на американських авіалініях завадив йому це зробити. Довелося професору записувати відеозвернення до своїх підопічних. Пізніше «мімівці» жартували, що ще ніколи не бачили у Девіда таких сумних очей.

Українці в Global Management Game мають дуже хорошу репутацію. Професор Ламонт високо оцінив вчинок одного з учасників, який випадково отримавши чужий мільйон доларів на свій рахунок, написав Девідові листа, що, мовляв, він, звичайно, хоче виграти, але тільки чесним шляхом, і попросив розробника виправити помилку. Тоді українська команда зайняла друге місце, проте здобула особливу репутацію.

Хотілося б, щоб так само позитивний імідж у світі мав і український бізнес. Проте, як уже писав «День», рецепт для цього один — «виростити» критичну масу нової бізнес-еліти, готової грати за правилами та чесними вчинками піднімати авторитет українського підприємництва.

«Поки що на рівні країн ми перемагаємо лише у віртуальному бізнесі, але, може, це означає, що ми трохи випередили час і наші реальні успіхи вже за крок», — такими словами закінчили організатори церемонії нагородження фільм про перемоги «мімівців». Здається, у цих словах — великий сенс.

Олександр ПОДОБНИЙ, член наглядової ради Global Management Game:

— З Global Management Game я виніс основне: запорукою успіху є аналітичний підхід до ситуації, відповідальний підхід і, головне, добра надійна команда. На цих «трьох китах» тримається підхід будь-якого бізнесу. Тепер цим людям належить впроваджувати цю філософію в реальному бізнесі. Усе, що для цього треба, вони вже знають. Я їм хочу побажати лише здоров’я, бо який же успіх без здоров’я?

Андрій НАГОРНИЙ, випускник «МІМ-Київ» 2008 року:

— Я закінчив МІМ 2008 року, це збіглося з початком кризи й переповненням ринку людських ресурсів. Із особистого досвіду скажу, що той потенціал амбіцій, який закладає МІМ, грає величезну роль. Причому як у житті людини, яка потрапляє в критичну ситуацію, так і в цілому для країни. Знаю, що в кризу «мімівці» не розгубилися, завдяки їхній роботі чимало підприємств вистояло. Мені здається, це вже показник успіху й результат. Гадаю, далі буде більше.

Олександр ФЕДЧЕНКО, №1 у рейтингу «ТОП 100 найкращих топ-менеджерів України»:

— Криза змусила нас замислитися над ефективністю. Якраз перед початком кризи 2008 рік у нашій компанії ми оголосили роком ефективного використання ресурсів. На жаль, сьогодні далеко не всі топ-менеджери в Україні замислюються над найоптимальнішою моделлю побудови свого бізнесу, можливо не розуміючи, як це важливо.

Звичайно, обов’язково треба оцінювати ефективність, бажано порівнюючи показники. Я порівнюю показники своєї компанії із показниками прибутковості західних компаній. Уп’ятеро наші показники гірші, ніж європейські. Я почав аналізувати, чому такий розрив. Наприклад, я побачив, що лише на податкопланування ми витрачаємо десь утричі ресурсів більше, ніж наші колеги на Заході. Уявляєте, ці зусилля, які ми витрачаємо на те, аби сплатити податки, рівносильні основним ресурсним витратам — новації, створення продукту й продаж!

І ще одне, дуже важлива умова успіху — правила гри на ринку. Здавалося б, нашій компанії — лідеру у своїй галузі — вигідно грати за своїми правилами. Але я особисто був ініціатором усіх переговорів, аби зробити правила цивілізованими й прозорими. Я впевнений, чим більше випускників МІМ працюватиме на ринку України, тим краще буде бізнес-атмосфера.

Дмитро ПІЛЬТЯЙ, випускник «МІМ-Київ»:

— Я користуюся трьома основними й незмінними правилами ефективності. Перше — це завжди залишатися собою, не втрачаючи свого обличчя. Бізнес-репутація особливо важлива — зіпсувати її ти можеш лише один раз, шансу виправити її в тебе вже не буде. Друге — я покладаюся на авторитет і досвід західних компаній. І мені найбільше подобається, що вони не бояться змінюватися. Треба не боятися змінюватися ні топ-менеджерам, ні власникам бізнесу. Ну й третє: слід визнавати свої помилки та виправляти їх.

Віктор АДАМОВИЧ, випускник «МІМ-Київ»:

— У «мімівців» завжди є конкурентна перевага. Думаю, вони спокійніше почуваються на українському ринку. Вони знають тенденції й уміють поєднати теорію й практику. Мені подобаються слова Сороса, коли його запитали, що робити людині в умовах кризи. Він сказав, що людина мусить бути або моторною, або бережливою. «Мімівці» ж навчені бути й моторними, й бережливими. Тому в них хороше майбутнє.

Віталій ГАЙДУК, член наглядової ради Міжнародного інституту менеджменту «МІМ-Київ»:

— Україна від планової економіки перейшла до ринкової, не зовсім зрозумівши, що насправді відбулося. У нас ще не створені правла гри на ринку. Крім того, у нас не зовсім комфортна система оподаткування, багато надлишкового адміністрування, у цьому процесі завжди присутній суб’єктивний фактор... Але якщо в рейтингу ста кращих топ-менеджерів 22 випускника МІМ, це означає, що вони мають такі знання, що навіть в цих некомфортних умовах можуть створювати конкурентоспроможний ефективний бізнес.

Ліна Хасан-Бек, професор кафедри адміністрування Міжнародного інституту менеджменту:

— Реалії України, звичайно, не сприяють тому, щоб бізнес ставав соціально відповідальним. Це вибір бізнесу і його власників, чи вони цього хочуть і можуть бути соціально відповідальними, чи вони шукають причини, щоб такими не бути. Середовище, в якому працює бізнес, вимагає від нього соціальної відповідальності. Це вибір часу. Ті, хто це розуміють, підлаштовуються під середовище вже зараз. Іншим рано чи пізно доведеться це зробити. Але довготривало успішними будуть, звичайно, перші — ті, хто вже зараз зрозумів вимоги завтрашнього дня. Ця соціальна відповідальність полягає не в тому, щоб дати гроші комусь на щось (хоча це, звичайно, добре). Головне ж — не шкодити комусь.

МІМ — це те інтелектуальне і професійне середовище, яке не дозволяє своїм випускникам мислити інакше.

Євген МАРЧУК, екс-прем’єр-міністр України:

— На жаль, для реального впливу на українську економіку і боротьби з таким багатогранним і складним явищем як корупція випускників МІМ поки що дуже мало. Але їм потрібно закріплюватися в бізнесі й показувати приклад тим молодим людям, які ще не є представниками світу підприємництва. Якщо старшокласники, скажімо, у яких зараз тільки формуються уявлення про доросле життя, будуть бачити перед собою приклади чесних, освічених успішних молодих людей, вони будуть рухатись у правильному руслі. Це буде сприяти накопиченню того критичного потенціалу здорового суспільства. МІМ для сучасної України мав би бути предметом постійного обговорення. Але не в ток-шоу. Ці хлопці в ток-шоу не пішли б — у них інша ментальність. А ще мене зігріває те, що переважна більшість «мімівців» сповідує тезу, озвучену їх викладачкою: ми живемо не у світі — ми живемо в українському світі. Вони розуміють: якщо Україні буде погано, хорошого бізнесу тут ніколи не побудуєш.