Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Звичайне чудо для дітей-сиріт

31 грудня, 1998 - 00:00

Певна річ, образливо, коли твої друзі по школі хвацько покотили на зимові канікули у Францію або Німеччину, а ти залишився зустрічати Новий рік у Києві. Водити стандартні хороводи навколо ялинки і одержувати пакуночки зі стандартним набором дешевих солодощів.

Так або приблизно так думали діти будинку для дітей-сиріт № 3 до висадки спортивного десанту, який доставили президент Асоціації греко-римської і вільної боротьби України Борис Савлохов і президент Федерації великого тенісу Герман Беньямінов. Виступи відомих артистів, коробки шоколадних цукерок, продукція відомої спортивної фірми «Рібок» і багато-багато веселощів. Здавалося б, звичайнісіньке чудо. Так, це чудо, коли разом усміхається багато дітей, позбавлених батьківського тепла. І нехай тепер не задирають носа їхні друзі, які подалися відпочивати за кордон. Питання в іншому. А що, важко для наших великих і високооплачуваних атлетів подарувати усмішку дітям із двох інших київських будинків сиріт і постати в ролі отакого добряка Діда Мороза? Адже це так просто — подарувати свято!

№252 30.12.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Певна річ, образливо, коли твої друзі по школі хвацько покотили на зимові канікули у Францію або Німеччину, а ти залишився зустрічати Новий рік у Києві. Водити стандартні хороводи навколо ялинки і одержувати пакуночки зі стандартним набором дешевих солодощів.

Так або приблизно так думали діти будинку для дітей-сиріт № 3 до висадки спортивного десанту, який доставили президент Асоціації греко-римської і вільної боротьби України Борис Савлохов і президент Федерації великого тенісу Герман Беньямінов. Виступи відомих артистів, коробки шоколадних цукерок, продукція відомої спортивної фірми «Рібок» і багато-багато веселощів. Здавалося б, звичайнісіньке чудо. Так, це чудо, коли разом усміхається багато дітей, позбавлених батьківського тепла. І нехай тепер не задирають носа їхні друзі, які подалися відпочивати за кордон. Питання в іншому. А що, важко для наших великих і високооплачуваних атлетів подарувати усмішку дітям із двох інших київських будинків сиріт і постати в ролі отакого добряка Діда Мороза? Адже це так просто — подарувати свято!

№252 30.12.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»

Олександр ГОНЧАРУК, «День»
Газета: