Зворотний бік однієї інвестиції
Юрій БУЧАРСЬКИЙ
На полігоні одного з небагатьох високоліквідних підприємств України розгорнулася витончена фінансова інтрига, що плавно переросла в міжнародний скандал.
Минулої п'ятниці Верховна Рада заслухала звіт голови тимчасової комісії з розслідування обставин створення та банкрутства СП "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" Євгена Жовтяка. Комісія виявила порушення при внесенні сторонами часток до статутного фонду при наданні американській стороні пільг в оподаткуванні, при виплаті дивідендів. Спікеру парламенту Олександру Морозу доручено повідомити Сенат і Конгрес США про здійснення тиску на виконавчу владу суверенної України з метою позасудового вирішення господарських суперечок на користь американських підприємців...
Що ж спричинило конфліктну ситуацію?
Щоб зрозуміти, як процеси мікроекономіки переростають у реальну загрозу інвестиційній політиці в Україні, побіжно ознайомимося з особами, що причетні до цієї скандальній історії. Передусім відзначимо участь цілої низки членів сенату та конгресу США, посольства США в Україні, а з боку України - увагу Президента та Прем'єра, Генпрокуратури та Вищого арбітражного суду.
Концесіонери
Утім, перераховувати всі правові інститути, залучені до скандалу з Борщагівським хімфармзаводом (БХФЗ) сізіфова робота. А головними героями сюжету виявилися двоє колишніх наших співвітчизників, нині громадян США: Джейкоб (Яків) Ямпел, президент фірми "R and J Trading International, INC", та віце-президент цієї ж фірми Ростислав Фурман, надалі, для зручності, "Концесіонери".
2.12.97 на стіл Кабміну ліг лист, складений з незвичайною повагою до українського уряду. Документ підкуповує дбайливістю, з якою керівники "R&J" визначили наперед регламент роботи українського Кабміну на найближчий час. Текст листа містить шість нехитрих пунктів: "1. Притягнути... до ст. 148/8 ККУ. 2. Забезпечити... 3. Припинити... 4. Дати доручення Голові Державного комітету... 5. Дати доручення податковій адміністрації... 6. Дати доручення Міністерству юстиції...".
І вже 3.12.97 відбулося спеціальне засідання Кабміну, на якому розглядалися можливості виконання "побажань" американського бізнесмена. Так у записці віце-прем'єра С. Тигипка на лист Ямпела позиція міністрів означена словами: "У рамках спеціальної групи швидкого реагування... розглянути та внести погодженi пропозицiї".
І запрацювали органи МВС - ведеться кримінальна справа. Однак і з законами борщагівські фармацевти начебто в ладах: Генпрокуратура вже тричі закривала цю справу за відсутністю складу злочину. Процес переходить у стадію нескінченного сутяжництва.
Секрети бізнесу від "R&J"
Бізнес завжди передбачає ризик. Проте, рішуче долаючи всі хитання, 22.06.94 концесіонери створюють СП із заводом, що належить до перспективної галузі. СП втягується в зону пільгового оподаткування і 24.06.94 Концесіонери укладають договір про хайринг робочих потужностей заводу, котрі оцінюються сумою 76 млрд. крб. на червень 1994 року, що становить приблизно $4,5 млн.
Пізніше концесіонери постачають на завод сировину, закуплену ними на зовнішньому ринку. А також постачають обладнання - два лабораторних прилади "Сотакс" та "Мегатрон", загальна вартість яких, за декларацією, становила $50 130. При перевірці вантажних митних декларацій вартість приладів "упала" до $30 000 (точніше - 37 600 СHF - швейцарських франків).
Згідно з домовленістю концесіонери отримали 50% акцій у СП, але "золотою жилою" був тут договір про оренду заводських потужностей. Це й дозволило Концесіонерам уже через три дні після постачання двох лабораторних приладів (10% від загальної суми інвестиції) претендувати, і, більше того, до 28.10.94 одержати дивіденди у розмірі $235 659,96. Тепер у них з'явилися гроші для інвестицій.
9.11.94 концесіонери постачають на завод автомат для наповнення желатинових капсул GKF 400 вартістю в $ 217 500. Після перевірки митних документів з'ясувалося, що автомат коштував... 214 550 DM. Автомат прибув на завод без супровідного сервісного забезпечення й простояв непід'єднаним до серпня 1995 року. Після запуску агрегат розпочав випускати два найменування препаратів із вісімдесяти, що вироблялися на той час заводом. І концесіонери переходять у режим пасивної співпраці, отримуючи задовільні дивіденди. Загальна сума яких за шість кварталів становила $ 1 920 480,21.
Пригадує Ростислав Фурман: "На той момент, коли ми вийшли до керівництва Борщагівського ХФЗ із пропозицією про співпрацю, підприємство перебувало у вельми скрутному становищі й було готове на будь-які умови, адже ми пропонували реальну інвестицію в $250 тис. Наша допомога, наші гарантії перед постачальниками сировини на Заході й кредити банку, в якому компанія брала участь, допомогли поставити підприємство на ноги. А коли на заводі зрозуміли, що можуть вже обійтися без сторонньої допомоги, нас просто вирішили обдурити".
Про "чистоту" бізнесу
Але на конфлікт можна подивитися й з другого боку: концесіонери порушили щонайменше три закони.
По-перше: статтю 5 Декрету Кабінету Міністрів від 05.95 N55 "Про режим іноземного інвестування". А саме завищення світових цін на обладнання, яке постачається.
По-друге: статтю 8 "Закону про цінні папери та фондові біржі". Фактично - одержання привілеїв акціонерів без викупу акцій.
По-третє: спізнення в постачанні та під'єднанні обладнання, що класифікується юристами заводу як шахрайство відповідно до статті 83 Кримінального кодексу.
На прикладі викладеної вище історії боятися слід не відсутності пропозицій про інвестиції. Пройде декілька років, і Україна матиме цивілізовані закони. З кожним днем інтерес до України зростає і це безповоротний процес - ми надто ласий шматочок. Тоді вітчизняному директорському корпусу доведеться з великою обережністю ставитися до пропозицій, таких важливих для економічного процвітання. Українські підприємства, українська економіка загалом відчуває гострий дефіцит у інвестиціях, "гарячій" кредитній лінії, юридичному та аналітичному консалтингу. Сьогодні ж Україна своєю пасивністю нагадує одаліску на невільницькому ринку - чекаючи першого, хто спокусившись її чарівністю, змінить її життя на краще...
Нещодавно Спілка письменників провела прес-конференцію, присвячену проблемам БХФЗ, і першу в циклі акцій "Українські письменники на захист вітчизняного виробника". Постають два сумних питання: "Чому письменники?", і "Хто командує парадом?"...
