Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети.
Євген Маланюк, український письменник, поет

Що робити у Верховині?

10 січня, 2018 - 13:03
ХРАМ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Є у світі місця, де в таксі замість шансону грає – «І співає Верховна». Як ви і здогадалися, то в Верховині. Для жителя рівнинної України усі Карпати, Прикарпаття і Закарпаття – то Гуцульщина. За моїми мандрівними спостереженнями – для самих карпатців усе геть не так, і гуцули завжди живуть у наступному селі від того, де ти зупинишся. І лише Верховина, а по-старому – Жаб`є, сміливо промовляє про себе словами Івана Франка: «Ось Жаб'є, Гуцульська столиця». І не просто столиця, а справжній культурний центр. Тут навколо чимало музеїв – краєзнавчих, етнографічних, гуцульської магії, кінофільму «Тіні забутих предків», традиційної вишивки і ще певно з десяток про які я не знаю, або які ще тільки вимальовуються у фантазії місцевих господарів. Якщо відверто – їх експозиції не обов’язково вразять вас широтою, але от глибиною розповідей місцевих – ще й як.

СТАРА НАЗВА ВЕРХОВИНИ - ЖАБ`Є

У музеї Гуцульщини – багато традиційного гуцульського одягу, предметів побуту і приємні господині (екскурсоводами їх назвати складно, через неформальність і теплоту з якою вони звертаються), є тут і багато тематичної літератури на продаж – з місцевим колоритом і зі столичним дизайном. Музей магії – то радше відкритий лекторій про давні вірування і природні ліки. Вся його суть – у колоритному дядечку з вишуканою гірською вимовою, який розповідає історії у стилі Гоголя посеред похмурої хати, повної висушеного коріння, чарівного каміння і зміїних настоянок.

ХАТА-МУЗЕЙ КІНОФІЛЬМУ ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ

Музей вишиванки, про який я уже розповідала дуже домашній. Мила і поетична господиня перевдягне вас у гуцулів, навчить замотувати хустки і намітки, і головне – дасть вдосталь часу на фотографування, а сама піде доварювати грибову юшку. Хата-музей кінофільму «Тіні забутих предків» - це красива двокімнатна двохсотлітня оселя де квартирував Сергій Параджанов, знімаючи стрічку. Вона виглядає як нова через цікаву побутову звичку верховинських ґазд – раз на кілька років усю дерев’яну хату мили ропою із квашеної капусти (яку тут споживають у великих кількостях), щоб захистити від шкідників. Але годі про музеї.

ТРАДИЦІЙНИЙ ГУЦУЛЬСЬКИЙ ОДЯГ

У центрі Верховини стоїть одна з найбільших споруд гуцульської народної архітектури – дерев’яний і пофарбований у жовте храм Успіння Пресвятої Богородиці. Зовсім поруч розпочинається легкий пішохідний маршрут до оглядової вежі, з якої розгортається мальовничий вигляд на сонне містечко, води Черемоша і довколишні гори. Верховина – великий районний центр Карпат, тут пролягає чимало туристичних маршрутів. А прогулянки на свіжому повітрі сприяють хорошому апетиту і з цього неабияк користуються місцеві колиби* і генделики.

ОГЛЯДОВА ВЕЖА

Кнедлики і банош**, вареники на пару і фореля у сметані, гуцульські голубці з пшона і квашеної капусти та класична і щедра грибова юшка – ось лише кілька позицій традиційного для цих місць меню. У центрі міста є пивоварня, що уже двадцять років варить п’ять сортів живого і нефільтрованого пива «Верховина», яке мало де скуштуєш.

ПАНОРАМА ВЕРХОВИНИ З ОГЛЯДОВОЇ ВЕЖІ

З усього в цьому краї зрозуміло – верховинці пишаються своїм гуцульським корінням і  повертають #українські_прекрасності світу, що підзабув своє минуле.

*Колиба – спочатку - сезонне житло пастухів і лісорубів, поширене в гірських районах Карпат, а зараз так часто називають місцеві заклади харчування із відкритим вогнем усередині.

**Банош – традиційна карпатська страва з кукурудзяної крупи та сметани, часто подається із бринзою та шкварками, але краще самі скуштуйте.

ВІДЬМА НА ВЕРШИНІ

Анна ДАНИЛЬЧУК, проректор з євроінтеграції Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, блогер
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments