Ті, хто працює на землі, знають, що вона не може бути «віртуальною». Земля може бути тільки реальною. Настільки реальною, щоб можна було розім’яти її у пальцях і зрозуміти: це — твоє…
Понад місяць минуло з того моменту, як Верховна Рада прийняла Земельний кодекс України. У той день, 25 жовтня, документ був проголосований, незважаючи на те, що члени фракції КПУ та інші представники «лівих» усіма силами намагалися не допустити цього. Спочатку вони зіпсували систему голосування «Рада», а потім, коли більшість депутатів ВР вирішили голосувати бюлетенями, увірвалися до кабінету віце-спікера Степана Гавриша, де відбувалося голосування, і почали ламати урни і рвати бюлетені.
Після прийняття Земельного кодексу фракції КПУ, СПУ та інші заявили, що під час голосування сталася фальсифікація результатів. Член Прогресивної соціалістичної партії України, народний депутат Володимир Марченко від імені ПСПУ, Компартії та інших лівих звертався до Президента України Леоніда Кучми з вимогою не підписувати Земельний кодекс, поки вони не «пересвідчаться, що голосування проходило без фактів фальсифікації». Проте Президент закон підписав.
Подібний стан справ зовсім не задовольняє лівих. На думку спостерігачів, вони побоюються, що новий закон виб’є грунт з-під ніг «червоних феодалів», — деяких голів КСП, — яким вигідна відсутність законодавчої бази, котра регулює земельні відносини. У нинішніх умовах законодавчої невизначеності вони мають важелі тиску на селян, інтереси яких ніким і нічим не захищені, і знімають на цьому «вершки».
У Верховній Раді йде збір підписів, щоб ініціювати усунення з посади першого віце-спікера парламенту Віктора Медведчука. За оцінкою парламентських спостерігачів, саме завдяки умілому проведенню Медведчуком сесійного засідання у той день Кодекс вдалося прийняти. У зв’язку з цим ліві ініціюють «помсту» — створення часової слідчої комісії ВР з перевірки дотримання вимог Конституції і регламенту Верховної Ради при прийнятті документа.
На думку аналітиків, метою лівих є затримка вступу в дію Земельного кодексу. Для власників землі це означатиме тільки одне — вони знову залишаться без захисту закону. За словами голови Комітету ВР з питань аграрної політики і земельних відносин Катерини Ващук, саме кодекс «створює правову базу для тієї земельної реформи, яка сьогодні відбувається в Україні».
Кому і чому вигідно, щоб Земельний кодекс не діяв? Особливо зараз, коли сільське господарство стає прибутковою галуззю? Сьогодні вже вигідно торгувати зерном з Європою — цього року було істотно знижене імпортне мито — західноєвропейський ринок має потребу в додаткових 1,5 млн. тоннах експортного зерна. Крім того, приріст об’ємів валового продукту у сільському господарстві за 10 місяців 2001 р. становив 9,1% у порівнянні з аналогічним показником 2000 р.
Фактично земельний ринок вже існує. Але без кодексу інтереси простих людей на ньому залишаються незахищеними.
Земельний кодекс — ключова позиція в аграрній реформі. Набравши чинності 1 січня 2002 року, він встановить приватну власність на землю і п’ятирічний мораторій на операції з купівлі та продажу земельних наділів. Тільки з 2005 р буде дозволено продаж сільськогосподарських земель, але до 2010 р. розмір ділянки, що належить одній людині, не повинен буде перевищувати 100 га. Крім того, передбачається 20-рiчний мораторій на продаж землі іноземцям.
Проте, щоб створити повну законодавчу базу, що регулюватиме роботу земельного ринку, необхідно прийняти ще близько 30 законів, тверджує міністр аграрної політики Іван Кириленко. Лише тоді сільське господарство перетвориться на бізнес, а людині буде вигідно працювати на землі, вирощувати якісні продукти.






