Чи увійдемо ми знову в " Союз непорушний" ?
"Союз непорушний" будуватимуть у Києві 7 лютого
Сергій ГРАБОВСЬКИЙ, Центр політичного аналізу "Дня"
Під час новорічних свят Олег Шенін, лідер Союзу комуністичних партій - КПРС (організації, куди входить і Компартія України) зробив заяву про те, що 7 лютого в Києві відбудеться Асамблея народів СРСР, на якій делегації всіх колишніх союзних республік підпишуть новий Союзний договір. До цього перший секретар ЦК Компартії України Петро Симоненко вже неодноразово вів мову про таку Асамблею в Києві, проте конкретних деталей цієї акції досі не називалося.
І от тепер Олег Шенін відверто говорить про "відтворення союзної держави, радянської влади, соціалізму", яке буде здійснено "повноважними делегаціями" колишніх союзних республік. Ці делегації начебто "матимуть, згідно з міжнародними юридичними документами, повне право підписати новий Союзний договір". "Ми були єдиним народом, - зробив екскурс у галузь етнології лідер СКП-КПРС і додав, - ми маємо право жити разом".
Неважко уявити, що саме заплановано на 7 лютого. Кілька тисяч комуністів із усіх куточків колишнього Союзу, переважно похилого віку, зберуться в якомусь із київських залів і проголосять відновлення СРСР та створення союзних органів. Усім чиновникам на пострадянському просторі будуть розіслані директиви виконувати лише розпорядження "відтворених союзних органів влади". Після того... А от що буде потім?
Ймовірно, хтось сприйме подію як черговий політичний фарс. Очевидно, українська виконавча влада теж заздалегідь уважає наступну Асамблею народів СРСР таким собі передвиборним шоу комуністів колишнього Союзу, спрямованим на підтримку своїх колег із України. Вустами керівника президентської адміністрації Євгена Кушнарьова з тижневим запізненням влада прореагувала на заплановану лівими подію, назвавши її "суто політичним і рекламним кроком".
Та все-таки: що робитиме Адміністрація Президента, Кабмін та столична міська влада, коли 7 лютого комуністи-інтернаціоналісти таки зберуться в Києві? Варіант вирішення ситуації, застосований рік тому в Дніпропетровську із планованим зібранням Союзу радянських офіцерів, коли раптом загубився ключ від залу засідань і, помітингувавши півгодини на двадцятиградусному морозі, радянські офіцери мирно розійшлися, навряд чи пройде у столиці. Будь-які силові акції проти літніх людей з червоними прапорами в руках тільки піднімуть рейтинг лівих України на виборах 29 березня. Тому, як видається, президентська адміністрація може "заплющити очі" на проведення Асамблеї народів СРСР, а постфактум спробувати терміново, через суд, скасувати реєстрацію Компартії України, отже, і її участь у виборах. Тим паче, що формальних підстав для такого акту вистачило б. Стаття 37 Конституції зазначає: "діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, ... порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади... забороняються". Отже, всі дії щодо проведення Асамблеї народів СРСР та "відновлення єдиної союзної держави" є справді антиконституційними. Організувати ж якісь справді масові акції протесту в усій Україні комуністи не можуть, це засвідчили їхні численні спроби. Тому в певному плані проведення Асамблеї навіть вигідне президентському оточенню й Кабінетові Міністрів: можна одержати привід позбутися найгаласливішої опозиційної сили у Верховній Раді наступного скликання. Або (як варіант) домогтися скасування депутатських мандатів комуністів уже після виборів, й отримати таким чином парламент неповного складу, з сумнівною легітимністю, отже, достатньо слухняний.
Постає закономірне запитання: а навіщо комуністам так ризикувати, якщо шляхом парламентських виборів вони можуть отримати до чверті місць у новій Верховній Раді? По-перше, провали економічної політики президентської адміністрації та прогнозоване численними міжнародними експертами обвальне падіння української економіки ще до президентських виборів 1999 року просто-таки штовхають радикальну ліву опозицію набути іміджу "страждальців за народну справу" (інакше-бо не повірять, надто багато бізнесменів у виборчому списку КПУ). А з подібним іміджем, зрозуміло, легше рватися до монопольної влади. По-друге, час невблаганний до радикальних лівих. Соціологічні опитування засвідчують, що серед людей, що молодші від 45 років, комуністи ніколи не здобудуть підтримки більшої ніж 12-15% (та й то лише за умови збереження соціально-економічної кризи). Тому авантюрно-фарсова Асамблея народів СРСР у цьому плані є акцією цілком логічною - а раптом удасться хоч на крок наблизитися до влади, використавши невмілі дії влади нинішньої й підтримку досить-таки значної частини електорату? Нарешті, існує можливість "джентльменської домовленості" когось із київського владного істеблішменту з лідерами СКП-КПРС: ви нам полякайте нелояльну до Президента ліво- та правоцентристську опозицію "комуністичним реваншем", а ми вам заважати не будемо в здобутті політичного капіталу (і не тільки політичного, адже хтось щедро фінансує такі акції). Отож, опозиціонери стануть лояльнішими, комуністи - комуністичнішими, влада - владнішою, і всі будуть задоволені. А "Союзному договорові" ціна буде не дорожча, ніж зірки "Героїв Радянського Союзу", що їх нині щедро роздає "тимчасово виконуюча обов`язки президента СРСР" Сажі Умалатова.
ДО РЕЧІ
Кореспондент "Дня" В`ячеслав ЯКУБЕНКО попросив лідерів лівого руху висловитися щодо ідеї проведення Асамблеї народів СРСР.
Петро Симоненко (перший секретар ЦК КПУ):- В рамках Конгресу народів СРСР було проведено три обміни думками представниками різних політичних течій. Минулого року в Мінську було вирішено провести Асамблею народів СРСР, яка б розглянула пропозиції щодо інтеграції. Ні про який союзний договір не йдеться. Розглядалися лише основні положення для майбутнього референдуму. Якщо народ скаже "так", ми будемо діяти далі. Ми йдемо законним конституційним шляхом.
- Які принципи добору делегатів на Асамблею?
- Це вирішують ті політичні сили, які підтримують об`єднувальні тенденції. Європа теж об`єднується. І ніхто не виступає проти Європарламенту, відкриття кордонів на Заході.
- Чи зроблено вже якісь конкретні кроки для референдуму?
- Після відпрацювання основних положень будемо радитися для прийняття ухвали.
Борис Олійник (член Президії ЦК КПУ):- А коли це?
- 7 лютого буде.
- Я про це нічого не чув.
Наталя Вітренко (лідер Прогресивної соціалістичної партії України):
- Я гадаю, що комуністи хочуть почати нову фазу обдурювання людей, що нібито вони хочуть відновити СРСР. Їм просто треба підвищувати довіру до себе, набирати бали. Коли комуністи і соціалісти протягнули Конституцію буржуазно-націоналістичної держави, на грунті цього документу не може бути Радянського Союзу. Адже це об`єднання не просто держав, а соціалістичних держав. А тепер вони починають виставу перед виборами.
