Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети
Євген Маланюк, український письменник, поет

Дніпропетровське дежавю

Винуватця вибуху в трамваї в понеділок затримали оперативно
13 червня, 2012 - 00:00

Знову вибух, знову трамвай, знову центральний проспект Дніпропетровська. Дев’ять осіб потерпілих, виття сирен «швидкої допомоги» і міліцейських машин, натовп цікавих і спекотний полудень. Те, що сталося в понеділок, викликало відчуття дежавю і вельми нагадувало страшні події 27 квітня. Проте, як запевнили правоохоронці, черговий інцидент в трамваї №1 — зовсім не теракт, а лише безглузда випадковість. Цього разу керівники міліції і прокуратури давали роз’яснення практично на місці події, а в Києві представники СБУ вже заявили, що чотирьом квітневим терористам з Дніпропетровська, які зізналися у вчиненні вибухів у Харкові і Запоріжжі, вже висунуто обвинувачення. Така відвертість видавалася аж ніяк не випадковістю, оскільки після чергової трамвайної НП саме собою напрошувалося запитання: а чи тих «бомбістів» узяли напередодні відкриття «Євро-2012»? І якщо не тих, то кому доведеться відповідати? У зв’язку з цим дніпропетровська міліція пішла на нечуване — всього через дві години в обласному управлінні МВС журналістам показали винуватця пригоди — жителя Запорізької області, 34-річного мисливця-любителя Вадима Аранджі. Той пояснив, що нібито купив у магазині дві банки пороху і 250 капсулів. З цією покупкою їхав у переповненому трамваї, на повороті спробував схопитися за поручень і випустив пакет із рук. Далі — спалах, клуби диму, вигуки обпечених людей і паніка у вагоні. Як міг спалахнути мисливський порох, вміщений у заводську упаковку, міліція і прокуратура пояснюють плутано. Прокурор області Наталія Марчук — явно не мисливець, окрім іншого, згадала спеку, а начальник обласної міліції Віктор Бабенко говорив про детонацію і про те, що капсулі «вдарилися один об оден» і проскочила іскра. Такі пояснення для тих, хто тримав у руках зброю, звучать не дуже вже й непереконливо. Залишилося незрозумілим також, чому мисливцю заманулося купував боєприпаси не в Запоріжжі чи Токмаку, де він мешкає, а за двісті кілометрів — в сусідньому обласному центрі. Нарешті, що ще містилося в горезвісному пакеті, в якого «не витримали ручки»? Адже саме в таких поліетиленових пакетах заарештовані бомбісти розвозили свої «пекельні машини» по міських урнах. На ці та інші запитання, зрозуміло, має відповісти слідство, за результатами якого підозрюваному в необережному поводженні з вибухонебезпечними і горючими матеріалами загрожує або грошовий штраф, або примусові роботи, або недовгий термін позбавлення волі. Крайніми, як завжди, виявилися прості дніпропетровці, що потерпіли від вибуху і нервового стресу. Очевидці випадку з Алеї художників на розі проспекту Карла Маркса і Московської розповідають, що, коли в трамвайному вагоні відчинилися двері, люди звідти вискакували стрімголов. Однією з перших «швидка допомога» відвезла до лікарні вагітну жінку, якій від побаченого і пережитого стало погано. Решті лікарі надавали допомогу на місці, а потім доправили до опікового відділення. «Троє з них перебували в стані середньої тяжкості, — каже головний лікар міської лікарні №2 Олександр Сердюк. — П’ятеро — дістали легкі опіки. Усі вони мають термічне ураження від п’яти до п’ятнадцяти відсотків шкірного покриву». Сам винуватець випадку вибачився перед потерпілими. Він відбувся на подив легко і на прес-конференції видавався, швидше, не пораненим, а просто переляканим і пригніченим.

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ
Газета: 
Рубрика: