Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Гучного скандалу зі «справи Кудюкіна» не вийшло

17 червня, 1998 - 00:00

Адвокат підсудного готує касацію до Верховного суду

Данило КЛЯХІН, «День» Миколаїв 

Десять років позбавлення волі в колонії посиленого режиму з конфіскацією
майна — такий вирок виніс 15 червня колишньому президентові концерну ЧМП-«Бласко»
Павлу Кудюкіну Миколаївський обласний суд.

Усупереч обіцянкам і сподіванням, гучного скандалу зі «справи Кудюкіна»
на вийшло: ні слідству, ні судові так і не вдалося покласти на екс-президента
провину за нинішній стан ЧМП, продані судна та борги пароплавства. Тому
значна частина вироку, читання якого тривало п’ять годин, була присвячена
банальній «побутусі» — квартирам і машинам.

Павла Кудюкіна було заарештовано співробітниками українських спецслужб
у Москві, наприкінці січня 1995 року. Спочатку його звинувачували в незаконному
перетині кордону — нібито з чужим паспортом. Невдовзі це обвинувачення
«зникло», а замість нього з’явилося інше — в скоєнні злочинів, що передбачаються
п’ятьма статтями кримінального кодексу України: розкрадання в особливо
великих розмірах, порушення правил про валютні операції, службова фальсифікація,
зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень. 45
томів кримінальної справи з надією на об’єктивний розгляд було передано
до суду сусідньої з Одеською — Миколаївської області.

Процес розпочався в січні 1997 року і кілька місяців «пробуксовував»
через численні клопотання адвокатів П.Кудюкіна, що, як правило, відкидалися,
— про відведення суду, про направлення справи на дорозслідування, про призначення
підсудному медичної експертизи, про звільнення П.Кудюкіна під заставу тощо.
І коли суд приступив до розгляду справи по суті, виявилося, що П.Кудюкіна
зіпсувало «квартирне питання»: найдокладніше розглядалося розселення співробітниками
одеської ріелтерської фірми «Фортуна» комуналок у центрі Одеси на замовлення
екс-президента, передання їм 360 тисяч доларів, розселення та оформлення
на підставних осіб 23-х кімнат загальною площею 699 квадратних метрів...
Надавалися документи, викликалися і примусово доставлялися з Одеси свідки.

А коли справа торкнулася епізодів, які обіцяли стати резонансними, то
вони такими не стали: розкрадання П.Кудюкіним 456521 німецької марки, які
замість рахунку ЧМП потрапили на особистий рахунок підсудного; відкриття
рахунків у німецькому «Комерцбанку» розглядалися лише на підставі копій
документів, які, як зізнався кореспонденту «Дня» державний обвинувач Іван
Кривов’яз, було надано німецькими правоохоронними органами не в повному
обсязі. Тому в «справі Кудюкіна» залишилося багато «білих плям»: не встановлено,
чи були в нього інші рахунки в зарубіжних банках, не виявлено осіб, які
передавали екс-президенту з-за кордону готівкову валюту та чеки, невідоме
походження 1315912,28 німецьких марок, які перебувають на заарештованому
рахунку П.Кудюкіна у франкфуртському відділенні «Комерцбанку»... Під час
судового розгляду П.Кудюкін відмовився від давання будь-яких свідчень,
заперечував обвинувачення і винним себе не визнав.

Державний обвинувач І.Кривов’яз «попросив» для Кудюкіна 12 років, суд
два роки «скинув» і призначив покарання у вигляді 10 років позбавлення
волі в колонії посиленого режиму з конфіскацією майна і забороною займати
після цього посади, пов’язані з розподілом і обліком матеріальних цінностей
і фінансових коштів. Суд задовольнив цивільний позов ЧМП про повернення
пароплавству 530477 гривень

70 копійок, що їх нібито вкрав П.Кудюкін, і двох машин «Тойота Леенд
Круїзер», безплатно переданих екс-президентом комерційним фірмам.

Всупереч існуючій практиці, після оголошення вироку суддя Н.Сависько
не дозволила журналістам взяти інтерв’ю у П.Кудюкіна. На думку адвоката
Валентина Волинця, який захищав інтереси П.Кудюкіна на попередньому слідстві,
— через можливу політичну заяву екс-президента:

— Це справа на замовлення. Вирок не став одкровенням ні для адвокатів,
ні для П.Кудюкіна — він був «запрограмований» з самого спочатку. Тому під
час слідства і суду було припущено багато значних порушень законодавства,
які стануть для нас підставою для подання касаційної скарги до Верховного
суду України, а за необхідності — і до міжнародного суду з прав людини.

До речі, до обвинувачуваних у порушеннях правил про валютні операції
«подільників» П.Кудюкіна суд поставився прихильніше. Генерального директора
фірми «Фортуна» Василя Козубенка було засуджено до 4 років позбавлення
волі, підведено під амністію 97-го року (на честь річниці Конституції України)
і звільнено з-під варти в залі суду. Співробітники «Фортуни», які перебували
на підписці про невиїзд Василь Тімофєєв і Володимир Хвостів «одержали»
відповідно 3 і 2 з половиною роки і теж — амністовані.

Газета: 
Рубрика: