Ключове питання: чи був дзвінок міністра?

Сьогодні зранку редакційний колектив англомовної газети Kyiv Post зустрінеться із власником видання Мохаммадом Захуром, який очолює компанію ISTIL Group та є її головним акціонером, у тому числі є власником телепродакшену «Істіл Студіос». Про це в коментарі «Дню» повідомив журналіст Kyiv Post Юрій ОНИШКІВ. Приводом для зустрічі стане страйк журналістів видання, які звинувачують власника у цензурі, несправедливому звільненні головного редактора Брайана Боннера та призначенні натомість нового — Джима Девіса.

Конфлікт між редакційним колективом та власником розгорівся ще наприкінці минулого тижня. Приводом стало інтерв’ю міністра аграрної політики і продовольства Миколи Присяжнюка, публікацію якого власник видання начебто намагався попередити з подачі міністра, передає УНІАН. В інтерв’ю, яке все ж таки з’явилося на сторінках газети, зокрема, йдеться про ситуацію на ринку зерна та близьке знайомство міністра з регіоналом Юрієм Іванющенком. Присяжнюк не дав однозначної відповіді, утім, як заявляють журналісти, саме цей фрагмент інтерв’ю став приводом для розгортання конфлікту.

За словами журналістів видання, представники ISTIL Group, включаючи Мохаммада Захура, не раз говорили, що незалежна робота журналістів потенційно загрожує інвестиціям компанії.

Відразу після оголошення журналістами страйку минулої п’ятниці ISTIL Group опублікувала в англомовній версії Kyiv Post заяву, де назвала нонсенсом звинувачення у цензурі й порушенні міжнародного законодавства, повідомляє «Кореспондент».

У свою чергу, Міністерство АПК, яке очолює Микола Присяжнюк, також заявило, що жодних підстав для звинувачень у цензурі немає.

Хоча в парламенті вирішили інакше. Комітет з питань захисту свободи слова заявив про те, що в середу, тобто сьогодні, розглядатиме цю конфліктну ситуацію за участю обох сторін.

— Ситуація, що склалася навколо Kyiv Post, буде розглядатися в середу на Комітеті з питань свободи слова, — розповіла «Дню» голова Тимчасової слідчої комісії з розслідування випадків цензури Ірина ГЕРАЩЕНКО. — І оскільки кілька членів ТСК є також членами Комітету, ми домовилися про проведення спільного засідання. Сподіваємося, що там будуть присутні дві сторони конфлікту — і представники колективу редакції, і представники акціонерів, аби послухати позиції та зрозуміти, чи йдеться про недобросовісну журналістику, як це стверджує сторона акціонера, чи йдеться про тиск на ЗМІ. Звичайно, дуже важливо почути відповідь на запитання, чи був дзвінок представника уряду, міністра до акціонера і чи могло це потім спровокувати тиск на редакцію. Це ключове питання. Адже сьогодні в нашому законодавстві цензура трактується в першу чергу як тиск на редакцію з боку органів влади. Але можна так само говорити про те, що великою проблемою української журналістики є сьогодні те, що для акціонерів дуже часто видання — це непрофільний бізнес. Профільний бізнес — це «заводи-пароходи», нерухомість, газ, нафта. А медіа дуже часто змушені відпрацьовувати роль лояльності, аби утримувати інший бізнес. Газета Kyiv Post має репутацію, вона завжди доволі критично оцінювала певні економічні недоліки в роботі будь-якого уряду, і хотілося б, аби цей майданчик було збережено.

Заступник голови Верховної Ради Микола Томенко в ефірі «Радіо «Свобода», прогнозуючи розвиток ситуації, заявив про можливість того, що справа може завершитися порушенням кримінальної справи: «можуть діяти як локальні заходи, коли парламентський комітет радить повернутись до принципів статуту і колектив мусить рекомендувати залишити редактора на посаді, — так і радикальні речі — якщо є явні ознаки втручання, діє норма закону, яка передбачає навіть кримінальну відповідальність. Тоді комітет може звернутися до прокуратури, щоб в такий спосіб реагувати на порушення законодавства власником чи посадовою особою».

Коментуючи ситуацію довкола Kyiv Post, а також «Газети по-київськи» (де, нагадаємо, також відбулася зміна головного редактора за ініціативи власника: замість Сергія Тихого редакцію очолив Олексій Газубей), Микола Томенко також зазначив, що, на його думку, в Україні «простежується тенденція»: «Йдеться про те, що сьогодні прямий чи опосередкований тиск посадовців здійснюється не лише на медіа, де засновниками є органи державної та місцевої влади, а також де засновниками є бізнесмени, які живуть за сучасних реалій. Існують різноманітні механізми, як впливати на їхню політичну поведінку, або, точніше, змушувати їх, а через них — медіа, які вони заснували або інвестують, бути лояльнішими», — заявив пан Томенко «Радіо «Свобода».

«День» зв’язався із журналістом видання Kyiv Post Юрієм ОНУШКІВИМ, аби з’ясувати подробиці конфлікту та перспективи його розв’язання.

— Сьогодні (розмова відбувалася вчора. — Ред.) нас не пустили в офіс, сказали, мовляв, хочете страйкувати — страйкуйте в іншому місці, ми тут збираємося підготувати наступний номер. Щоправда, я не знаю, хто буде готувати цей новий номер, тому що є лише новий головний редактор.

Наші вимоги були чіткими: поновити Брайана Боннера на посаді головного редактора, тому що він був гарантом невтручання в редакційну політику ані видавця, ані будь-кого іншого.

— Але сам Брайан Боннер не надто наполягає на своєму поверненні...

— Він справді не бере в цьому активної участі, хоча підтримує нас, але справа не в Брайані Боннері, а в тому, що видавець втрутився в редакційну політику видання Kyiv Post, після чого головний редактор, який протистояв цій цензурі, був звільнений. Це справа стосується не лише Kyiv Post. У принципі, не на нас одних натиснули із владних кабінетів. Ми навіть запропонували сьогодні альтернативну ідею: можливо, нам повертають Брайана Боннера, але тоді давайте створимо редакційну колегію, яка складатиметься з кількох окремих редакторів і визначатиме редакційну політику. Поки що переговори не просунулися, але завтра зранку ми зустрічаємося з Мохаммадом Захуром і запитаємо його, які є гарантії того, що цей прецедент його тиску на редактора не повториться. Він, до речі, у коментарі «Коммерсанту» визнав, що просив зняти цей текст, сказав, що через те, що він був «сирим». Але коли він купував цю газету, то обіцяв, що жодним чином не втручатиметься в редакційну політику. І він порушив цю обіцянку. Чи відбудеться діалог — побачимо. Бо це може бути й монолог: «ми продовжуємо працювати з вами або без вас».

— У середу розгляд ситуації довкола Kyiv Post відбудеться також у парламенті з ініціативи Комітету з питань свободи слова та інформації...

— Так, ми надамо всю необхідну інформацію, аби комітет мав якнайповіншу картину.

— Нещодавно ми спостерігали за конфліктом довкола «Газети по-київськи». Очевидно, тут можна говорити про спільне коріння. У чому «корінь зла», на вашу думку?

— Корінь зла, на мій погляд, полягає в тому, що окремі власники ЗМІ не розуміють, як працюють ЗМІ. Це не корпоративні видання, де друкуються корпоративні новини. ЗМІ повинні бути незалежними та об’єктивними або їх не повинно бути. Зрозуміло, що в Україні середовище не ідеальне. Але останні 16 років Kyiv Post працював саме так.

Думаю, наш приклад буде показовим, так само як показовим був приклад «Газети по-київськи», де всі як один захищали свого головного редактора, а по суті, захищали можливість писати об’єктивно і не перебувати під чиїмось тиском. Так само й ми, перш за все, захищаємо об’єктивну та незалежну журналістику.