У ній було передбачено створення міністерства палива та енергетики, і ліквідація чотирьох комітетів. У тому числі — двох, очолюваних представниками партії «Союз» народного депутата Лева Мірімського.
І саме з цієї причини, вочевидь, питання йшло непросто. Отримавши портфелі в уряді як плату за діяльну участь Лева Мірімського в допомозі спікеру Леоніду Грачу, котрий виконував свою обіцянку зняти прем’єра Франчука, партія «Союз» не могла залишитися в кінцевому результаті при своєму інтересі. Тому основне для кримського керівництва питання — про створення міністерства палива і енергетики — зрушило з місця тільки після того, як було прийнято рішення про збереження комітету з охорони пам’ятників, очолюваного одним з ідеологів «Союзу».
Нове міністерство покликано поставити під контроль ринок енергоресурсів у автономії. Як пояснив із трибуни Сергій Куніцин, під ним будуть «Кримгаз» та інший керогаз». Рішення непросте, оскільки наступає на горло, за словами глави уряду, «тим корпораціям, які отримували певну частку з бюджету, продавали пальне за завищеними цінами». Тобто йдеться про боротьбу з тими «неприродними монополістами», про яких вже говорив спікер Леонід Грач, коли напередодні жнив автономія опинилася «на нулі», оскільки кримський монополіст спробував поставити нове керівництво республіки на коліна. Цікаво, однак, що, йдучи на рішучі дії, кримські керівники так і не наважуються вимовити вголос загальновідоме: паливна імперія Франчуків — саме її вони намагаються зруйнувати. Куніцин вже припинив останнє розпорядження свого попередника Анатолія Франчука, який зобов’язував «Кримтеплокомуненерго» «взяти комерційний кредит у сумі 6 млн. грн. під гарантію Радміну». Цими грошима «Кримтеплокомуненерго» мало розрахуватися з «ТЕР-холдингом» Ігоря Франчука — своїм основним постачальником. Тим часом відомо — і Куніцин наводив ці дані — підприємство вимушене було платити за тонну мазуту на $15 більше, порівняно зі складеною на ринку ціною. До речі, коли ще з’ясується, що комерційні кредити під гарантії уряду Франчука бралися у банках, які контролюються сімейством Франчуків, то нерозв’язане питання, що ж таке корупція в Україні, отримає перспективу хоч у якійсь частковості...
Сергій Куніцин переконаний, що тепер з’явиться можливість «по-новому контролювати паливні потоки». «Ідеологія буде інша, — говорить він, — якщо ми одних виведемо, а інших заведемо — буде стрілянина. Ми запропонуємо правила гри — однакові для всіх. Ми їх пустимо в басейн із прозорою водою. Той, хто звик грати в каламутній, «втемну» і отримував великі бариші — він просто за цими правилами грати не зможе». Сергій Куніцин упевнений, що кримський ринок привабливий для таких перспективних партнерів, як, наприклад, «Лукойл», який успішно освоює кримський простір. А «клани і певною мірою фінансові олігархи Криму» в долоні від радості, звичайно, не б’ють.
А у що «б’ють»? Цілком можливо, у передвиборні дзвони. Який зв’язок між бензиново-мазутними проблемами в Криму і «Таврійськими іграми», дирекція яких запропонувала себе «під Кучму»? Відповідь проста, як господарське мило: шукайте Франчука. Відчуваючи неминучу втрату в можливостях використання кримських бюджетних коштів у паливних операціях, Ігор Франчук, як одна з основних фігур в ЗАТ «Таврійські ігри», можливо, і є автором ідеї «пересадити» на український передвиборний бюджет. Це особливо актуально, якщо врахувати ослаблення родинних зв’язків Франчуків із Президентом і потенційні наслідки такого «форс-мажору», як розлучення...






