Розмову вів Валерій ЗАЙЦЕВ, "День"
Керівник Київського центру політичних досліджень та конфліктології про роль мас-медіа у виборчій кампанії
- Для вашого центру нині, напевне, найцікавіший час: передвиборний марафон у розпалі, пристрасті вкрай роздмухані, предмет дослідження прямо під рукою. Як ви оцінюєте вплив засобів масової інформації на хід виборчої кампанії?
- Незалежно від того, добре чи погано працюють партійні команди, ЗМІ в низці аспектів уже вплинули істотним чином на виборчу кампанію. Передусім, йдеться про формування структури переваг. У листопаді-грудні минулого року, за даними всіх опитувань, понад 60% виборців ще не знали, за кого вони голосуватимуть. Більше того, не знали навіть назв більшості партій. А вже в січні частка таких, що не визначилися, стала меншою 50%. На цьому, першому етапі мало застосовувалися листівки та інші засоби наочної агітації, тобто головну роль відігравали газети, радіо та телебачення. Залучення мас-медіа для "розкрутки" партій і окремих кандидатів має у нашій країні свої особливості.
- Боротьба "компроматів"? Можливо, вона пов'язана з поширеною думкою про те, що голосування в основному відбуватиметься за негативною ознакою?
- Я не думаю, що виборці голосуватимуть за партійні списки за негативними ознаками. Судячи з усього, цього разу ми матимемо феномен позитивного голосування. Адже вже нині майже 60% визначилися, якій партії вони віддадуть свій голос. Однак фахівці з виборчих технологій, справді, широко використовують ЗМІ для дискредитації конкурентів. З одного боку, це природний і неминучий елемент будь-якої виборчої кампанії. Проте антиреклама виправдана, передусім у тому випадку, якщо війну ведуть партії, які претендують на один і той самий електорат. Наприклад, соціалісти Олександра Мороза та прогресивні соціалісти Наталії Вітренко працюють, в основному, на одних "полях" і тут взаємна критика має сенс. Але коли комуністів критикує Рух, то це лише зміцнює їхні позиції.
Якщо йдеться про ЗМІ, то тут ми стикаємося з іншою проблемою. Наші журналісти тепер проходять початкову школу демократії. Коли газета, телевізійний або радіоканал беруться працювати на конкретну партію, вони швидко перетворюються на партійний "бойовий листок". Така ситуація, можливо, й подобається замовникам (бо наші політики також ще тільки вчаться), але реальної користі партії це приносить мало. За нашими дослідженнями, найбільше впливають на партійні переваги нейтральні, незаангажовані джерела інформаційних новин. Тому найбільш ефективний засіб агітації та пропаганди - подача новин у незаангажованому, або, хоча б у квазі-незаангажованому вигляді.
- Останнім часом у наших ЗМІ визначилися два полюси. Один із них умовно назвемо - "Правда Украины", другий - програма "7 днів" Вадима Долганова. Наскільки ефективна їхня діяльність?
- Можливо, я сам собі суперечитиму, але, як мені видається, по-своєму вони ефективні - й ті, й ті. Вони працюють на певну, не дуже велику частину електорату. Не можна сказати, що вони зовсім некорисні, але вкладені кошти мають дуже невисокий ККД. Неправильно вважати, що ніхто не реагує на викриття "Правды Украины". Усе-таки тираж 500 тисяч, практично безкоштовний. Багато хто читає, обурюється. Треба сказати, що владу й так ніхто не любить, тут не потрібні якісь додаткові аргументи. Але людина читає газету й думає: "Так, я і так це все знав, однак приємно прочитати, які вони падлюки". При цьому не змінюються електоральні переваги. Тих, хто вважає, що все в країні не дуже добре, або навіть дуже погано, але зміни можуть призвести тільки до гіршого, - тих не загітує така пропаганда, як у "Правде Украины". Те ж саме можна сказати й про програму "7 днів". Той, хто вже погано ставиться до "Громади", матиме додаткове підтвердження тому, яка ця партія недобра. Проте якою, доброю чи поганою, є ця передача у творчому значенні (я не хочу давати оцінок), вона не створить великого числа нових противників "Громади".
- Програма пана Долганова займається не лише дискредитацією будь-якої опозиції, вона намагається також вирішувати ще одне завдання, можливо, навіть важливіше: розширити поле підтримки уряду й Президента.
- У мене є сумніви стосовно того, що "7 днів" із цим завданням упораються. Влада має дві можливості стверджувати свій позитивний імідж: по-перше, успіхами в реальній політиці, передусім, економічній; по-друге, - надзвичайно тонкою роботою підконтрольних мас-медіа, які, помірно критикуючи владу й викликаючи тим самим певну довіру до себе, показують у той же час, що будь-які інші шляхи в нашому скрутному становищі були б такі самі неефективні, або навіть більш небезпечні.
- Те, що робили в Росії 1996 р.
- Так. Ця тактика зміцнює позиції влади, оскільки людей, які бояться змін і вважають нинішню владу "меншим злом", за даними опитувань, досить багато.
- Ви посилаєтеся на дані опитувань, хоч, наскільки я можу судити, рівень довіри до результатів опитувань у колі експертів-політологів сьогодні гранично низький...
- Наш центр відстежує результати більшості опитувань. Деякі з них викликають більше довіри, деякі - менше. Я цілком припускаю, що деякі з нинішніх опитувань проводяться, "не виходячи з дому", - тільки для того, аби показати замовнику його високий рейтинг або, навпаки, - низькі рейтинги конкурентів. Але, по-перше, існують добре відомі способи перевірки сумлінності тих, хто проводить опитування. А, по-друге, маю вам сказати, що при наявності бажання, уміння й достатньої частки цинізму, заангажовані ЗМІ завжди зможуть піднести у відповідному світлі результати найчеснішого опитування або думку абсолютно неупередженого експерта. Найсвіжіший приклад: минулого тижня я давав коментар для ТСН. Так ось в ефірі спочатку дали мою репліку - досить критичну щодо відомого політика (Євгена Марчука), а потім на фоні моєї беззвучно відкриваючої рот голови зачитали (тобто, фактично приписали мені) невеликий пасаж про нього ж, проте цей пасаж зовсім не відповідав дійсності, - чудеса монтажу й ніякого шахрайства. Така практика роботи з експертами мені здається недалекоглядною.
Нині, нарівні з конкуренцією партій, іде менш помітне для стороннього погляду змагання команд і мас-медіа - наскільки ефективно вони зуміють забезпечити інтереси споріднених політичних структур. Результати березневих виборів визначать не лише партійні квоти в новому парламенті, а й стануть також найточнішим показником кваліфікації політологів, журналістів тощо, які працювали у виборчій кампанії. Безсумнівно, надалі ці рейтинги враховуватимуться, коли почнеться консолідація сил перед президентськими виборами.
