Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Міноборони визнало, що в будинок у Броварах влучила їхня «Точка»

25 квітня, 2000 - 00:00


Учора на прес-конференції в Києві міністр оборони України Олександр Кузьмук висловив співчуття постраждалим унаслідок трагедії в Броварах і вибачився перед ними. За його словами, «всі необхідні процедури для підготовки гарантованого запуску ракети були виконані». Однак політ ракети на відстань 90 кілометрів замість 30 проходив у некерованому режимі. Причетність людського фактора до відмови ракети «Точка-У», за словами міністра, малоймовірна. Нині розглядається декілька версій технічних відмов ракети, яка до цього часу вважалася однією з найнадійніших зразків озброєнь. Створено відповідні комісії для розслідування, заборонено проводити стрільби з усіх видів ракетного озброєння ППО, ВПС та ВМС, порушено кримінальну справу за фактом загибелі людей. Недостовірна інформація про влучення ракети в ціль на полігоні пояснюється тим, що там піщаний грунт, переораний снарядами, — за тиждень до цього там також були стрільби. А уламки ракети занурюються в пісок на глибину від 9 до 12 метрів. Це і спричинило помилку. На запитання про можливі кадрові зміни, міністр заявив, що «не треба шукати «стрілочника». Це буде неправильно. Усі висновки будуть зроблені після завершення розслідування. Справедливо...


До речі, вчора пасажирський корабель, який повертався зі Стамбула до Севастополя, зайшов у зону навчань Чорноморського флоту РФ. У мачтову надбудову лайнера влучила випущена з військового корабля крилата ракета. Травмовано одного пасажира.

Міністерство оборони України визнало, що військові винні в трагедії, що сталася в місті Бровари під Києвом. Там 20 квітня о 15.07 з невідомої тоді причини стався вибух у житловому будинку. Троє його мешканців загинуло, а троє було поранено. Саме цього дня, трохи раніше, за 90 кілометрів від Броварів на полігоні військові запускали тактичну ракету класу «Земля— Земля».

Цегляний будинок у Броварах з дев’ятого поверху по другий неначе проткнули гігантським ломом. Зверху в даху зяяв круглий отвір iз чітко помітними слідами, які нагадували відбитки, зроблені чотирма стабілізаторами. Таку картину спостерігали рятівники, які прибули на терміновий виклик. Проте попервах вірогіднішим здавалося пояснення, що подібне руйнування спричинив вибуховий пристрій спрямованої дії, а не ракета. Прес-служба Міноборони виступила з терміновим спростуванням, де відкидався будь-який зв’язок між навчаннями в Гончаровську й руйнуванням будинку в Броварах. Військові стверджували, що ракета влучила за тридцять кілометрів від місця пуску, відхилившись від цiлi лише на 8 метрів. Це був запуск тактичної ракети «Точка-У», максимальна дальність польоту бойової частини якої, за довідниками, становить 120 кілометрів.

Проте пізно ввечері в неділю в ефірі каналу «1+1» командувач ракетними військами й артилерією, заступник командувача Сухопутних військ України генерал Володимир Терещенко визнав, що в будинок у Броварах влучила саме та «Точка». Генерал заявив, що Міноборони створило спеціальну комісію, яка займається розслідуванням причин трагедії і пошуком відповіді на запитання, чому запущена ракета не зреагувала на команди управління. «Ця зброя — найсучасніша з того, що має Україна. Ті, хто експлуатував цей ракетний комплекс, більше, ніж у себе, вірили в його надійність», — стверджував Терещенко. Незрозуміло й те, чому група інспекторів, які перевіряли попадання ракети в ціль, підтвердила те, чого не було. «Ми побачили воронку біля бліндажа, в який націлювали ракету», — пояснював полковник, який очолював групу перевіряючих. Цього, як виявилося, було досить, щоб нагору пішов оптимістичний рапорт.

На сьогодні жертвам дій військових виплачено по 2 тисячі гривень, сім’ям загиблих — по 5 тисяч гривень. Міноборони готове відшкодувати матеріальні й моральні збитки потерпілим. Хоча люди роздратовані тим, що військові так довго зважувалися визнати свою причетність до НП у Броварах. Ефект від детонації трагічного пуску негативно позначиться на довірі як до армії, так і до її керівництва.

Ракетна бригада, котра виконувала стрільби в Гончаровську, за підсумками перевірки 1999 року визнана кращою в Сухопутних військах країни. Значить, на нинішніх маневрах ставка усвідомлено робилася на те, що пуски просто зобов’язані бути успішними. Що й зафіксували запрошені тележурналісти, які показали ввечері у своїх репортажах, як командувач Північним оперативним командуванням генерал Колотов нагороджував годинниками тих, хто відзначився, відразу ж після пуску «Точки», анітрохи не сумніваючись в їхній результативності. Звісно, від випадковості не застрахований ніхто, але тепер на тлі трагедії кожна деталь набуває іншого забарвлення. Декілька років тому під час стрільб ракета реактивної системи залпового вогню типу «Смерч» впала не в безпечній зоні полігона, а, побивши рекорди з дальності, долетіла до села Трипілля, проламавши дах господарського сараю. Той випадок швидко забули. Але якщо подібне повторюється — вже в кращих частинах, то за якими критеріями потрібно оцінювати рівень бойової підготовки армії загалом? І що в нас таки на першому місці — реальна виучка або оптимістичні звіти?.. Це по-перше.

По-друге, мова взагалі про інформаційну стратегію поведінки оборонного відомства за цієї непростої ситуації. Формально можна вважати, що прес-служба сама виявилася заложником ситуації, коли в когось не вистачило військової кмітливості відрізнити стару воронку від свіжої, щойно спричиненої п’ятсоткілограмовою ракетною болванкою. Але це вельми наочний урок, щоб зрозуміти, що за нинішніх правил гри, де на першому місці турбота про іміджеві повідомлення, суттєво притупилася готовність адекватно реагувати на ситуації критичні й екстремальні. Рішення щодо інформування громадськості про невдалий ракетний пуск у стінах Міноборони в мініатюрі нагадувало ситуацію з чорнобильською катастрофою. Як сказати і що сказати? І хто скаже? Чим довше шукали вихід, тим негативніше сприймався результат.

Звичайно, ударна хвиля невдалого пуску кардинально позначиться на кар’єрі багатьох генералів. Оргвисновки — їх зробити простіше за все. Але тепер буде надто важливим те, що стане реальною першоосновою для цілком можливих подальших кадрових перестановок, і в якому розкладі ляже цей пасьянс. У понеділок мали відбутися ще одні навчання — на Житомирському полігоні за присутності військового керівництва і Верховного Головнокомандуючого. В останній момент стало відомо, що Президент на навчання не поїде. Синоптики прогнозують погану погоду, а це обмежить можливості для виконання завдань бойовою авіацією. Та чи тільки в цьому причина?

ДО РЕЧІ

У недільному «Епіцентрі» В’ячеслава Піховшека сталася безпрецендентна подія — представники МО у прямому ефірі телепередачі вперше заявили про свою провину в трагедії, яка сталася у Броварах. У студію «1+1» прийшли генерал-лейтенант Володимир Терещенко, командувач ракетними військами й артилерією ВР України, полковник Олександр Бондаєвський, старший офіцер Головного управління ракетних військ і артилерії ЗС України Сергій Нагорянський, прес-секретар міністра оборони. У принципі, з четверга, коли сталася трагедія, до недільного вечора пройшло досить часу, щоб можна було назвати справжніх винуватців, але ця інформаційна «бомба» розірвалася лише в «Епіцентрі»: провина «на 99,9%», як сказав один із гостей студії, лежить на військових. Чи легко було в наших умовах «отримати» таких гостей? Ось що «Дню» розповів В’ячеслав ПІХОВШЕК, автор і ведучий «Епіцентру»:

— На мою думку, в цьому випадку Міністерство оборони все-таки проявило певну позицію. Я не можу сказати, що було дуже легко, щоб його представники прийшли на програму, але, вважаю, що тут велику роль зіграло все-таки відчуття своєї відповідальності перед народом і спроба Міністерства бути структурою, відкритою для суспільства. Я думаю, що це дуже позитивний приклад для інших органів державної влади.

У мене, до речі, було багато випадків, коли політичні діячі й чиновники не хотіли публічно обговорювати свої дії. Один із нещодавніх, скажімо — це відмова представників СБУ прийти в «Епіцентр» і висловити свою точку зору щодо названих ними прізвищ семи народних депутатів, які ніби-то мають відношення до діяльності з елементами корупції. Щодо питання про те, наскільки відповідально поставилися військові до трагедії, яка сталася з їхньої вини — то це вже справа їх офіцерської честі. Я вважаю, що ми в «Епіцентрі» зробили все можливе для того, щоб отримати виразну відповідь генерал-лейтенанта Терещенка: «Якщо моя відставка щось вирішить, я готовий піти». Думаю, у ситуації, коли подібне визнання військовими своєї помилки взагалі вперше сталося публічно, на екрані ТБ — це також результат, повiдомляє Олександра ЛАВРИНЕНКО, «День»

Командувач ракетними військами й артилерією Збройних Сил України Володимир Терещенко, відповідаючи на питання, чому протягом 4 днів після трагедії Міноборони не визнавало, що саме «учбова бойова» ракета влучила в житловий будинок, пояснив, що «було багато сумнівів».

За його словами, ракета на відстань 80— 90 км (відстань від Гончаровського полігона до Броварів. — Ред. ) летить на висоті близько 8 тис. метрів, а швидкість падіння в ціль становить близько 600—700 м/с. Під час влучання ракети в будинок її вага становить близько 1,1 тонни. «Такої сили удар перетворює ракету на великі уламки, й довести відразу, що це була ракета — важко. Тільки декілька невеликих шматків підтверджують і дають нам право і впевненість зрозуміти, що це — наша ракета, запущена з полігона», — сказав він. Пояснюючи первинну інформацію прес-служби Міноборони про те, що ракета влучила в ціль, розташовану в 30 км від запуску, військові зазначили, що на місці контрольна група офіцерів, дійсно, виявила воронку, «характерну для місця падіння такої ракети».

Кажучи про можливі причини того, що сталося, повідомляє Інтерфакс-Україна, В.Терещенко припустив, що «під час відмови системи управління, швидше за все, відмовляють рулі, які управляють курсом і дальністю польоту ракети». «Це велика трагедія для всієї держави, і нам треба робити висновки», — сказав він. За словами В.Терещенка, комісія Міноборони вже приступила до оцінки кожного полігона «на предмет можливості» проведення стрільби не тільки ракетними, а й артилерійськими комплексами й іншими видами зброї». «Ми вживемо заходів, щоб зменшити ймовірність аналогічних випадків», — зазначив він.

Бойові пуски ракет «Точка» на території України проводяться з 1985 по 1999 рік. Усього тактичних навчань — 14, бойових пусків — 18. Усі оцінено позитивно. Точність пусків — від 15 до 150 м. Аварійних випадків не було. Пуски було зроблено з полігонів Яворівський, Рівненський, Гончаровський, Ржищевський і Чауда.

Сергій ЗГУРЕЦЬ, спеціально для «Дня»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments