Алла АНТИПОВА
Відставка Геннадія Фоменка з посади глави облдержадміністрації за великим рахунком несподіванкою не була. Не зрозуміло було лише одне: за що могли звільнити першого керівника з посади, якщо область, наприклад, потроху додавала темпів у досягненні приросту промислового виробництва і за короткий час із передостаннього місця за даними показниками перемістилася на третє в Україні. Та й останній приїзд Президента Леоніда Кучми до Луганська дав зрозуміти, що відношення Києва до керівництва областю, й зокрема до Геннадія Петровича, досить лояльне.
Розмови про відставку Фоменка посилилися після того, як напередодні виборів главу обладміністрації нагородили президентською відзнакою - орденом "За заслуги" за вагомий особистий внесок у розвиток і структурну перебудову області. З досвіду вже знали: спочатку нагороджують, а потім звільняють. Підсумки виборів розставили всі крапки над "i". Тепер уже всім зрозуміло, що Фоменко постраждав через те, що виявився поганим політиком.
Як вважає луганський політичний спостерігач Валерій Фролов, якщо Геннадій Фоменко й вважався політиком, то лише в своєму оточенні, серед шанувальників трону губернатора. На думку Фролова, для політика він був занадто нерозбірливим і недалекоглядним. Це Фоменка врешті-решт і підвело. Позначилася його заангажованість комуністичною ідеєю, коли на виборах 1994 року він об'єднався з кандидатом на пост губернатора від КПУ Петром Купіним, щоб перешкодити приходу до влади в області реформатора Анатолія Ягоферова. Це проявилося й тепер, коли на виборах луганського міського голови, бажаючи протистояти тому ж Ягоферову, Фоменко зробив ставку на людину, чий прихід до влади в місті обіцяв новий могутній виток корупції. Підлили масла у вогонь ще дві обставини: невиконання завдання лідера НДП Валерія Пустовойтенка забезпечити партії 40% голосів виборців, а також те, що з 37 членів КПУ, що пройшли до українського парламенту в одномандатних округах, область дала 9. Такого внеску в успіх лівих не зробила жодна область. Ясно, що Президент такого вибачити не зміг.
Водночас луганський соціолог Ілля Кононов вважає, що легенда про червону Луганщину залишається більш, ніж легендою, оскільки переважна більшість нового депутатського складу облради - це представники істеблішменту, що контролюють життєво важливі сфери життя. З 124 депутатів області 37 чоловік - - керівники підприємств, 32 - керівники різних владних структур і 12 - голови КСП. Загалом 81 депутат, що становить 65,3% Таким чином, контрольний пакет депутатських мандатів належить не КПУ, а істеблішменту.
