«Парламенту не вистачає... романтиків!»

У понеділок, 30 липня, офіційно розпочалася передвиборча кампанія, яка триватиме 90 днів. Також цього дня ЦВК розпочала реєструвати кандидатів у народні депутати. Бажаючи отримати додаткові рейтинги, політичні сили ще й досі запрошують до своїх лав відомих українців, які жодного стосунку до політики не мають (згадаємо рішення Андрія Шевченка балотуватися до ВРУ від політичної сили Наталії Королевської «Україна — Вперед», посилаючись на те, що це — «партія майбутнього», або Таїсії Повалій — від Партії регіонів). Крім спортсменів, чимало політичних сил також «сватають» до своїх лав відомих українських письменників, зокрема Ліну Костенко, Юрія Андруховича, Оксану Забужко, Сергія Жадана та інших. Утім, «хранителі соборів людських душ», на відміну від спортсменів чи музикантів, під різними приводами умивають руки від потенційного політичного бруду, віддаючи перевагу своїм літературним проектам.

«Я не мав і не маю наміру брати участь у виборах у якості кандидата в депутати, оскільки вважаю вітчизняний парламентаризм великою вигрібною ямою», — прокоментував можливість своєї участі у виборах Сергій Жадан. Утім, деякі письменники вирішили спробувати особисто змінити життя у країні на краще. Наприклад, у Херсоні від Об’єднаної опозиції до Верховної Ради України по 183 одномандатному виборчому округу балотуватиметься відомий поет і художник, єдиний в області лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Анатолій Кичинський. «День» поцікавився в Анатолія Івановича, що його, знаного на Півдні України митця, спонукало погодитися на участь у виборчих перегонах, та якою він бачить країну, закони у якій складатимуть поети?

«Попри пропозиції, більшість відомих письменників відмовляється від участі у виборах, бо прекрасно розуміє, що авгійові стайні дуже важко відмити, — розповів «Дню» А. Кичинський. — Починаючи з 1990-х років мені не раз пропонували балотуватися до Верховної Ради України, до міських рад, але я відмовлявся, надаючи перевагу творчості. Зважаючи на те, що сьогодні відбувається в країні, я просто не можу писати, тому змушений іти в політику. Вважаю, що до парламенту повинні прийти люди, які мають сталу систему цінностей. Можливо, я романтик, але, переконаний, що романтиків сьогоднішній Верховній Раді якраз і не вистачає».

За словами А. Кичинського, в Україні достатньо моральних людей, які є професіоналами у різних сферах та можуть бути політичними лідерами, але більшість українців не дослуховується до їхньої думки, бо не існує рупора між цими моральними лідерами і звичайними людьми. Цим рупором мають стати ЗМІ, але вони під час виборів, на жаль, часто виконують інші завдання.

«За часи останніх виборів зіпсовано уявлення людей про передвиборчу кампанію. Виборці не слухають, що їм пропонують, вони не читають програм кандидатів, а відверто і цинічно запитують: що ви нам дасте? Частина херсонців вважають, що кандидат у депутати повинен збудувати ігровий майданчик, відремонтувати ліфт, прокласти нову алею... У людей суто споживацьке ставлення до виборів. Вони беруть гречку та цукор у подарунок від кандидата і йдуть голосувати. А голосувати передовсім потрібно головою і душею, вважає Анатолій Кичинський. — Уже сьогодні мої конкуренти роздають гречку, олію, дарують комп’ютери школам. Складається враження, що голос виборців купують. Насправді, Верховній Раді України потрібні не «мішки з грошима», які купують собі прохідні місця у списках, а потім в парламенті повертають витрачені на вибори гроші, а моральні особистості зі сталою системою цінностей. Якщо я письменник, це не означає, що буду говорити з виборцями про літературу. Хоча і про неї не варто забувати, адже в ній можна знайти чимало прикладів того, що чекає на людей, які кривлять душею та продають свою країну».

«Як під час передвиборчої гонки плануєте поєднувати творчість і агітацію?» — запитали ми у Кичинського. «Коли ти бачиш те, що відбувається довкола та адекватно це оцінюєш, творче натхнення зникає, — розповідає поет. — Тому останнім часом буквально кожний поетичний рядок «вичавлюю» із себе. Той дискомфорт у душі, який я відчуваю упродовж останніх років, не дає змоги нормально працювати. Якщо в Україні загалом немає гармонії, то звідки вона може взятися у душах людей? Про яке мистецтво можна говорити, коли не знаєш, що чекає на Україну завтра? Головна проблема України — аморальність. Скажіть розумній людині, у яких умовах перебуває сьогодні український письменник, коли він востаннє отримував авторські гонорари, які це були гонорари. А потім згадайте про те, що Президент України Віктор Янукович отримав за свої «літературні досягнення» гонорар понад 16 мільйонів гривень. Не лише письменник, а будь-яка адекватна людина відчує, що живе з Януковичем у різних країнах, якщо не на різних планетах. Змінити цю ситуацію повинні адекватні люди з порядком у головах».

Своїми основними конкурентами по округу поет Кичинський вважає директора Херсонського суднобудівного заводу Василя Федіна (Партія регіонів) та директора ТОВ «Механічний завод» Андрія Путілова («УДАР»), але, на відміну від своїх опонентів, кандидат від поетів не планує «купувати» собі додаткові бали подарунками школам і лікарням у вигляді комп’ютерів та іншого обладнання, а звертатиметься до людей із проханням підтримки живим українським словом. Письменник переконаний, що ВРУ з депутатами-поетами точно не стане гіршою, ніж нині.