Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Совість регіонів

Міський голова Полтави Олександр Мамай змінив політичну прописку
1 серпня, 2012 - 00:00

Два роки тому, восени 2010-го, виходець з агробізнесу Олександр Мамай переміг на виборах Полтавського міського голови під прапорами партії «Совість України». Окрім «свого» мера, ця маловідома прагматична політична сила здобула переконливу більшість у міськраді, залишивши далеко позаду і владних регіоналів, й опозиціонерів із ВО «Батьківщина». Незважаючи на практично монопольне становище в муніципальній владі, Мамай і його «совісна» команда віддали посаду секретаря міськради представниці ПР Оксані Деркач, а сам новообраний мер на знак пошани до губернатора Полтавщини й головного регіонала області Олександра Удовіченка навіть поставив його фотопортрет у своєму робочому кабінеті.

КОНСТРУКТИВНА ГАРМОНІЯ

Усі ці жести мали засвідчити, що час конфліктів між облдержадміністрацією та міськрадою, які тривали в 2006 — 2010 рр., залишились у минулому, і відтепер у взаєминах керівників все буде гаразд. Тим більше, що відразу після завершення місцевих виборів Президент Янукович із властивим йому красномовством чітко дав зрозуміти, що мерам не варто бути в опозиції. І в Полтаві, схоже, добре усвідомили цей сигнал гаранта, зосередившись на вирішенні конкретних проблем жителів міста і практично уникаючи дискусій політичного характеру, хоча й тут були винятки. Так, якщо справа стосувалася встановлення вже готового пам’ятника гетьманові Мазепі, полтавський градоначальник доводив, що це взагалі не його рівень, а компетенція парламенту, уряду та Президента, рішення яких він, звісно, виконає. З другого боку, коли якісь меморіальні ініціативи висувала ПР, вони отримували всебічне сприяння міського керівництва, як відбулося у випадку з відкриттям пам’ятної дошки одіозному фельдмаршалові Паскевичу та проведенням ряду просвітницьких заходів на його честь (див. статтю Анатолія Чернова «Полтава — осередок «хохлів»?», опубліковану в «Дні» 23 травня 2012 р.).

СПОТВОРЕНЕ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ

Тісна співпраця «совісних українців» і регіоналів, схоже, виявилася настільки конструктивною і плідною, що безпартійний, як раптом з’ясувалося, Мамай вирішив вступити до владної політичної сили. Членський квиток ПР полтавський мер отримав на нещодавній липневій обласній конференції «біло-блакитних», які продовжують поповнювати свої лави раніше начебто незалежними діячами і представниками дрібних об’єднань. Свій учинок керманич Полтави пояснив досить щиро й популярно: «Коли при владі одна партія, то в країні буде порядок. Керувати повинна одна політична сила». У принципі, логіку й розрахунок Мамая ще можна зрозуміти, але, з точки зору політичної відповідальності, цей крок не зовсім чесний щодо його виборців, оскільки вони дали мерові мандат довіри саме як представникові нової та, здавалося б, незаплямованої партії, а не як висуванцю регіоналів, які навіть за всіх своїх фінансових і організаційних потуг не змогли виставити в Полтаві сильного кандидата. Не здобувши перемоги в конкурентній боротьбі, незабаром вони надолужили втрачене в інший спосіб.

ЄДНІСТЬ ЗАРАДИ СТАБІЛЬНОСТІ

Зміна політичної «прописки» Мамая, зрештою, не викликає особливого подиву, адже мас-медіа неодноразово згадували про зв’язки команди міського голови з полтавським мільярдером, народним депутатом Андрієм Веревським, колишнім членом фракції БЮТ, а нині — ПР. Одним із його помічників-консультантів є депутат облради від «Совісті України», а в попередньому скликанні — від БЮТ, Олександр Залужний, який планує обиратися в парламент за мажоритарним округом в Полтаві, розраховуючи повторити успіх Мамая. Та й сам пан мер активно агітує за свого соратника на різних благодійних акціях, що відбуваються під егідою близького до нього громадського об’єднання «Наш дім — Полтава». Крім того, не можна виключати, що приклад політичного кульбіту полтавського градоначальника незабаром також наслідуватимуть «совісні» депутати міських і районних у місті рад, котрі поступово «мігруватимуть» у фракції ПР. Подібний «дрейф» на рівні облради вже відбувся із «Сильною Україною», що в обмін на злиття з «біло-блакитними» партнерами отримала як бонус посаду заступника голови облдержадміністрації. Тому, коли в стрічках новин раптом з’являться повідомлення про перехід депутатів «Совісті України» під стяги регіоналів, не слід дивуватися, адже відомо, що з ПР легше будувати не лише сильну Україну, а й працювати на совість, стабільність і реформи.

Сергій ШЕБЕЛІСТ, Полтава
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ