Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Страховка для віце-прем’єра

19 листопада, 1998 - 00:00

Навіть у Росії, котра пішла ринковим шляхом не дуже далеко.
А у нас все закінчується розмовами... про ротацію. От і народний депутат
Ігор Кирюшин недавно був названий у числі тих, кого Партія зелених може
делегувати в уряд. Кореспондент «Дня» запитав у нього, чи згодний він зі
своїм висуненням в уряд і на яку посаду міг би претендувати.

— Партію зелених часто звинувачують в тому, що у нас немає
людей, готових прийти в уряд і працювати. Навколо прем’єра сьогодні перебувають
не його люди, а ті, якi часто просто не виконують його накази. Тому ми
вирішили прийняти цей виклик. Але з єдиною умовою: депутатські мандати
будемо залишати за собою. У цьому випадку особисто я нічого не маю проти
висунення. Що стосується посади, то це справа партії: якщо вона вплутається
в управління країною, то знайде для мене відповідний пост.

— Як щодо міністра економіки?

— Василь Васильович (Роговий, міністр економіки. — Ред.)
досвідчений апаратник і повністю підходить. Його міняти не варто.

— Міністр фінансів?

— Не можу ним стати, не маючи відповідної освіти. Окрім
того, треба чітко знати функції міністра в цій країні. Що має робити перший
віце-прем’єр, віце-прем’єр? У нас всі пожежники. Голубченко (перший віце-прем’єр.
— Ред.) займається всім: від управління промисловістю до переговорів зі
страйкуючими шахтарями. Тигипко (віце-прем’єр. — Ред.), як людина, котра
розробляє економічні реформи, в принципі має запропонувати план виходу
з кризи. Де він?

— Виходить, що у вас є претензії на хліб віце-прем’єра?

— Чесно кажучи, для мене повна несподіванка побачити себе
в списку на ротацію, який визначено партією. Посада віце-прем’єра мені
не потрібна. На ній можна просто надірватися. А крім того, прийшовши туди,
треба повністю міняти апарат Кабміну. Виганяти старих саботажників-нероб.
І ставити питання про збільшення зарплатні новим людям. Бо за ці гроші
сьогодні не працюють. Тоді де їх беруть?

— Ви говорите про апарат Кабміну. Але кому ж його міняти,
як не міністру кабінету?

— Ні, ми з Толстоуховим пройшли схожі школи. На посаді,
де потрібен апаратник, він непогано справляється. Я не відмовлявся від
посади віце-прем’єра. Ніхто не відмовляється — ні Хмельницький, ні Шевчук.
Ми зараз просто хочемо заявити, що здатні управляти цією країною. Але хочемо
бути застраховані. Щоб приймати рішення, треба бути незалежним. Це — свого
роду номенклатурний список. Він і сьогодні потрібен. Адже єдине, що може
чекати колишнього міністра, віце-прем’єра, — це кримiнальний розгляд.

№222 19.11.98 «День»

При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: