Лідера профспілок можуть призначити міністром вугільної промисловості
Ірина ГАВРИЛОВА, «День»
Цілком імовірно, що в перший День уряду в новій ВР ми станемо свідками
запуску механізму з відставки кабінету Пустовойтенка.
Розуміючи реальність цієї загрози, впродовж останніх двох тижнів влада
всіма силами намагається нейтралізувати спроби окремих політичних сил «розіграти
одну з карт — шахтарську — щодо відставки уряду». Ні для кого не є таємницею
належність до цих сил партії «Громада». Тим паче, що П. Лазаренко на зустрічі
із шахтарями західного Донбасу заявив про намір внести 2 червня на розгляд
ВР питання про недовіру нинішньому Кабмінові та заміну його «урядом народної
довіри» — повідомляє кор. «Дня» Вадим РИЖКОВ. Зі свого боку, у вівторок
— як контраргумент і виконуючи ще одну вимогу страйкуючих — уряд внесе
на розгляд парламенту низку законопроектів, котрі покликані сприяти подоланню
кризи в шахтарських регіонах і, таким чином, розділить відповідальність
із ВР.
Маючи намір врятувати становище, цього разу узгоджувальна урядова група
практично задовольнила всі вимоги страйкуючих щодо виплати заробітної плати
й погашення заборгованості. Проте для того, аби убезпечити себе в майбутньому
від «шахтарських бунтів», до складу уряду скоріш за все буде введено лідера
однієї з провідних шахтарських профспілок — Віктора Держака. Зазначимо,
що якраз ППВП, очолюваний В. Держаком, послідовно підтримував позицію прем’єра
в шахтарському питанні і провів формальну акцію солідарності під гаслами
«Не піддавайтеся на політичні провокації!».
Саме тому узгоджувальний протокол між урядовою делегацією і шахтарями
підписали в п’ятницю керівники ЦК ППВП і Незалежних профспілок гірників
Донбасу. А лідер НПГУ М. Волинець свій підпис поставити відмовився. Він
мотивував свою відмову тим, що «вважає сумнівним право В. Держака і В.
Дятлова представляти інтереси шахтарів». За його словами, уряд підписав
протокол із В. Держаком як кандидатом на посаду нового міністра вугільної
промисловості.
До речі, це перший випадок в історії шахтарського руху, коли уряд пішов
на такі кардинальні поступки страйкуючих — починаючи від перегляду бюджетної
статті, що стосується вугільної галузі, у бік збільшення її дохідної частини
до урядових кадрових змін у вугільній промисловості. Що підтверджує думку
про все більшу залежність уряду від соціальних настроїв.
