У бюджеті розпочався «пошук мільярдів»
Сьогодні Верховна Рада розпочинає виконання однієї з найважливіших своїх функцій — обговорення та затвердження бюджету, — описаної під номером чотири в конституційному переліку повноважень парламенту. Як показує українська парламентська практика, бюджетний процес часто використовують аж ніяк не для того, щоб зробити головний фінансовий документ країни прозорим і реальним у всіх його показниках. Уже занадто велика спокуса: а) поскубати політичних противників і б) не забути про власні інтереси, навіть якщо вони виражаються не конкретними бюджетними мільйонами, а потенційним придбанням мільйонів електоральних. Цьому певною мірою сприяє і прийнята парламентська процедура, що дозволяє «футболити» бюджет у межах одного кварталу вулиці Грушевського.
Схоже, нинішня ситуація не страждатиме на оригінальність. Комітет із питань бюджету, прийнявши й обробивши бюджетний м'яч (доходна частина з урахуванням місцевих трансфертів — 58,2 млрд. грн., витратна, також iз урахуванням трансфертів, — 59,6 млрд. грн., зростання ВВП — 4,8%, середньорічна інфляція — 6% та курс гривні — 5,42 грн./$1) відразу ж поставив на ньому свою мітку. Він пропонує збільшити доходну частину держбюджету України на 2004 рік майже на 6,7 млрд. грн. порівняно з урядовим проектом, включивши до цієї суми також надходження від приватизації (2,137 млрд. грн.). У результаті країна позбувається дефіцитного (2,369 млрд. грн.) урядового бюджету й отримує можливість, зі слів голови бюджетного комітету Петра Порошенка, збільшити витрати держбюджету-2004 на 4,6 млрд. грн.
Відповідно, голова бюджетного комітету отримав непогану іміджеву можливість залишити без змін нижні межі єдиного та фіксованого податку з громадян, збільшити асигнування на поновлення співвідношень в оплаті праці бюджетникам, скасувати статтю урядового проекту, згідно з якою працюючі пенсіонери втрачають право на пенсії. Бюджетний комітет виступає також за збереження на майбутній рік звільнення сільськогосподарських підприємств від сплати ПДВ (ціна пільги — 2 млрд. грн.) і не погоджується з наміром уряду реструктуризувати прострочену заборгованість з ПДВ у державні цінні папери, хоч власні пропозиції з цього питання до часу не розголошує. Добрий комітет має намір збільшити витрати на утримання доріг на 700 млн. грн., централізовані капітальні витрати (витрати на інвестиційні проекти) — на 600 млн., а також виділити додаткову субвенцію в розмірі 198,5 млн. грн. місцевим бюджетам на виконання загальнодержавних програм, зокрема, на збереження історичної забудови Одеси, Львова, Чернівців, Полтави, Чигирина (Черкаська обл.), Глухова (Сумська обл.) та Збаража (Тернопільська обл.). Особливо слід відзначити 15 млн. грн., які виділяє комітет на створення єдиного загальнодержавного реєстру для голосування — щоб виключити можливість зловживань під час виборів.
Критику урядового варіанта комітет готував за всіма правилами. Так, член комітету Євген Жовтяк зазначав, що детальне знайомство з проектом «каменя на камені» не залишає від тверджень, що його складено на нинішній податковій системі. У бюджеті, на його думку, передбачено щонайменше п'ять мільярдів гривень із джерел, відсутніх на сьогодні у законодавстві. Їх парламент ще тільки має затвердити.
Разом із тим, критикуючи урядовий варіант бюджету за нереальність, бюджетний комітет примудрився зробити до нього вагому добавку. Що, з нею бюджет втратив віртуальні риси? Це запитання поки що залишається без відповіді і його утрясатимуть під час трьох парламентських читань. Але на сьогодні ситуація виглядає здебільшого так: уряд намагається застрахуватися від можливих майбутніх негараздів і передбачає певний бюджетний заділ, а бюджетний комітет, навпаки, хоче максимально надути бюджет, щоб не дати уряду «кермувати» вручну, але, мабуть, забуває при цьому, що бюджет наповнюється аж ніяк не зусиллями комітету, а стараннями платників податків...
Коментуючи розгортання бюджетних баталій, радник голови Нацбанку Валерій Литвицький сказав «Дню», що обидва проекти бюджету свідчать про заклопотаність завданням утримати фінансову стабільність, оскільки цією цінністю слід дорожити. Труднощі тут полягають у тому, що варто би скоротити витрати. Але як це зробити в умовах зниження податкового тиску? Триває реформа армії, а також у рік виборів не доводиться розраховувати на скорочення дотаційного фінансування аграрного та вугiльного секторiв, вважає Литвицький. На його думку, доходи бюджету справді можна наростити за рахунок повнішого обліку макропоказникiв. Водночас експерт упевнений, що зарахування доходів від приватизації (2,13 млрд. грн.) до доходної частини є недоцiльним. Унаслідок цієї новації невеликий дефіцит бюджету, закладений урядом, перетворюється не на профіцит, як це подає Порошенко, а на ще більший і досить небезпечний для бюджету дефіцит, який, як відомо, ніколи не слугував основою для покращення життя платників податків. Небезпечний не сам дефіцит, а те, що він спрямовується не на інвестиції, а на проїдання і повернення боргів.
