У Херсоні не хочуть знати історії України

«Херсонська міська рада заборонила виставку «Народна війна 1917 — 1932 рр.», яка присвячена державотворенню та визвольному руху України 1917 — 1932 років», — така інформація 13 вересня з’явилася на офіційному сайті Української платформи «Собор». Про це повідомив автор експозиції, голова Київського міського товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса, Роман Круцик.

Сама виставка складається з 29 стендів, на яких представлено досі невідомі архівні матеріали, опрацьовані в архівних установах вісімнадцяти областей України. Експозиція відображає боротьбу Східної України проти більшовицької окупації періоду 1917 — 1932 рр. «Народна війна 1917 — 1932 рр.» здобула схвальну оцінку НАН України та Українського інституту національної пам’яті, а також зареєстрована Міністерством освіти і науки як науковий твір. Утім, для херсонської влади це не є підставою, щоб дозволити організаторам виставки представити цікаві історичні напрацювання жителям і гостям міста. Як розповів «Дню» телефоном Роман Круцик, представники влади аргументували своє рішення тим, що в цей період у Херсоні святкують День міста, під час якого всі повинні веселитися, а виставка є надто «сумною для такої події». «Уже не вперше херсонська влада відмовляє нам у проведенні цієї виставки, — говорить Роман Миколайович. — Спочатку організатори не отримали дозволу весною, а цього разу я спробував діяти через обласну державну адміністрацію, куди було надіслано всі документи щодо змісту експозиції та її оцінки НАН України й Міністерством освіти. Попередньо все було домовлено. Однак перед виїздом із Одеси до Херсона нам повідомили, що міська влада не дозволяє організувати таку виставку через її невідповідність святковому настрою. Гадаю, це заангажований, нерозумний крок. Це неповага до людей, які доклали чимало зусиль і часу, щоб зібрати невідомі архівні матеріали. Ця виставка має особливий просвітницький характер саме для жителів Півдня і Сходу України, де відбувався потужний рух опору російсько-більшовицькому режимові у 1917 — 1932 рр. Прикро, що влада не хоче долучати людей до власної історії, до того ж безкоштовно, адже ми все робимо за власні гроші».

КОМЕНТАРI

Сергій ДЯЧЕНКО, краєзнавець, член Українського національного комітету ICOMOS:

— Із погляду жителя Херсона, таке рішення влади є, м’яко кажучи, неправильним. Що таке День міста? Це — день, коли згадують його історію, важливі моменти розвитку і становлення. Та це й не дивно, адже в нашому місті справи з відновлення історичної пам’яті йдуть дуже повільно. У Херсоні постійно пропагується культ російської цариці Катерини ІІ та князя Григорія Потьомкіна. Так, фактично вони заклали основи будівництва міста, однак таким чином історію Херсона повністю відокремлюють від Української держави, частиною якої він є. Тому виставка, присвячена власне українському державотворенню в нашому краї, була б, навпаки, дуже доречною в День міста. Якщо влада не в змозі запропонувати щось сама в цьому аспекті, то хоча б прийняла ініціативу інших людей, яким небайдужа невідома історія України. Особисто я залюбки б переглянув матеріали такої експозиції.

Тарас БУЗАК, історик, головний редактор інтернет-газети «Херсонська правда»:

— Заборона виставки про національний рух у Херсоні — це ще один вияв зневаги міської влади до української історії міста. Владі невигідно, щоб люди дізнавалися правду, адже в такому разі буде розвінчано міф про «русский город» Херсон. Тоді люди побачать, що все не зовсім так, як заведено вважати щодо історії нашого краю. Чиновникам зручніше запросити псевдозірок і зібрати тисячі людей напідпитку на концерт, де вкотре можна розповідати, як у нас усе добре. Мені лише дивно, чому місцева громадськість так мляво відреагувала на цю подію. Гадаю, що через таку пасивність людей влада вже й не соромиться показувати свою антиукраїнську суть і нахабно вирішує за херсонців, що їм можна знати, а що — ні. Я звернувся до міської ради із проханням письмово обґрунтувати причину відмови організаторам виставки «Народна війна», адже той привід, який названо, — просто смішний.