Вдосконалюватися - значить змінюватися, бути досконалим - означає змінюватися часто
Вінстон Черчилль, державний діяч Великої Британії, письменник, найбільше відомий як прем'єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури 1953

Українці хочуть до Євросоюзу, але...

Ще раз про «постмодерніста» Путіна і його європейських пахолків
16 травня, 2014 - 13:07
ШРЕДЕР ЯК СИМВОЛ ЄВРОПЕЙСЬКИХ «ДРУЗІВ ПУТІНА»
ШРЕДЕР ЯК СИМВОЛ ЄВРОПЕЙСЬКИХ «ДРУЗІВ ПУТІНА» / ФОТО РЕЙТЕР

Більше, ніж половина громадян України підтримують ідею вступу держави до Європейського Союзу, тоді як прихильників приєднання до Митного союзу менше, ніж п’ята частина респондентів. Це засвідчили дані квітневого всеукраїнського опитування соціологічної служби Центру Разумкова. Одне запитання на цю тему було поставлено в лоб: чи потрібно Україні вступати до ЄС? 53,4% респондентів сказали «так», 33,4% заявили «ні». Соціологи уточнили — що саме мають на увазі ті, хто каже «ні». З’ясувалося, що 18% опитаних виступають за приєднання до Митного союзу, інша частина противників вступу до ЄС воліла би, щоб Україна не приєднувалася до жодної з цих структур.

Якщо зробити поправку на вплив шаленої антиєвропейської агітації російських мас-медіа на сході і півдні України, то можна впевнено прогнозувати: якби за більш-менш спокійних політичних обставин проводили референдум щодо вступу до Євросоюзу, «так» сказали б не менше 60—65% українських громадян. Але і без цього європейський вибір переважного числа українців є доконаним фактом: наявне у нас співвідношення голосів «за» і «проти» не раз траплялося на референдумах у тих країнах, які вступали до ЄС.

І друге повідомлення. Міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус заявив, що Україна не має вибирати між проєвропейською та проросійською орієнтацією; «Україна повинна бути мостом між Європою та Росією, замість того, щоб перебувати в ситуації, коли потрібно вибрати якийсь один із цих напрямків», — написав він у «Твіттері». Нагадаю, що Лоран Фабіус — не тільки міністр, а й один із лідерів французьких соціалістів. А уряд соціалістів, як відомо, не захотів відмовлятися від поставки Росії двох десантно-вертольотоносних кораблів типу Mistral; газета Le Monde днями повідомила, що влада Франції має намір виконати контракт на поставку Росії вертольотоносців, попри українську кризу. «Цей контракт було підписано і буде виконано», — заявив виданню високопоставлений представник Єлисейського палацу. Один із цих вертольотоносців, як уже наголосив командувач Чорноморського флоту Росії адмірал Олександр Витко, прийде до Севастополя, чим істотно посилить можливості росіян висадити потужний десант у будь-якій точці Причорномор’я...

Чим не зразково-показовий приклад політики європейських лівих, для яких українці — це народ, який не має права на свій вибір і якому судилося бомжувати, живучи під «геополітичним мостом», а не в «європейському домі»?

Але справа, мабуть, не тільки в лівизні Фабіуса і не тільки в традиційному москвофільстві значної кількості французьких політиків. «Відмовляючись запропонувати Україні реальні перспективи вступу до євроатлантичної спільноти за допомогою членства в Євросоюзі та/або НАТО, Захід залишає Україну у сірій зоні невизначеності, з якої вона може знову повернутися на орбіту Росії, — пише російський політолог Лілія Шевцова у статті «Новий світовий порядок Володимира Путіна» (The Washington Post). — Заклик російського лідера відкласти проведення референдуму, звернений до проросійських сепаратистів у Донецькій області, став зовсім не визнанням поразки: це була спроба переконати Київ врахувати інтереси Кремля — цього разу шляхом «діалогу»... Мета Кремля, найімовірніше, вельми прагматична: він хоче взяти на себе роль миротворця й укласти із Заходом нову фаустівську угоду, переконавши його погодитися на обмежений суверенітет України та на право зовнішніх сил диктувати українцям, що таке добре і що погано. Гадаю, західні лідери, втомлені від головного болю, спричиненого українською кризою, можуть погодитися на цю угоду. І Кремль приєднається до круглого столу посередників у вирішенні цієї кризи. Тоді Путіна будуть сприймати вже не як загарбника, а як архітектора нової постмодерністської реальності».

Утім, як бачимо, вже зараз у Європі є такі «постмодерністи»...

Для того щоб такий сценарій не реалізувався і щоб французький уряд соціалістів не виступав з антиукраїнськими діями та заявами, потрібна згуртованість усіх політично притомних українських сил і політичних діячів. Згуртованість, яка дасть змогу обрати сильного й ефективного главу держави (він же Верховний головнокомандувач) вже 25 травня. Згуртованість, яка поставить на місце всіх пахолків Путіна у Європі, змусивши їх поважати волю українського народу. Згуртованість, яка дозволить зламати хребет усім зграям бойовиків на сході країни та очистити Донбас від терористів.

Сергій ГРАБОВСЬКИЙ
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments