«Я не розумію, в чому проблеми?» —

Запланованого у вівторок — напередодні парламентських слухань із питань українсько-російських відносин — засідання міжпарламентської комісії зі співпраці Федеральних зборів РФ та Верховної Ради й українські депутати, і журналісти чекали з нетерпінням. Сподіваючись, що хоч представники законодавчої влади Росії пояснять поведінку російської сторони в ситуації, що склалася навколо будівництва дамби в Керченській протоці. Проте, як незабаром з'ясувалося, російські парламентарії воліли якщо не уникнути цього питання, то хоч би позволікати з ним.

Відкриваючи засідання, спікер Верховної Ради Володимир Литвин прямо попросив колег не вдавати, що нібито нічого не відбувається, і закликав відмовитися від емоцій і серйозно, докладно та цивілізовано обговорити виниклу проблему. Російська сторона поставилася до цієї пропозиції без особливого ентузіазму. Співголова комісії Вадим Густов заявив, що це не «пожежна зустріч», і росіяни приїхали розглянути питання, заплановані ще на другому засіданні. Було видно, що така відповідь не задовольнила українську сторону. Зокрема, Анатолій Матвієнко (фракція БЮТ) зазначив, що «суспільство чекає такої розмови, і ми повинні конкретно зафіксувати проблему Тузли (на порядку денному засідання комісії. — Ред.) окремим питанням. На що отримав відмову змінювати регламент, причому не тільки з боку російських депутатів, а й представників Компартії України. Втім, досить було подивитися, де розмістилися депутати від КПУ. «Ленінці» сіли поруч з росіянами, навпроти своїх колег по Верховній Раді. У результаті вирішили поставити питання про Тузлу не першим, як передбачали багато присутніх, а останнім, сьомим.

Зробили сюрприз і журналістам. Після розгляду першого питання про стан і перспективи міжрегіональної та прикордонної співпраці між Україною і Росією представників преси попросили покинути конференц-зал. Питається, навіщо було запрошувати?

Як стало відомо пізніше, розгляд головного питання дня було заплановано на 16:00. Найзавбачливіші журналісти прийшли вчасно і безперешкодно проникли до залу. Заступник міністра закордонних справ України Олександр Моцик у своєму виступі згадав, що й Україна, і Росія змогли досягти згоди стосовно проекту договору про держкордон, який тепер необхідно синхронно та якнайшвидше ратифікувати. Обидві країни згодні, що Азовське море та Керченська протока будуть внутрішніми акваторіями спільного користування, проте Україна вважає за необхідне проведення кордону в цій місцині. Але навіть вислухавши історію передачі острова Тузла разом із Кримом Україні ще за часів СРСР із згадкою всіх наступних після цього договорів, що підтверджують цей факт, росіяни залишалися непохитними. Один із народних депутатів Держдуми Олександр Калита заявив: «Якщо сьогодні на Кримському півострові проводитимуть роботи із зміцнення берегової лінії, то що, Росія має готуватися до війни? Я думаю, таке питання не виникне. Я не розумію, в чому проблеми?». Мало того, що російська сторона забула про чотири ноти українського МЗС, на які досі не отримала зрозумілої відповіді, то ще було запитання, які договори порушила Росія своїми діями. Якщо спочатку росіяни говорили про екологічні проблеми Тамані, то вже на засіданні, нібито ненавмисно, висловлювали думку про необхідність розділення фарватерів і каналів у Керченській протоці. Стало зрозуміло, що російські парламентарії досить добре проінформовані і їхні репліки — мовляв, вони не готові до розгляду справи, — по суті, просто відмовки.

Перепало й журналістам, причому від своїх. Екс-спікер ВР Олександр Ткаченко (фракція КПУ) у своєму виступі заявив про необхідність «приструнити пресу», яка нібито нагнітає обстановку. Також Ткаченко постійно намагався «втихомирити» своїх колег. Він різко перервав і попросив Анатолія Матвієнка не робити гучних заяв. Останній, повернувшись зі спільного засідання уряду та голів фракцій, заявив, що українська сторона не хоче допустити прикордонного конфлікту, але у разі порушення кордону і претензій на територіальну цілісність України зробить рішучі кроки.

Зрештою компромісу досягли у формі спільного звернення до президентів Росії й України, за яке проголосували одноголосно. Обидві сторони визнали (так йдеться у заяві), що «дана проблема виникла внаслідок нескоординованості дій і відсутності прагнення урядів РФ та України до вирішення питань, які викликають напруженість у російсько- українських відносинах». Вирішено також «звернути увагу обох урядів на неприпустимість виникнення надалі подібних ситуацій і рекомендувати до вирішення проблеми шляхом переговорного процесу припинити будівництво дамби».