«На порядку денному – Мінські угоди»

В гості до редакції «Дня» завітав голова представництва ЄС в Україні Х’юг МІНГАРЕЛЛІ. На зустрічі з студентами ЛШЖ-2017 він коротко розповів про історію співробітництва між Євросоюзом і Україною, яке започаткувалось у 1992 році і до 2007 року регулювалось Угодою про партнерство і співробітництво. За його словами, підписана у 2014 році Угода про асоціацію складається із 3 основних компонентів.

По-перше, в рамках політичного діалогу ми обговорюємо з Україною усі проблеми, пов’язані з демократизацією, а також беремо до уваги регіональні проблеми: придністровський конфлікт, співпраця в районі Чорного моря, ситуація в Білорусі.

По-друге, Угода про асоціацію включає глибоку і всеохоплюючу угоду про вільну торгівлю, яка передбачає скасування всіх в’їзних і вивізних мит з/в Україну.  І, що більш важливо, приєднання України до стандартів ЄС, щоб українська економіка стала частиною європейського внутрішнього ринку чисельністю 500 млн споживачів.

По-третє, ми ведемо конструктивний діалог про законодавство у багатьох сферах, таких як зміна клімату, енергетика, транспорт, статистика, міграція з метою модернізувати ці сектори, щоб наблизити їх до європейських стандартів. Я сподіваюся, що через кілька років важкої роботи Україна стане набагато ближчою до Європейського Союзу.

Посол також наголосив, що Угода про асоціацію базується на спільних цінностях, таких, як повага до прав людини, до фундаментальних свобод, верховенство права, гендерної рівності, поваги до меншин, зокрема сексуальних.

«Крім того, одна з наших цілей — допомогти Україні зберегти незалежність, суверенітет і цілісність кордонів. Українці ведуть війну за збереження незалежності вже три роки і ми вам намагаємося у цьому сприяти. Один зі способів, у який ми вам допомагаємо — це санкції, які Європейський Союз ввів проти Росії за незаконну окупацію Криму і дестабілізацію ситуації на Донбасі. Ми залучаємо великі кошти, щоб допомогти модернізувати багато секторів вашого суспільного життя і приділяємо дуже велику увагу боротьбі проти корупції для того, щоб ви могли залучати закордонні інвестиції. Корупція — це рак, який підриває вашу країну понад 25 років. Нам здається дуже важливою є побудова правової держави в Україні, щоб повернути віру в систему громадянам України», — наголосив пан Мінгареллі.

Розмова з головою представництва ЄС в Україні почалась із питання про очікування від саміту Україна — ЄС, який відбудеться 13 липня у Києві?

«ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ ПРЯМО ВПЛИНЕ НА ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ»

Х.М.: — По-перше, наші політичні лідери привітають із завершенням підписання Угоди про асоціацію і набрання чинності безвізового режиму. Під час переговорів обговорюватиметься процес реформування в Україні, зокрема реформа децентралізації, публічного та енергетичного секторів, а також реформа фінансової сфери. На Саміті обговорять імплементацію Мінських угод і подивляться, як ЄС може допомогти у вирішення конфлікту на Донбасі.

Наталія САНДАКОВА, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова: — Які основні переваги вступу в дію Угоди про асоціацію для пересічного українця?

Х. М.: — Якщо ми введемо її в дію, то це забезпечить економічний розвиток, створить нові робочі місця, буде знята перепона для вільної торгівлі. Це матиме прямий вплив на рівень життя українців. Якщо завтра ви введете Угоду про асоціацію в частині поваги до меншин — життя етнічних та сексуальних меншин покращиться. Якщо ви будете рухатися в напрямку досягнення гендерного балансу, то молодим жінкам буде легше знайти високооплачувану роботу і стане легше протидіяти домашньому насильству. Тож імплементація Угоди про асоціацію прямо вплине на життя українців.

«ДУЖЕ ВАЖЛИВО Й НАДАЛІ ТИСНУТИ САНКЦІЯМИ НА АГРЕСОРА»

Любов РИБАЛКО, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова: — Як ви вважаєте, наскільки є ефективними санкції проти Росії за анексію Криму та її підтримку бойовиків, які діють на сході України?

Х.М.: — Ви маєте рацію — Росія не змінила своєї агресивної поведінки. Але ми знаємо, що санкції негативно впливають на рівень життя у РФ. Поки цього не достатньо, щоб змусити російських лідерів змінити свою поведінку. Хоча можливо без санкцій вони би пішли ще далі. Тому дуже важливо і далі тиснути санкціями на агресора, бо це має вплив на їхню економіку.

Ілона ЛОЖЕНКО, КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого:  — Пане посол, що ви думаєте про «план Маршала» чи План підтримки для України, який нещодавно запропонував колишній прем’єр Литви?

Х.М.: — Насправді, я не дуже впевнений, що Україні найбільше потрібні фінансові вливання. Україна — багата країна. Вона найбільша за площею на європейському континенті, має більше 40 млн населення та найродючіші землі в Європі. У вас високваліфікована робоча сила. Якщо буде встановлено верховенство права, а корупція зменшиться, тоді ви побачите, як приплинуть інвестиції і рівень життя населення зросте. У вас дуже багато активів, тому я не думаю, що вам потрібні гроші.

«ВАМ ТРЕБА ПРОТИДІЯТИ ПРОПАГАНДІ»

Каріна ХАЧАТАР’ЯН, Сумський державний університет: — В одному з інтерв’ю ви сказали, що Україна — не загроза для ЄС, а шанс. Що ви мали на увазі й чому ЄС це не помічає?

Х.М.: — У вас є все, що треба — ви виготовляєте якісні літаки, супутники, ракети. Ви знаєте іноземні мови, використовуєте комп’ютери. У сфері сільського господарства ви можете виготовляти все що завгодно і набагато краще, ніж будь-яка європейська держава. Це — шанс для ЄС. Чому ЄС не бачить це? Тому що імідж вашої країни за кордоном зовсім не відповідає дійсності. Чомусь у Західній Європі Україна має дуже поганий імідж. А чому я не можу відповісти. У західних країнах, наприклад Італії, Франції, Іспанії люди і гадки не мають, скільки всього може запропонувати Україна, які прекрасні люди тут мешкають. Європейці взагалі не бачать ніякої різниці між Україною, Таджикистаном чи Молдовою. На Заході коли люди чують слово «Україна», з’являється асоціація «Чорнобиль», «корупція», «війна» тощо.

Віталій КУДИРКО, Львівський національний університет ім. І. Франка: — На останньому Книжковому Арсеналі ви зазначили, що Україна мало відома для країн Західної Європи. Які кроки має зробити держава для покращення іміджу?

Х.М.: — Мені складно сказати, я не займаюсь комунікаціями. Буде добре, якщо багато людей із Західної Європи зможе приїхати сюди і побачити, які у вас красиві міста: Львів, Одеса, Харків. Вони також побачать молодих кваліфікованих людей. Якщо західні європейці знатимуть, настільки тут гарне море, гори і фантастичний клімат. Для цього вам потрібно зламати монополію Міжнародних авіаліній України, тоді з часом до вас прийдуть міжнародні лоукости і європейці матимуть змогу відвідати вашу країну. Також нам варто проводити спільні культурні заходи, щоб просувати імідж вашої країни за кордоном.

Вам треба протидіяти пропаганді вашого «великого сусіда». Дехто в Європі вірить, що у вас відбувся переворот, організований американськими спецслужбами за допомогою українських «фашистів». Так що вам треба протидіяти пропаганді, що описує Україну таким чином.

«В УКРАЇНІ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО — Є МОТОРОМ ЗМІН»

Марія НИТКА, Львівський національний університет ім. І. Франка: — Україна оголосила про створення Українського інституту, який буде діяти за кордоном. Як до цього ставиться ЄС і як він може допомогти Україні в цьому питанні?

Х.М.: — Якщо це буде інструмент, щоб просувати імідж України за кордоном, це буде дуже корисно. Дуже важливо просувати українських митців: художників, письменників, дизайнерів, щоб ми в Європі знали про них більше. Маю надію, що український інститут займатися цим.

Олександр ПОДВИШЕННИЙ, Національний університет «Острозька академія»: — Як ЄС збирається підтримувати українських студентів?

Х.М.: — В Україні громадянське суспільство — є мотором змін. Воно наглядає за урядом, парламентом і дуже важливим питанням — є підтримка цього суспільства. Звичайно, ми маємо збільшувати програми обміну для студентів, щоб Україна наближалася до Європейського Союзу. У нас є великі програми, такі, як Horizon 2020 та Erasmus+ для науковців та студентів. Було б добре, якби більше українців могли брати участь у цих програмах.

«ТІ ЛЮДИ, ЯКІ ВЧИНИЛИ ФІНАНСОВІ ЗЛОЧИНИ, МАЮТЬ БУТИ ПОКАРАНІ»

Богдана КАПІЦА, Національний університет «Острозька академія»: — На вашу думку, чи ефективно працюють новостворені структури для боротьби з корупцією НАБУ та НАЗК і чи змінить створення антикорупційних судів ситуацію в Україні в позитивному напрямку?

Х. М.: — НАБУ і САП працювали надзвичайно ефективно. Вони досягли значних успіхів у боротьбі з корупцією. Національна агенція запобігання корупції (НАЗК) поки що не була настільки ефективною. Це агентство має перевіряти електронні декларації чиновників, але поки вони не змогли перевірити багато декларацій.

Марія ГОРШКОВА, Хмельницький національний університет: — Два дні тому ви сказали, що українські олігархи хочуть зашкодити реформам і проти них мають порушити кримінальні справи за те, що вони крали гроші.

Х.М.: — Як я казав, щоб цьому запобігти, необхідно встановити верховенство права. І зрозуміло, що дехто в Україні немає жодного зацікавлення в цьому, тому що вони здобули своє багатство, в першу чергу, завдяки корупції. Тому стає зрозуміло, що реформи та боротьба проти корупції зазнали значного опору з боку тих людей, які мають в цьому власний інтерес. По-друге, я вважаю, для того, щоб відновити повагу й довіру українців до української політичної еліти та державної системи важливо, щоб були справедливі засудження і відшкодування втрачених фінансів. Ті люди, які вчинили фінансові злочини, мають бути покарані. Наразі  небагатьох з цих людей покарали за їхні минулі злочини.

«БУДЬ-ЯКА ЄВРОПЕЙСЬКА ДЕМОКРАТИЧНА КРАЇНА...— МАЄ ПРАВО ВСТУПИТИ ДО ЄС»

Антон СЕСТРІЦИН, Університет Карлтон (Оттава, Канада): — В  офіційних   документах   Європейський   Союз   уникає   згадки   про   європейські прагнення України. Коли ж Польща прагнула вступити до ЄС, останній гарантував термін за 49-тою статтею Амстердамської угоди. Чому така різниця у ставленні до нашої країни?

Х.М.: — 49-та стаття Амстердамської угоди продовжує діяти. Будь-яка європейська демократична країна, яка поважає права людей та на території якої діє верховенство права — має право вступити до ЄС. Наразі ЄС перебуває в кризі, тож нам складно запропонувати партнерство країнам у найближчому майбутньому. Це не означає, що двері зачинено! ЄС необхідно пережити проблеми, побороти кризу та об’єднатися задля вирішення новітніх викликів. Вступ до ЄС є великим стимулом для України, але ви маєте реалістично оцінювати речі й розуміти, що Україні треба зосередитися на Угоді про асоціацію та торгівлю. Коли вони будуть імплементовані, ми зможемо думати про наступні кроки.

Цьогорічна Літня школа журналістики відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.