Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

Україну хочуть накрити «веником»

«Эхо Москвы» — це підрозділ інформаційних військ Кремля, що вельми ефективно і витончено діє
12 серпня, 2019 - 18:05
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

8 серпня, видання «Страна» повідомило, що головний редактор російської станції Олексій Венедиктов має намір відкрити в Україні бюро своєї станції. За словами Венедиктова, мета такого проєкту — створювати якісні програми російською мовою, які б захотіли купувати місцеві радіостанції, для мовлення в Росії про події в Україні. При цьому він зазначив, що така ідея може бути реалізована за умови перегляду закону про мовні квоти на радіо, який зараз забороняє мовлення суто російською. Венедиктов розповів, що він веде розмови з людьми з команди нового Президента України Володимира Зеленського про можливість внесення корективів до закону про українську мову.

«Я готовий відкрити бюро в Києві, якщо хочте, в Одесі і у Львові. Насправді дивно мати бюро в Ізраїлі, в Німеччині та Вашингтоні, але не мати бюро тут, в Україні. Це просто нонсенс. Мої журналісти, яких я верифікував, мають звідси гнати інформацію, думки різних політичних сил до Росії», — повідомив Венедиктов.

Один із членів Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення вкрай скептично оцінив можливість дозволу роботи російської радіостанції «Эхо Москвы» в Україні. Зокрема, таку позицію висловив член інформаційного регулювальника Сергій Костинський на своїй сторінці в соціальних мережах.   

ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА

«Навіть не знаю, куди панові Венедиктову потрібно буде прийти, аби отримати право на створення філії «Эхо Москвы» в Україні. Двері Нацради для нього та його «любих друзів» точно будуть зачинені», — сказав Костинський.

Олексій Венедиктов вважає «дивною» ту обставину, що «Эхо Москвы» має бюро в Ізраїлі, в Німеччині і у Вашингтоні, але не має бюро в Україні. Олексій Венедиктов називає це «нонсенсом». Подив і обурення Олексія Венедиктова можна було б зрозуміти, якби він не знав, що Росія окуповувала частину території України і веде проти цієї країни агресивну війну. А з Ізраїлем і Німеччиною наразі в Росії війни немає. І Вашингтон Путин не окупував. Але Олексій Венедиктов усе це знає, але прикидається і придурюється.

Після свого попереднього візиту до Києва, коли Олексій Венедиктов приїжджав, аби передати Президентові України Зеленському листа від матері Кирила Вишинського, головний редактор «Эхо Москвы» розповідав, як він зустрічався з людьми з адміністрації Зеленського і, коли його запитали щодо можливості українського президента зателефонувати Путіну, він дав згоду. «Нехай телефонує», — вирішив Олексій Венедиктов і пообіцяв передати розмову в Києві своїм друзям. «Ви знаєте, хто мої друзі», — багатозначно сказав Олексій Венедиктов.

У Росії всі, хто хотів щось зрозуміти про «Эхо Москвы» і про Олексія Венедиктова, давно зрозуміли і що таке «Эхо», і що таке його головний редактор. Для тих громадян України, які хочуть дізнатися про ці предмети, Олексій Олексійович під час свого візиту до Києва дав велике інтерв’ю журналістові Дмитру Гордону, яке транслювалося на телеканалі «НАШ». У цій розмові Олексій Венедиктов, наприклад, детально пояснював, як складатимуться надалі відносини між Україною і Росією, і на прикладі Ельзаса, який багато років був предметом ворожнечі між французами і німцями, а тепер цієї ворожнечі немає, розповів, що вбиті Росією українці «перейдуть у пам’ять холодну». «Зараз гаряче, — заспокоював українців Вередиктов, — а потім прийдуть ваші діти, і вони знатимуть факт — так, була війна, а зараз ми дружимо». І вони навперебій із Дмитром Гордоном почали перелічувати приклади, як народи воювали-ворогували, а потім їздили одне до одного в гості. Німці з росіянами, євреї з тими ж таки німцями.

Ось на цьому маленькому фрагменті інтерв’ю громадяни України можуть переконатися, в чому шкода для воюючої країни такого ЗМІ, як «Эхо Москвы», очолюваного такою людиною. як Олексій Венедиктов. Це не Соловйов з його нескінченними вигуками на адресу України: «ви — нацистська держава!». Він на боці України і «приєднання Криму» вважає незаконним. Але в часи, коли щодня гинуть українські громадяни, пояснює їхнім рідним, що у їхніх дітей ця смерть перейде в «холодну пам’ять» і вони дружитимуть з дітьми вбивць, а можливо, і з самими вбивцями. Не вірите? Запитайте в німців і французів.

По-перше, Венедиктов і Гордон, що підтакує йому («підтакування» Гордона — не докір йому, це його стиль інтерв’ю), говорять напівправду. Далеко не всі конфлікти і їхні жертви переходять у стадію «холодної пам’яті». Наприклад, пам’ять вірмен про геноцид 1915 року важко назвати «холодною». Знаю багато євреїв, які через 74 роки після закінчення Голокосту не можуть спокійно дивитися на чорного орла із скривавленим дзьобом і кігтями на гербі ФРН.

Окремий напрям діяльності Венедиктова — тлумачення Путіна. Олексій Олексійович давно й успішно опанував роль Піфії, яка доносить до смертних мудрі думки Аполлона, тобто Путіна. У тлумаченнях Венедиктова Путін не міжнародний злочинець, а цілком нормальна людина, просто зі своїми уявленнями про світ. І його важливо зрозуміти. А потім і примиритися з тим, що у всіх різні погляди і цінності. Адже плюралізм. Як пояснює Венедиктов, він, Путін, завжди вважав, що Крим має бути російським. Ба більше, виявляється, як з’ясував Венедиктов, так само завжди вважали й Горбачов, і Єльцин. Просто вони не змогли, а Путін — зміг. І до шкільного підручника історії за Венедиктовим Путін увійде як той, хто повернув Крим до Росії. «Хрущов віддав — Путін повернув. Час розкидати території — час збирати території», — так бачить главу про Путіна в майбутньому підручнику історії Олексій Венедиктов.

Маю для Олексія Венедиктова дві новини. По-перше, навряд чи йому доведеться писати підручник з історії. По-друге, історія путінізму ще не завершена. Цілком імовірно, що вона закінчиться розвалом Росії. І цілком імовірно, міжнародним трибуналом для Путіна. І в цьому разі в підручнику історії будуть написані абсолютно інші слова.

Венедиктов з його «Эхом», допущений у медіа простір України, завдасть народові цієї країни набагато більше шкоди, ніж той-таки Соловйов з усією своєю «Россией-1», разом із Дмитром Кисельовим, Ольгою Скабєєвою, Сергієм Міхєєвим та іншими українофобами. Ті — відкриті вороги України. Їхня оскаженіла брехня орієнтована на тих росіян, які нічого, окрім цієї брехні, про Україну не чують і чути не хочуть. У самій Україні ця брехня мало кого зможе обдурити. Інша річ — Венедиктов зі своїм «Эхом». З його напівправдою. З його поясненнями, що в Україні — громадянська війна, і «#настамнет», а є лише «інструктори», та й з Кримом питання складне, і щодо Боїнга MH17 є питання.

Коли в інтерв’ю Дмитру Гордону йшлося про ставлення до Президента України Володимира Зеленського, Олексій Венедиктов повідомив, що для того, щоб зрозуміти, хто це такий, йому з президентом Зеленським треба «бухнути». Вміння Венедиктова «розв’язувати питання» за допомогою пляшки віскі добре відоме. Передусім із слів самого Венедиктова. Але я б порадив Президентові України добряче подумати, перш ніж погоджуватися «бухати» з Венедиктовим. Ну, або принаймні вивчити історію питання. Відомий, наприклад, епізод, коли Венедиктов за допомогою пляшки віскі «вирішував питання» у зв’язку з протестом 2011—2012 років. Після чого протест злився.

В Україні і так досить медіа, які мовлять голосом Путіна. Лишень бойова трійка телеканалів, підконтрольних Медведчуку, чого варта. Чи є сенс збільшувати вплив на мізки громадян України інформаційних військ путінської Росії? А венедиктовське «Эхо Москвы» — це підрозділ військ, що вельми ефективно і витончено діє. З умінням проникати в ті мізки, які мають імунітет проти грубих ударів «Росси-1», «Первого канала» й НТВ.

Ігор ЯКОВЕНКО, Москва, спеціально для «Дня»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ