...Всі були готові на жертви, знали, що не сьогодні-завтра їх знищать, але їх турбувало передовсім: чи знатиме світ про це, чи світ щось скаже?.. І друга проблема — ще більш духовна: чи буде кому помолитися за всіх, хто загинув?
Олександр Биковець, священник

«Армія майбутнього»

Як Росія мілітаризує українське дитинство в Криму. Частина І
28 серпня, 2020 - 09:52
ФОТО НАДАНО АВТОРОМ

Росія продовжує брутально інтегрувати Крим у свій вимір, відформатовуючи свідомість українців і вичавлюючи тих, хто не піддається цьому процесу. Один з напрямів такої інтеграції — мілітаризація свідомості дітей. Правозахисники б’ють на сполох: Міноборони РФ та церква брутально втручаються в кримську освіту, вкладаючи в такий спосіб зброю не лише в руки дітей, а й у їхні серця та душу. Громадські організації закликають Україну та світ захистити понад мільйон кримських дітей, змусивши Росію зупинити воєнний злочин. 

Один з найактивніших учасників російської агресії проти України Ігор Стрєлков-Гіркін вважає, що 2014 року кримчани відрізнялися «войовничістю», як порівняти з мешканцями Донбасу.

«Більшості населення завжди начхати, яка у них влада. Політикою активно цікавляться до 10%. Політичний актив Криму на 90% був прихильником Росії, а більша частина цього болота лояльно ставилася до можливості возз’єднання з Російською Федерацією, оскільки очікувала від цього економічних дивідендів та кращого життя... — розмірковує він в одному зі своїх інтерв’ю і додає: — Характер жителів Донбасу зовсім інший, ніж у кримчан. Я не впевнений, що в ситуації бойових дій у Криму в ополчення прийшло б битися та ризикувати своїм життям хоча б стільки людей, як це було на Донбасі».  

Щоб виправити ситуацію, Росія та де-факто влада в Криму ухвалили різні концепції, стратегії, програми та розпорядження з відповідними цілями, заходами та фінансуванням. На підставі цієї нормативної бази на півострові почали використовувати спортивну, розважальну та культурну інфраструктури для своєї цілеспрямованої політики знищення національної ідентичності та мілітаризації української молоді. Ключові документи в цьому процесі — «указ глави Республіки Крим № 522-У «Про затвердження Концепції патріотичного і духовно-морального виховання населення в Республіці Крим» та наказ Міноборони Росії №210. 

Дані про кількість українських дітей у Криму різняться. За різними оцінками, сьогодні в окупації проживає понад мільйон дітей. Щонайменше 400 тисяч з них — школярі.

За даними підконтрольного Москві «управління статистики Криму», станом на 1 січня 2019 року в Криму було понад 290 тисяч дітей віком від 6 до 17 років. Щороку до 12 тисяч учнів закінчують школу.

Тоді як Росія називає свій комплекс заходів розвитком потенціалу молоді в інтересах країни й високоорганізованою, багаторівневою системою патріотичного виховання, українські правозахисники й правоохоронці називають його мілітаризацією свідомості дітей та воєнним злочином.

ЩО В ЦЬОМУ НЕЗАКОННОГО

Під час збройних конфліктів діє міжнародне гуманітарне право (МГП). Світова спільнота і міжнародні інституції, зокрема Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, визнали Крим окупованою територією, а отже, на півострів поширюються норми права збройних конфліктів. Норми МГП діють у разі оголошеної війни або будь-якого збройного конфлікту, навіть якщо одна зі сторін протистояння не визнає стану війни, і в разі окупації території, навіть якщо ця окупація не зустрічає збройного опору. Вони окремо встановлюють відмінний від міжнародного права у сфері прав людини правовий режим окупованої території та надають усім її мешканцям статус осіб, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права. А на саму країну-окупанта покладають численні обов’язки, які зводяться, зокрема, до підтримання status quo ante bellum на окупованій території, тобто збереження наявного порядку громадського життя, законів та звичаїв. 

Ст. 50 Конвенції про захист цивільного населення під час війни забороняє державі-окупанту, зокрема, заносити дітей до списків підконтрольних їй формувань або організацій. А ст. 51 цієї ж конвенції — пропаганду на окупованій території служби в армії держави-окупанта. Відповідно до цього документа, кримчани за жодних обставин не можуть відмовлятися, частково або цілком, від прав, які їм забезпечує конвенція.

Кримська правозахисна група розцінює політику Росії з мілітаризації Криму як воєнний злочин і збирає докази, щоб переконати Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розпочати повноцінне кримінальне провадження проти російських топпосадовців.

Аналітикиня цієї організації Ірина СЄДОВА переконана, що мілітаризація — це одна зі складових інформаційної війни проти України. Росія ставить за мету розмивати індивідуальність дитини, розірвати зв’язок з Україною, прищеплюючи замість цього любов до російської армії, строю, зброї та муштри. Українські діти мають стати новими громадянами та громадянками, які добровільно захищатимуть Російську Федерацію в майбутньому.

Окрім цього, ст. 38 Конвенції про права дитини, яку Росія також ратифікувала ще 1993 року, зобов’язує державу-окупанта поважати норми МГП і забезпечувати їхнє дотримання. Мілітаризацією Росія також порушує ст. 29 цієї ж конвенції, у якій ідеться про необхідність виховання поваги до культурної самобутності, мови й національних цінностей та підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру та терпимості.

Головний консультант служби з питань реінтеграції та деокупації Автономної Республіки Крим Представництва Президента України в АРК Сергій СКРИПНИК наголошує, що мілітаризація дітей зрештою призведе до збільшення міграції та заміщення населення в Криму. 

«Тому що, якщо діти зростатимуть у єдиному інформаційному вимірі, частина людей виїжджатиме до Росії. Так само значна кількість росіян приїжджатиме до Криму, що призведе до зміни демографії на півострові», — наголошує він.

ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНІ РУХИ

Кримська правозахисна група розцінює політику Росії з мілітаризації Криму як воєнний злочин і збирає докази, щоб переконати Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розпочати повноцінне кримінальне провадження проти російських топпосадовців.

Аналітикиня цієї організації Ірина СЄДОВА переконана, що мілітаризація — це одна зі складових інформаційної війни проти України. Росія ставить за мету розмивати індивідуальність дитини, розірвати зв’язок з Україною, прищеплюючи замість цього любов до російської армії, строю, зброї та муштри. Українські діти мають стати новими громадянами та громадянками, які добровільно захищатимуть Російську Федерацію в майбутньому. 

Загалом у Кримській правозахисній групі вирізняють кілька напрямів у мілітаризації свідомості кримських дітей:

• зміна національної ідентичності українських дітей (виховання патріотів Росії, інформаційна легалізація окупації);

• залякування зовнішніми загрозами, систематичне формування з України образу ворога, якому треба протистояти зі зброєю в руках, і виховання почуття відповідальності за долі росіян;

• пропагування культу насильства, зброї та війни;

• навчання основ військової справи, поводження зі зброєю;

• виховання любові й поваги до силових структур та збройних сил РФ;

• створення мотивації добровільно йти на службу в збройних силах РФ.

Росія розвиває міф, що необхідна потужна армія, поліція, ФСБ і що потрібно відмовитися від частини прав задля своєї начебто безпеки.

«Одне з головних завдань — це розповісти про збройну окупацію Криму як про блискучу операцію із захисту російськомовного населення в Криму від «кривавих бандерівців, які хотіли різати всіх за розмови російською». Ще одне завдання — переконати дітей, що всі порушення Росією МГП у Криму повністю підтримує місцеве населення. Окупанти роблять усе, щоб діти навіть не сумнівалися, що це була не окупація, а акт доброї волі жителів Криму», — каже правозахисниця Ірина Сєдова.

Без мілітаризації країні-агресору було б складніше обґрунтовувати незаконну мобілізацію до лав її збройних сил. І їй це чудово вдається, адже починаючи з 2015 року Росія нарощує кількість призовників.

Як відомо, за російським законодавством після п’яти місяців служби кримчан можуть скерувати до будь-якого іншого місця дислокації російської армії — на території Російської Федерації, Донбасу або в Сирії. 


https://public.flourish.studio/visualisation/3196340/

Протягом шести років Росія вибудувала вертикаль і фінансує повноцінну інфраструктуру, що складається з мережі військово-патріотичних і військово-спортивних клубів та бюджетних і некомерційних громадських організацій. Дітей залучають до комуністичних та воєнних об’єднань, зокрема пошукових, трудових загонів, волонтерських організацій, студентських загонів, спільнот дослідження історії та просвітницьких організацій.

Посилена пропаганда служби в російській армії провадиться в осередках «Кримського козацтва» та громадського руху «Юнармія». Наразі в Криму діють щонайменше 15 міських і районних штабів цього руху, до яких входять військово-патріотичні організації півострова та гуртки, створені при загальноосвітніх школах. Окупаційна влада планує створити осередки Юнармії в кожній школі, де дітей тренують, зокрема, у стрільбі та муштрі.

Час від часу до кримських юнармійців на літній відпочинок привозять дітей і учасників незаконних збройних формувань Донеччини та Луганщини. Для цього організовують спеціальні збори, тренування та змагання.

Наприклад, організація «Сини вітчизни» три роки поспіль проводила такі збори в Бахчисарайському районі. Окупаційна влада називає ці заходи «забезпеченням доступу молоді до об’єктивної інформації, постійним інформаційним обміном та інтерактивною взаємодією між державою та молоддю».

Окрім цього, де-факто влада сформувала спеціальні класи та навчальні заклади, де мілітарі-пропаганда особливо посилена. Так, до прикладу, за даними «Сімферопольської міськради», у 13 сімферопольських школах діяли 40 кадетських класів. Кадетські класи відкрито навіть у керченському ліцеї мистецтв.

У Севастополі функціонує філія президентського кадетського училища, у якому дітей з четвертого класу за кошт Міноборони РФ готують до служби в російському війську. Заняття з «військово-патріотичного виховання» обов’язкові для відвідування. Через відсутність дитини на таких заняттях батьки мають писати пояснювальні записки. 

Росія виділяє зі свого держбюджету гранти для громадських організацій, які також беруть участь у воєнному злочині. Так, до прикладу, військово-патріотичний центр «Сиваш» у Джанкої 2017 року отримав 993 799,67 рубля на підготовку кримських дітей до служби в армії та розвиток військово-прикладних видів спорту. Наразі ця організація, як і десятки інших військово-патріотичних клубів Криму, потрапила до складу Юнармії.

Такі бюджетні заклади, як Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту Росії, Регіональний центр з підготовки до військової служби та військово-патріотичного вихoвання (Кримпатріотцентр) і Центр військово-патріотичного виховання в Севастополі розподіляють бюджетні кошти на мілітаризацію. Левова частка цих грошей витрачається на утримання Юнармії. Ці організації проігнорували наші запити щодо коментарів.

У другій частині матеріалу ви детальніше дізнаєтесь про методи роботи Росії з кримськими дітьми та як цьому може завадити Україна.

Микола МИРНИЙ, журналіст видання ZMINA, для газети «День»
Газета: 
Рубрика: