У мільйонів людей не може не пробудитися цікавість, розуміння, а потім і свідома праця на ниві піднесення рідної культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

«Це кастрація Асамблеї»

Емануеліс ЗІГЕРІС — про можливе скандальне повернення російської делегації в ПАРЕ
24 червня, 2019 - 19:04

В понеділок  першого дня на літнього пленарного засідання Парламентської Асамблеї і Ради Європи пізно ввечері згідно з планом розглядалося питання про ухвалення рішення про повернення російської делегації. На момент підготовки номера, воно було невідоме, але за прогнозами, швидше за все, буде проголосована резолюція, яка змінить механізм санкції, що дозволяє Росії повернутися до ПАРЄ. Про це «День» писав у статті «Європа на порозі дипломатичної ганьби!» (№108-109 за 20 червня 2019 р.).

«День» звернувся до члена ПАРЄ з 1993 року, члена комітетів із закордонних і європейських справ парламенту Литви, підписанта Акту відновлення незалежності Литви 11 березня 1990 року Емануеліса ЗІГЕРІСА з проханням пояснити, що означає насправді згадана вище резолюція, і як Рада Європи прийшла до ситуації, що провідні країни Європи (Франція та Німеччина) борються за повернення до складу ПАРЄ країни, яка не виконала жодної резолюції та до сьогодні порушує міжнародні норми.

«МЕТА РОСІЇ — ПОСТАВИТИ ПІД ПИТАННЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СВОБОДИ ТА ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ЛЮДИНИ, ЩО ДІЄ З 1789 РОКУ»

— Це результат ґрунтовної підготовки російського МЗС і різних тактик, які застосовувалися протягом останніх років, аби зруйнувати єдність західних країн, яка базується на західних цінностях, свободах і дотриманні міжнародного права.

«Хочете запитати, як тут настрої в ПАРЄ? Десь так як на цій картині. Це живопис грузинського художника Шота Леладзе, який уже 10 років поспіль виходить під Парламентську асамблею під час сесій та «ілюструє» агресивні дії РФ спершу в Грузії, тепер в Україні. Поряд із картинами — український та грузинський прапори...», — пише правозахисниця Марія Томак на своїй сторінці в ФБ

РФ шукала підходи, аби остаточно заявити, що це не лише повернення російській делегації, але й оголошення про ігнорування всіх резолюцій, зокрема, резолюції про агресію Росії проти України, резолюції 1996 року, яка умовами заперечення Росії в Раду Європи називала виведення 14-ої російської армії з Молдови, резолюції про компенсацію за депортацію громадян балтійських країн і компенсацію за проведені роки в таборах і засланнях. Усі ці пункти жодного разу не були виконані навіть частково.

Тобто ми маємо справу з країною, яка не лише останніми роками не виконує свої платежі у розмірі 23 млн. євро на рік  до бюджету Ради Європи,  але залишаючись у Комітеті міністрів, активно виступає на кожному засіданні.

Після повернення цієї делегації ПАРЄ буде зв’язаною по руках і ногах, і не зможе без посланників у Комітеті міністрів і без генерального секретаря вирішувати складні питання, пов’язані із нехтуванням міжнародного права.

У мене не викликає сумнів, що агресивна лінія Росії продовжуватиметься. В майбутньому, наприклад, при новому нападі РФ на Україну чи іншу сусідню країну, парламентарі не зможуть застосувати санкції. Адже із поверненням російській делегації ламатиметься парламентська система. Таким чином, на Асамблею надіваються наручники, і вона не зможе вживати жодних заходів без відома Комітету міністрів і узгодження з генсеком Ради Європи, що є найскандальнішим нехтуванням парламентських прав і фракційного підходу до вирішення проблем.

Це, по суті, кастрація Асамблеї, яка була запропонована представниками лівих і підтримана масово всіма лобістами РФ в ПАРЄ. Можливо, це станеться сьогодні-завтра.

Скандальне повернення російській делегації і зухвалим чином включення її представників до ПАРЄ, які перебувають під санкціями ЄС, засвідчує, що в Росії набагато більша мета, ніж знехтування десятків резолюцій і прояв того, що вона виграла моральну війну з Радою Європи.

У Росії мета — поставити під питання парламентські свободи європейських парламентарів і ухвалену Декларацію прав людини в часи Французької революції 1789 року, тобто це продовження лінії вбивць декабристів, убивства волі та просто лінія на знищення можливості парламентарів приймати окремі від виконавчої влади рішення про майбутні порушення міжнародного права, серед іншого війни з сусідами, окупацію довколишніх країн та ціла низка порушень, які виходять за межі.

Підсумовуючи, хочу зауважити, що на цьому тижні стануться дві жахливі події.

Перша — повернення повних прав для російської делегації в ПАРЄ, не зважаючи на невиконання РФ жодної резолюції, жодного її пункту, пов’язаного з окупацією українських або грузинських земель.

Друге — надягання гамівної сорочки на вільне тіло ПАРЄ, яка представляє 47 країн, а це сотні депутатів, аби вони не змогли через зміну процедур або через часто паралізовані Комітет міністрів і генсека Ради Європи ухвалювати резолюції, тобто миттю реагувати на важливі порушення щодо нехтування міжнародного права, серед усього й окупацію території сусідніх країн.

«МЗС НІМЕЧЧИНИ СТАЛО ШРЕДЕРСЬКИМ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИМ ВІДОМСТВОМ»

— Чому німецькі та французькі делегації не прислухаються до цих аргументів і за будь-яку ціну хочуть повернути російську делегацію?

— На жаль, МЗС Німеччини під керуванням представника Соціал-демократичної партії Гайка Мааса стало шредерським зовнішньополітичним відомством. І те, що до сьогодні поведінка пана Шредера не була етично засуджена, означає, що його феномен так званої Realpolitik і вісь Берлін — Москва продовжує існувати, незважаючи на поведінку Росії.

До цього хочу додати мерзенне блокування німецьким МЗС на посаду генсека Ради Європи прем’єра Литви Андерса Кубіліса, якого німецька делегація не пропустила в другий тур голосування.

І дивно, що подібної позиції щодо повернення російської делегації в ПАРЄ дотримується французький МЗС. Така внутрішня солідарність. Адже балтійські країни, на відміну від Німеччини та Франції, не дали радикалам жодних шансів прийти до влади. Це найбільш проєвропейські країни, в яких більше 80% підтримують ЄС. А у Франції та Німеччині антиєвропейські партії все більше стверджуються за підтримки Росії. У нас виникає запитання щодо якості нашого союзництва, цементу, який скріплює наші країни в ЄС.

Ми дотримуємося в ЄС єдиної позиції щодо санкцій стосовно Росії. А тут ми маємо ситуацію, коли міністерства закордонних справ Франції та Німеччини протегують повернення російській делегації, члени якої перебувають під санкціями. І виходить, що Росія починає підривати довіру між країнами ЄС і навіть якість рівня солідарності.

«ЦЕ ПРОБНИЙ КАМІНЬ ДЛЯ ВАШИХ СУПРОТИВНИКІВ»

— Як би ви оцінували дії української сторони в тому, щоб заблокувати повернення російської делегації?

— Це добре, що президент Зеленський у Парижі на прес-конференції зі своїм візаві Макроном сказав, що Росії рано повертатися до ПАРЄ. Бажано, щоб до виборів в Україні у ваших міністерствах не було розбрату. Насправді, українська делегація тут героїчно б’ється проти повернення російської делегації. Але я не відчуваю МЗС України, а всі зараз дивляться у бік України. У мене складається враження, що воно функціонує наполовину через перехідний період. Але ви не можете дозволити собі перехідного періоду, оскільки відбувається гігантська напруга. Президентські вибори, які відбулися у вашій країні, додали Україні солідності на всіх рівнях. Ви не можете дозволити собі, аби напередодні такого вирішального моменту в Раді Європи, українській делегації не було підставлено плече у піраміді від Офісу Президента до Міністерства закордонних справ.

Ви не можете послабити в Раді Європи та інших міжнародних організаціях представництво виконавчої влади через майбутні вибори 21 липня. Іншими словами, вся машина вашого МЗС повинна працювати на всю силу — і Офіс Президента і його радники. Я сподіваюся, вони розуміють, що Рада Європи — це пробний камінь для ваших супротивників. Якщо росіяни тут виграють, тоді вони спробують ігнорувати персональні санкції ЄС, вводячи до складу делегації людей, які перебувають під цими санкціями.

Вони спробують поширити ерозію і на всі інші майданчики. Я звертаюся до всіх українських структур, які зараз призначаються після виборів президента, миттєво сфокусувати увагу та синхронізувати свої дії з прекрасною працездатною делегацією українського парламенту старого скликання в ПАРЄ. 

Микола СИРУК, «День», Страсбург
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ