Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

«Курс на ЄС та НАТО – очевидний і незворотний»

Який реальний стан справ? Експерти «Дня» оцінюють щорічне послання Президента до Верховної Ради
7 вересня, 2017 - 19:01
ФОТО МИХАЙЛА ПАЛІНЧАКА

«Без завершення реформ ми втратимо державність» — одна з ключових фраз Президента під час щорічного послання до українського парламенту щодо внутрішнього та зовнішнього становища країни. Успішність реформування держави залежить від усіх громадян, але насамперед від самої влади. І справді, Українська революція 1917 — 1921 рр. мала суттєві проблеми, які призвели її до поразки.

Про це Петро Порошенко також згадав під час промови: «Цього року відзначаємо століття Української національної революції 1917 — 1921 років. Україна тоді не змогла заручитися достатнім рівнем міжнародної підтримки і залишилася сам на сам з агресором. Ось чому ми тепер таку увагу приділяємо партнерству із зовнішнім світом. Але головне, що не дало тоді постати Українській незалежній державі — це брак внутрішньої єдності, політичні чвари».

Чи зробили висновки через сто років нинішні керманичі? «Я і надалі протидіятиму всім тим, хто намагатиметься насаджувати в Україні безлад та анархію. Ще раз закликаю всі партії, як представлені у Верховній Раді, так і позапарламентські, у жорсткій внутрішньополітичній боротьбі, властивій будь-якій демократії, зважувати на ті надзвичайно складні зовнішні обставини, в яких ми з вами спільно будуємо європейську Україну», — сказав Президент.

РІВНЯННЯ НА ПРЕЗИДЕНТА / ФОТО МИХАЙЛА ПАЛІНЧАКА

Реакція громадськості, зокрема в соцмережах, розділилася. Хтось — хвалив, хтось — критикував. Якщо оцінювати саму промову, то, звичайно, вона була сильною. У майстерності команди Петра Порошенка, яка готує йому публічні виступи, доводилося переконуватися не один раз. На що звернув увагу Президент? Основні тези:

•  запровадження безвізових поїздок наразі — головний підсумок трирічної нашої спільної реформаторської роботи — роботи всіх гілок влади і суспільства;

•  головна загроза з боку Росії, на жаль, — військова. Немає поки жодних ознак, що Москва готова відступити з Донбасу або піти з Криму;

•  чи можемо ми вибити Росію з Криму силою? Реально — ні. Чи піде вона сама? На жаль, ні. Але ми можемо створити умови, коли Крим стане для Москви непідйомним тягарем;

•  за три роки Збройні сили не просто відновили боєздатність. Вони були заново створені;

•  лише пряма інтервенція російських військ влітку 2014 року зупинила процес звільнення. І зірвала швидке завершення АТО, яке до того виглядало цілком реальним;

•  уряд також має знайти можливості сьогоднішнє мляве пожвавлення ВВП трансформувати в його прискорений і впевнений підйом — у те, що зветься сталим розвитком;

•  ми і цього року прогнозуємо зростання на рівні 1,8%. Ми очікуємо прискорення зростання економіки до 4% у 2020 році;

•  земельний ринок і приватизація — це два найшвидших і найнадійніших способи швидко залучити в Україну достойний обсяг інвестицій;

•  закликаю внести і узгодити, нарешті, зміни до Конституції, які скасують депутатську недоторканність. Маю дуже просту пропозицію — ввести їх у дію з 1 січня 2020 року для депутатів уже нової Верховної Ради;

•  прошу протягом найближчих тижнів, може навіть днів, завершити консультації і подати мені пропозиції кандидатур нових членів Центральної виборчої комісії;

•  я ніколи не погоджуся з пропозиціями забрати у людей право обирати Президента і передати це право парламенту;

•  Україна має право на помісну церкву. Очікуване нами визнання української автокефалії Вселенським Патріархом жодним чином не означатиме ані появи державної церкви, ані заборони на діяльність в Україні інших православних конфесій;

•  послідовно наповнюємо конкретним змістом державний статус української мови;

•  держава офіційно визнала і вшанувала український національно-визвольний рух, включно з Українською повстанською армією.

Виступ гарний і правильний. Інша річ — реальність сказаного. Тут, звичайно, проблем багато. Власне, на це вказують і більшість експертів. Показовий чинник — багато хто з тих, кому ми телефонували, просто не слухали і не дивилися виступу Президента. Кажуть — навіщо, все одно це тільки слова. До речі, навіть представник президентської фракції БПП Мустафа Найєм розкритикував послання Петра Порошенка: «Думаю, після кожного послання Президента країна відчуває себе трохи як дружина поета — багато красивих і правильних слів, а в будинку все одно бардак: діти нещасні, з комори виносять останнє, а в холодильнику орудують буйні товариші по чарці. Зате вірші прекрасні, увійдуть в аннали». Слушна думка, але молодому депутатові правильніше буде почати з себе, бо він систематично критикує Президента, але при цьому не бажає виходити з його фракції. Це, щонайменше, подвійні стандарти.

КАБМІН У ПОВНОМУ СКЛАДІ. ТАКОЖ АПЛОДУЄ / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Отже, що думають експерти з приводу послання Президента?

«ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА В ПАРЛАМЕНТІ МОЖНА РОЗГЛЯДАТИ ЯК НЕОФІЦІЙНИЙ СТАРТ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ КАМПАНІЇ»

Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:

— Виступ Президента в парламенті можна розглядати як неофіційний старт президентської кампанії. Більшість заяв Президента мають популістський характер. Здебільшого це обіцянки, що стосуються нашого середньострокового майбутнього. Всі обіцянки при цьому крутяться навколо 2020 року — критерії НАТО, зріст ВВП тощо. Інакше кажучи, заяви Президента можна висловити так: голосуйте за мене — і отримаєте ось такий результат. Щодо економічних реформ, то ми навряд чи можемо слугувати прикладом для наслідування, в тому числі для тих країн, з якими ми 26 років тому виходили із СРСР. Особливу увагу в цьому питанні варто звернути на країни Балтії.

«МИ ПОВИННІ МАТИ СИСТЕМНЕ БАЧЕННЯ, А НЕ ОДИНОЧНІ РЕФОРМИ»

Сергій ВИСОЦЬКИЙ, народний депутат, фракція «Народний фронт»:

— На мою думку, політика Президента у сферах зовнішньої та внутрішньої політики відрізняється. Дуже важливо, що Президент назвав дії РФ агресією. Порошенко чітко озвучив месиджі щодо євроінтеграції та євроатлантичної інтеграції. Але є речі, які мене дуже занепокоїли. Зокрема те, що Порошенко явно не сприймає формату парламентської республіки, прихильником якої я є. На мою думку, парламентська республіка абсолютно відповідає духу європейського правління. Порошенко чітко озвучив месидж про те, що парламентська республіка і конституційна республіка не належать до його пріоритетів. Вважаю цю позицію недалекоглядною. Але жоден із президентів України не був схильним до перерозподілу своїх повноважень та перегляду самої архітектури держави. Наприклад, я вважаю, що відповідь на запитання про депутатський імунітет можна знайти в новій Конституції, а не в ситуації, коли Президент де-факто керує силовими органами, а отже, відсутність такого імунітету просто перетвориться на шантаж депутатів. Також я вважаю, що нам потрібен новий адміністративний устрій, тобто адміністративна реформа. Справжня адміністративна реформа, зокрема, дасть відповідь і на запитання, які з’явились щодо окупованих територій Донбасу.

Щодо безвізу, то вважаю, що це нормально, коли Президент бажає, щоб його заслугу визнали. Але знову ж таки — без згаданої перебудови архітектури держави ми далеко не підемо. Якісь окремі реформи нічого не вирішать. Ми повинні мати системне бачення нашого майбутнього, а отже, відповідних системних, а не одиночних реформ. Ми маємо переосмислити функції держави. На жаль, політика нинішньої влади орієнтована на патерналістський електорат. Добре, але де брати ефективний приріст добробуту? Без середнього класу цього не зробити. Саме середній клас може створити прошарок самозайнятого населення, яке буде орієнтоване на потреби та попит людей. Це і буде рушієм перетворень, які необхідно зафіксувати в законодавстві. Ми ж поки що продовжуємо оподатковувати середній клас за межами допустимого для того, щоб забезпечувати сплату пенсій. Звичайно, металургійні та інші промислові заводи відпали, тому держава намагається обкласти середній клас. Але якщо його знищать, то хто буде давати новий поштовх для економіки? Президент має переосмислити всі ці речі. У нас багато кричать про боротьбу з корупцією, але жодна боротьба з корупцією не буде ефективною без системи сучасного держуправління. В такій ситуації можна пересаджати всіх депутатів, але корупції від цього менше не стане. Безумовно, ми ще й досі перебуваємо в умовах, які заснував Леонід Кучма, і влада не демонструє бажання змінити ці умови. Ми досі живемо, як за часів Кучми, в системі, яку він вибудував. Ніхто поки що не наважився змінити цю систему.

УВАГИ З БОКУ ЗМІ НЕ ПОМЕНШАЛО, А ОТ ДОВІРИ ГРОМАДЯН ДО МЕСЕДЖІВ ПРЕЗИДЕНТА, ЗА СЛОВАМИ ЕКСПЕРТІВ, — ТАК / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

«СУСПІЛЬСТВО НЕ ПРОСТО ВТОМИЛОСЯ, ВОНО ВЖЕ НЕ СПРИЙМАЄ ЗАЯВ»

Олександр СОЛОНТАЙ, експерт Iнституту політичної освіти, член об’єднання «Сила людей»:

— Промова Президента — це набір нереалістичних тез, які орієнтовані на соціальний запит. Скоріше автори тексту, який озвучив Президент, звертали увагу на дані соціологічних опитувань і пробували поєднати їх із знахідками політтехнологів Президента, який очевидно прагне балотуватися на другий термін. Відповідно вони думали про те, що можна сказати людям, щоб їм сподобатися.

Вважаю, що слова Президента не будуть мати жодних наслідків. У Президента настільки втрачений рівень довіри, що в його слова просто не віриться. В принципі він з цього почав своє президентство — обіцяти те, чого він не зможе реалізувати. Суспільство не просто втомилося, а не сприймає його заяв. На початку президентства, коли Порошенко заявляв про досить нереалістичні речі, люди думали, що бодай щось, але він втілить в життя. Тепер люди просто виключають телевізор, коли чують промову Президента.

На мою думку, Порошенко мав би назвати чіткі три-п’ять пунктів, які він обіцяє виконати цього року. Тоді можна було б прив’язувати його слова до конкретних дій. Натомість він проголосив промову, в якій зачепив все що завгодно, але нічого з того, за що можна було б його потім запитати.

Спочатку Порошенку пощастило стати Президентом, потім пощастило підписати Угоду про асоціацію з ЄС і безвіз. Але далі таких умов не буде. Далі треба по-справжньому працювати, щоб отримати реальні результати, які швидко не досягаються і базу під які треба було закладати ще вчора. На початку каденції Порошенка грав фактор великих надій, і невдачі можна було виправдовувати війною. Захід хотів знайомитись з новим Президентом України і прагнув надати йому допомогу. Станом на зараз — ситуація змінюється докорінно.

ГОЛОС ІЗ Facebook

«БЛИСКУЧИЙ ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА»

Юрій ЧЕВОРДОВ, радник голови Адміністрації Президента:

— Блискучий виступ Президента! І за формою, і за змістом. Думаю, його будуть багато аналізувати і розбирати по поличках. Але воно того варте. Зараз чекаємо на виступи потенційних друготурових кандидатів. Хто яскравіше і феєричніше.

«НАСМІШИВ...»

Iгор МОСIЙЧУК, народний депутат, Радикальна партія:

— Насмішив. Президент Порошенко під час сьогоднішнього виступу в парламенті закликав народних депутатів скасувати депутатську недоторканність з 2020 року. За логікою Петра Олексійовича закон про імпічмент президента треба ухвалювати з 2025 року.

Цікава поведінка присутніх в залі під час заслуховування щорічного послання до українського парламенту Президента Порошенка. Нібито опозиційна фракція «Батьківщина» аплодувала всім месиджам Президента, проти яких ці нардепи люто виступають на всіх ефірах, що прикметно — сама Юлія Тимошенко з’явилася в залі парламенту вже після того, як його покинув Президент Порошенко. А тим часом прем’єр-міністр Володимир Гройсман просто весь час посміхався.

«КРАСИВА» МАНІПУЛЯЦІЯ З ПРИЗНАЧЕННЯМ СКЛАДУ ЦВК»

Віктор ЧУМАК, народний депутат, позафракційний:

• Про що не/сказав Президент.

В основному можу погодитися щодо оцінок у зовнішній та оборонній політиці.

Але:

• брехня з кількістю загиблих в АТО за останні дні. Тільки вчора-позавчора загинуло двоє людей з ДУКПС та УДА. Мені можуть сказати, що вони не належать до складу ЗСУ. Так, але хіба вони не воюють за Україну?

• «красива» маніпуляція з призначенням складу ЦВК. «Депутати, узгодьте список». — Список давно поданий, але БПП та НФ хочуть поділити склад комісії на двох. Це за законом?

• щодо виборів суддів до Верховного Суду — цифри зовсім відірвані від реальності. Про що, думаю, заявить ГРД;

• «Треба ухвалити рішення щодо створення незалежної антикорупційної судової інституції». Так Суд чи Палата? — значить, нічого;

• жодного слова не було сказано про зміну виборчого закону. А обіцяв!

• «головна загроза» — олігархи! Це верх цинізму при «Роттердам +» та при нерозслідуваних даних із Панамських паперів щодо власних офшорів;

• красива фраза «про необхідність виправляти власні помилки» щодо скасування електронного декларування громадських організацій. При тому, що є абсолютна впевненість, що це не підтримують яструби з НФ та БПП.

Але коли всього цього не знаєш — то красиво.

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments