Воля, визволення - от той конечний прапор, до якого тягнеться все, до якого прагнуть і вояки з мечами, і моралісти з заповітами, і поети з віршами.
Василь Липківський, український релігійний діяч, церковний реформатор, педагог, публіцист, письменник і перекладач, творець і перший митрополит Української Автокефальної Православної Церкви.

Магніт Ради

«Проблема відбору партійних списків полягає в соціальних ліфтах, а тому ситуація достеменно не зміниться», — експерт
10 червня, 2019 - 18:27
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Партії провели з’їзди і визначилися зі списками кандидатів на дострокових парламентських виборах. 10 червня був крайнім терміном з висування кандидатів у депутати партіями на своїх з’їздах. Далі партії/самовисуванці зможуть до 20 червня подати документи для реєстрації до Центрвиборчкому, який до 25 числа має завершити реєстрацію кандидатів. За законом до 8 липня претенденти ще зможуть відмовитися балотуватися і скасувати реєстрацію, отже, остаточний список кандидатів буде відомий 10 липня.

Повноцінний перелік кандидатів партії не представили, оприлюднили (в основному) першу десятку, хоча були й варіанти. Наприклад, «Батьківщина» показала лише першу п’ятірку, а «Слуга народу» назвала прізвища ста кандидатів. Перераховувати яка партія яких людей взяла собі в список не будемо, всю цю інформацію можна знайти в ЗМІ. Зазначимо лише, що кожна політична сила орієнтувалася на соціологічні дані підтримки виборців, які дають можливість визначити приблизну кількість кандидатів, на яку вони можуть розраховувати. 

У понеділок з’явилися результати одразу двох соціологічних опитувань. За даними КМІС, за партію «Слуга народу» готові проголосувати 48,5% серед тих, хто має намір голосувати і визначився зі своїм вибором, за «Опозиційну платформу — За життя» готові віддати свої голоси 11,8%, «Європейська солідарність» — 8,1%, ВО «Батьківщина» — 7,8%, «Голос» — 5,6%, «Сила і честь» — 3,8%, «Радикальна партія Олега Ляшка» — 2,9%, ВО «Свобода» — 1,9%, «Громадянська позиція» — 1,8%.

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Інше соціологічне дослідження провели Центр «Соціальний моніторинг» та Український інститут соціальних досліджень ім. О.Яременка. За їхніми даними, «Слугу народу» готові підтримати 43,1% респондентів серед тих, хто визначився й голосуватиме, «Опозиційну платформу — За життя» — 11,7%, «Європейську солідарність» — 9,2%, ВО «Батьківщина» — 9,1%, «Голос» — 4,9%, «Сила і честь» — 4,7%, «Громадянська позиція» — 3,6%, «Радикальна партія Олега Ляшка» — 2,2%.

ФОТО МИХАЙЛА ПАЛІНЧАКА

Як бачимо, до наступного парламенту мають шанс пройти 5—6 партій, три з яких — нові, а три — старі. Цими вихідними українці почули багато нових прізвищ, які та чи інша партія делегує до нового парламенту. Враховуючи, що політична сила нового Президента «Слуга народу» посідає перше місце з великим відривом, ця партія заведе до парламенту велику фракцію. І всі ці люди стануть народними депутатами вперше. Аналогічна ситуація з партією «Голос», частково це стосується і інших партій.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Отже, новий парламент може бути оновлений більше ніж на половину. Але основне питання залишається відкритим — чи переросте кількість у якість? За якими критеріями відбиралися кандидати? Попри правильні заяви лідерів політичних сил, практика може бути зовсім іншою. Поки громадськість і ЗМІ вивчає представлені списки кандидатів (і то не всіх), певні загальні тенденції вже відслідковуються. Більшість партій взяли собі за правило набрати в списки спортсменів, артистів, журналістів, учасників АТО/ООС і т.д. Тож що змінилося — як ситуацію оцінюють експерти?

«БУДЕМО МАТИ В ПАРЛАМЕНТІ ЛИШЕ ДЕСЬ ДО ТРЕТИНИ ДЕПУТАТІВ З ЧІТКОЮ ДЕРЖАВНИЦЬКОЮ ПОЗИЦІЄЮ»

Михайло БАСАРАБ, політолог (facebook.com):

— Чому я переймаюся наступним скликанням Верховної Ради? З огляду на соціологію і презентовані списки кандидатів, будемо мати в парламенті лише десь до третини депутатів з чіткою державницькою позицією. І це разом з усіх фракцій і мажоритарників. Ще третину становитиме прокремлівська п’ята колона. І ще третина — це люди з несформованим політичним світоглядом і кон’юнктурники. Болото, одним словом. Напевно, це ще доволі оптимістичний прогноз. Може бути й гірша пропорція.

«Бариг» у наступному скликанні буде точно не менше, аніж у цьому. І хай у нас не буде жодних ілюзій.

Ключове завдання в дев’ятому скликанні Верховної Ради: захистити результати сьогоднішнього парламенту, не дати анулювати здобутки цих п’яти років. Ми ще не раз будемо ностальгувати за цією Верховною Радою.

ФОТО НАДАНО ПРЕС-СЛУЖБОЮ ПАРТІЇ «БАТЬКІВЩИНА»

Передчуття гірші, аніж у 2012 році. Тоді ворог був очевидним і зрозумілим — «Партія регіонів». Все ділилося на біле й чорне. Виразна загроза — це завжди точка опори для тебе. Ти бачиш зло і знаєш куди цілити. Тепер нас чекає складніша ситуація. Окрім явних зрадників, будемо мати справу з неявним ворогом, замаскованим і водянистим, але від того не менш небезпечним. Формально це будуть ніби правильні хлопці й дівчата, але з «ватою» або «кашею» в голові. Й усього цього «добра» в дев’ятому скликанні разом буде десь до двох третин. Непрості роки чекають нас.

«МИ ПЕРЕБУВАЄМО В ПРОЦЕСІ ЗМІНИ ПОЛІТИЧНИХ ЕЛІТ І ФОРМУВАННЯ НОВИХ ПАРТІЙ»

Роман РУКОМЕДА, політичний експерт:

— Частина партій роблять ставку на так звані нові обличчя. І тому серед цих партій ми можемо знайти чимало відносно молодих людей, які не завжди мають послужні списки в сфері державного управління, або прийшли з корпоративного сектору. Їхню якість оцінювати досить складно. Адже вони молоді і підпадають під категорію «нових облич». Наскільки вони будуть ефективними на ниві державної служби, питання відкрите. Але принаймні в цій сфері ми маємо чіткий тренд на відповідний запит суспільства, яке стомилося від «старих облич». Деякі інші партії намагаються слідувати цьому тренду. Вони хочуть продемонструвати, що зробили роботу над помилками після президентських виборів. При цьому у них відбувається мікс старих і нових кандидатів. Що стосується партії Смєшка, то тут очевидна ставка на старих професіоналів. Це ветерани української політики. Можна сказати, що зараз ми фактично знаходимося в процесі зміни політичних еліт і формування нових партій. У старих партій шансів все менше. Але треба усвідомлювати, що революційні зміни в наших умовах мало що змінять. Нам потрібен еволюційний процес. Лише еволюційний процес може змінити якість. І треба розуміти, що дійсно за багатьма політичними проектами стоять конкретні так звані фінансово-промислові групи, тобто олігархат. Що робити в цьому випадку? Виховувати молодь, поступово змінювати політичні еліти. Поки що ми маємо дуже мало демократичних інститутів.

ФОТО НАДАНО ПРЕС-СЛУЖБОЮ ПАРТІЇ «ГОЛОС»

«ПРИНЦИПИ ЗРОЗУМІЛІ ГОЛОВАМ ПАРТІЙ...»

Iрина СЄРОВА, політичний консультант:

— Існує схема підрахунку кількості прохідних місць в парламент. Якщо взяти «Слугу народу», то згідно соціології, для неї передбачають приміром 137 місць. Сто з них вже оприлюднені. Хто інші?

Якщо говорити про рейтинги, то всі списки і «Слуги народу», і «Батьківщини», і партії Смєшка, і «Європейської солідарності» і інших побудовані за таким принципом, що спочатку ідуть більш-менш відомі люди, а всі інші відбираються по незрозумілим для виборців принципам. Але ці принципи зрозумілі головам партій. Серед цих людей можуть бути не дуже популярні люди. Якщо ми зараз подивимось на прізвища в списках, то відкриваються не завжди приємні деталі. Чому? Тому що начебто нові обличчя виявляються пов’язаними з тими чи іншими «старими» людьми — це і бізнес зв’язки, і публічні зв’язки.

Проблема нашої політики полягає в соціальних ліфтах. В нашому випадку — це стосується того, коли непідготовлена людина потрапляє різко догори і не може справитись з тими навантаженнями та викликами, які стоять перед ним. В нинішньому парламенті таких людей дуже багато. Вважаю, що ситуація достеменно не зміниться.

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ