Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

«Морської політики в Україні немає»

Яка ситуація в Азовському морі і як нам потрібно реагувати, — експерт
29 травня, 2018 - 19:17
ФОТО РЕЙТЕР

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін цими днями знаходиться з робочим візитом в Нью-Йорку, де візьме участь у брифінгу Ради безпеки ООН, під час якого обговорюватимуть ситуація унаслідок російської агресії проти України. В українському зовнішньополітичному відомстві зазначають, що участь Клімкіна в засіданні буде черговою можливістю для залучення уваги членів РБ і міжнародного співтовариства до російської агресії проти України і порушень РФ міжнародного гуманітарного права і прав людини.

Серйозної загрозою останнім часом є дії Росії в Азовському морі. Про це криком кричать журналісти, громадські діячі військові. Але поки мовчить МЗС, як і в цілому влада. Єдиний, хто поки виступив із закликом до активних дій, це представник президента в Автономній Республіці Крим Борис Бабін. За його словами, Україна повинна комплексно відповісти на активізацію російської гібридної агресії в Азовському морі, зокрема, посиливши військову присутність в регіоні і скасувати ряд двосторонніх угод з Росією, що дозволяють їй господарювати в регіоні (qha.com.ua).

На тему говоримо з — головним редактором проекту BlackSeaNews, кримчанином Андрієм КЛИМЕНКОМ.

— Останніми місяцями Росія посилила провокативні дії щодо України в Азовському морі. Відбувається фактична блокада портів Маріуполя та Бердяньска. Тут три рівня. Перший — геометрія мосту, тобто прохід 50% суден відпав. По суті це політична акція, яка спрямована на блокаду двох портів. І завдає вона збиток не тільки економічний, а підвищує соціальну напругу в регіоні.

Другий рівень. Ще в квітні цього року вони почали перевіряти кожне судно, яке йде через Керченську протоку до портів Бердянська та Маріуполя. Підпливає катер ФСБ, збирають екіпаж в кают-компанії і починають перевіряти судна на предмет терористичної загрози: перевіряють документи, оглядають вантаж, приміщення. І триває все це десь півтори-дві години.

Третій рівень. Десь з 19 травня вони почали зупиняти комерційні судна, що прямують до або з портів Маріуполя і Бердянська, не в Керченській протоці, а посередині Азовського моря. Останні ж дії взагалі характеризувалися тим, що росіяни почали зупиняти і перевіряти судна за 10 км від Бердянська, тобто від українського узбережжя в Азовському морі.

Чому? Тому що не було ніякої офіційної реакції з боку України. Навіть ноти МЗС. Хоча, коли відбуваються такі дії, коли вони вже впритул наблизилися до нашого узбережжя, реакція обов’язкова! Відповідно це не може не викликати негативну реакцію судновласників, портовиків і т.д.

— Чи можна вважати, що росіяни зайшли в наші територіальні води?

— На жаль, це не можна вважати українськими територіальними водами, бо на сьогоднішній день між Україною та Росією діє коротка угода, в якій сказано, що Азовське море є внутрішніми водами обох країн. Також в договорі сказано, лінія кордону між країнами розмежовується відповідно до угоди між сторонами. Але за 15 років цю угоду так і не підписали, тому що Росія весь час знаходила різні приводи, щоб це не сталося. Тому на сьогодні у нас немає кордону. Торгові судна, військові кораблі та інші державні судна під прапорами України та Росії користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства. Тобто згідно з Договором від 2003 року українські та російські військові кораблі мають право знаходитися в будь-якій точці Азовського моря.

Також ми маємо таке ганебне явище як Агентство рибного господарства України, яке перебуває в системі Міністерства аграрної політики та продовольства України. Тут діє угода ще від 1993 року, згідно з якою кожен рік узгоджуються квоти по вилову риби в Азовському і Чорному морях. Останній раз наш представник з цієї агенції підписав розподіл квот в жовтні 2017 року. За час окупації Криму, Росія за рахунок квот півострова вже в три рази збільшила вилов риби.

— Який вихід з ситуації?

— Звичайно, потрібно розірвати цю угоду і оголосити дванадцятимильну зону, тобто наші територіальні води, оголосивши лінію державного кордону. Сподіваюся глава МЗС Павло Клімкін, який зараз перебуває в Нью-Йорку, підніме питання агресивних дій Росії проти України в Азовському морі.

Про ці факти потрібно проінформувати весь світ, зокрема морські організації. В тому числі про те, що ми розірвали згадану угоду (спочатку її потрібно все-таки розірвати), тоді автоматично починає діяти Конвенцій ООН з морського права, яка регулює питання територіальних вод, дванадцятимильної зони і т.д. Далі відповідно необхідно давати наказ Державній прикордонній службі України, куди входить морська охорона, про те, щоб вона забезпечила контроль та захист дванадцятимильної морської зони України.

У нас всі ці речі не робляться.

— Немає дежавю з 2014 роком?

— Звичайно, про це мені пишуть в тому числі в Фейсбуці. Наприклад, щодо Дебальцевого, хоч це і було в 2015-му, коли криком кричали, що буде оточення, але нічого не робилося, відповідно сталося те, що сталося.

А те, що відбувалося в Криму в березні 2014-го, то тут прямі аналогії. Ми ж знаємо, що перші два тижні наші моряки чекали хоч якоїсь команди, але її не було. Точніше була — «тримайтеся!».

На мій погляд, після того, як в Росії пройде Чемпіонат світу з футболу, Путін в міжнародній політиці і зокрема проти нас буде діяти більш нахабно. Наразі йому вже вдалося розсварити європейські країни через Північний потік-2. Також він продовжує підігрівати ситуацію між США та ЄС через санкції щодо Ірану. Через газопровід Турецький потік, ймовірний продаж  ЗРК С-400, а зараз йдуть розмови і про продаж літаків, Кремль намагається «вихопити» потужного члена НАТО — Туреччину. Також ми бачимо, що після приїзду Башара Асада до Путіна в Сочі, туди наступного дня приїздить канцлер Німеччини Ангела Меркель, потім Еммануель Макрон їде до Санкт-Петербургу, де фактично терпить публічне знущання (за словами Путіна, мовляв, якщо вам США не може забезпечити безпеку, то давайте вам її забезпечить Росія). 

Нам потрібно прогнозувати — що далі буде робити Росія відносно України? Коли? Як? В якому місці? У мене є сумніви, що вони будуть розгортати сухопутну операцію, а море у нас не захищене. Таким експертам, як адмірал Ігор Кабаненко, Борису Бабіну та іншим велика подяка, адже ми всі привернули увагу до того, що у нас є проблеми і на Азовському морі, і на Чорному морі. Потрібно шукати відповіді. Військово-політичний тиск на Україну в приморських регіонах корелюється з окупаційною стратегією РФ щодо проекту «Новороссия». Адже всі ці регіони є здебільшого приморськими: від Маріуполя до Одеси. Проект «Новороссия» Путіним не забутий.

В Криму нині катастрофа з водою. З кожним днем ця ситуація погіршується, в тому числі через природні умови. А шлюз знаходиться в Херсонській області — в Каховці...

— РФ провела в Азовському морі навчання. Що Україна може протиставити агресору на морі? 

— І на Чорному, і на Азовському морі у нас є хороша берегова оборона. Це зокрема морська піхота. А у морської піхоти є берегова артилерія. Звичайно, у нас є проблеми з протиповітряною обороною і авіацією. На Азовське море ми маємо перекидувати катери. Це можливо зробити залізницею. У нас цих катерів достатньо. Що стосується моря, то тут не треба нічого боятись, а треба робити проактивні дії і супроводжувати їх дипломатичною проактивною політикою.

Дуже важливо працювати з НАТО. Не повинно бути великих розривів в графіку чергування в Чорному морі військових кораблів НАТО. В 2014-му і в 2015-му майже не було жодного дня, коли б в Чорному морі не було військових кораблів Альянсу. Зараз США прийняли рішення про відновлення свого 2-го флоту, який має взяти на себе відповідальність за Північну Атлантику, бо зараз за Атлантику від Норвегії до Південної Африки відповідає 6-й флот. Тому є надія, що цей 6-й флот буде більшу увагу приділяти Середземному та Чорному морям. Лише наявність постійного чергуванні в Чорному морі кораблів НАТО, з військової точки зору, є одним з найсильнішим фактором стримування російської агресії.

— Яка концентрація російських сил?

— Там тривають навчання постійно. Тамань, район Єйська — немає майже дня, щоб там не відбувались відповідні дії. Південний військовий округ РФ, який воює в тому числі на Донбасі, є найсильнішим. До його сфери відноситься як Крим, так і Північний Кавказ. Там найсучасніша техніка. Але останні навчання РФ в акваторії Азовського моря можна назвати «взяти на понт». Навчань не було. Це був тиск і перевірка реакції. А реакції з боку України не було.

— Як змінилися наші Військово-Морські сили за останні чотири роки? Чи є можливість їх посилити?

— Спроможності з’являються тоді, коли є морська політика. Морської політики в Україні немає. На жаль, у нас поки домінує «сухопутне мислення». Ми навіть зараз бачимо, як затягується процес передачі двох американських сторожових кораблів. Ми не знаємо чи буде у нас власний «Корвет» чи не буде. Але, безумовно, ми маємо посилювати цю компоненту. Це має бути системна державна політика.

Іван КАПСАМУН, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments