Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

«Національний корпус». Які шанси?

«Поки що партії орієнтуються на «порятунок країни» і «боротьбу за владу», а суспільство чекає на появу сил з баченням стратегії розвитку і зрозумілою морально-етичною основою», — експерт
17 жовтня, 2016 - 19:18
КИЇВ, 14 ЖОВТНЯ 2016 Р. ЗАСНОВНИК ПОЛКУ «АЗОВ», НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ АНДРІЙ БІЛЕЦЬКИЙ, ДРУГИЙ ЛІВОРУЧ, І НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ ОЛЕГ ПЕТРЕНКО, В ЦЕНТРІ, ПІД ЧАС З’ЇЗДУ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «НАЦІОНАЛЬНИЙ КОРПУС» / ФОТО УНІАН

Ще одна партія. 351-ша. Цивільний корпус «Азов» створив політичну партію «Національний корпус», яку очолив народний депутат, екс-командир полку «Азов» Андрій Білецький. Ставка на власну армію у розв’язанні російсько-українського конфлікту на Донбасі, розвиток економіки з подальшим відновленням ядерного арсеналу, та військово-політична інтеграція з країнами Балтії та іншими послідовними союзниками України у Центральній Європі — одні з основних пунктів заявленої програми партії. Наскільки це реально? Які перспективи у новоствореної партії?

«ВНУТРІШНЬОВИДОВА КОНКУРЕНЦІЯ МОЖЕ БУТИ ДУЖЕ НАПРУЖЕНОЮ»

Олексій ТОЛКАЧОВ, громадський діяч:

— Не бачу великої перспективи новоствореної партії, адже в широкій палітрі новоутворень чергова партія буде намагатись переконати всіх, що вона краща за інші. Але чи справді краща? Чим вона відрізняється від інших, крім прізвищ лідерів і команд? Сьогодні суспільство чекає на появу політичних партій, які матимуть довгострокове бачення майбутнього, матимуть вектор, стратегію, а їхня діяльність ґрунтуватиметься на простій і зрозумілій морально-етичній основі. Поки що партії орієнтуються на «порятунок країни» і «боротьбу за владу» — на штовхання плечима довкола вузького «корита». Чи вийде «Національний корпус» з цієї парадигми — покажуть вже найближчі вибори. Але скоріше за все «Національний корпус» намагатиметься поживитися на достатньо вузькому електоральному полі націоналістичного спрямування, за яке вже ведуть боротьбу ВО «Свобода», «Правий Сектор», «Державна Ініціатива Яроша» та інші. Відтак, внутрішньовидова конкуренція може бути дуже напруженою.

«НЕ ЗРОЗУМІЛО, ДЕ ЇХНІ ОСНОВНІ ВИБОРЦІ»

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог:

— Це друга спроба український військових, патріотів після Євромайдану піти в політику. Перша закінчилася великим провалом — я маю на увазі, коли в попередній парламентській кампанії в обов’язковому порядку до списків партій  брали представників добровольчих батальйонів. Фотографуватися в зоні АТО або у формі хакі було одним з головних завдань будь-якого кандидата в депутати. Але жодний з цих добробатів не відбувся як політик чи депутат. Створення партії «Національний корпус» — це друга спроба, але вже з іншої сторони, на базі конкретного підрозділу з відповідною підтримкою, я так пропускаю, не найбідніших міліцейських генералів.

Що з цього вийде? Поки шансів мало, тому що зроблено це на основі лідерського проекту, в даному випадку, на чолі з Білецьким. Це вже погано, тому що нам все-таки потрібна колективна відповідальність за політичні дії. Тим більше, після дискредитації лідерських проектів наприклад Ющенком чи Порошенком. В новоствореній партії ми поки не бачимо людей, які, наприклад, будуть відповідати за економіку, юриспруденцію, культуру. Добре, що ця партія починається не з телевізійної кампанії, а з вулиці, адже більшість інших проектів починалися як телевізійні проекти, які знімали «електоральну піну» і розчинялися.

З другого боку, не зрозуміло, де їх основні виборці. Схід України Адміністрація Президента віддала проросійським силам: «Опозиційний блок», «За життя» Мураєва та Рабіновича, «Наш край». На заході ж України, зрозуміло, їм заважатимуть «Свобода», «Батьківщина», «Самопоміч». Можна, звичайно, розглядати створення цієї партії як один з запасних аеродромів «Народного фронту», але не для всього, а лише для окремих груп впливу. Думаю, члени нинішнього «НФ» опиняться в різних організаціях. В цілому, цій партії будуть притаманні націоналістичний та мілітаристські аспекти.

«ПАРТІЯ МАТИМЕ ПЕРСПЕКТИВУ, ЯКЩО ПОЧНЕ ЗАХОПЛЮВАТИ РАДИКАЛЬНИЙ ТАБІР»

Олександр СОЛОНТАЙ, експерт Iнституту політичної освіти:

— Думаю, що це не 351-ша партія, а друга — друга в націоналістичному таборі. В цій ніші ще не так давно залишалися дві партії — «Свобода» і «Правий сектор». До виникнення «ПС», «Свобода» теж не була єдиною націоналістичною партією, були КУН та УНА-УНСО. В свій час, КУН навіть тримав лідерство. Тобто нам не звикати, що на націоналістичному полі «пасуться» дві або три партії. Тим не менш, по факту сьогодні «Свобода» залишається першою в цій ніші. 14 жовтня вона досить потужно показали свої мускули, зібравши багато людей на традиційний марш. Також результати минулих місцевих виборів показали, що партія залишається сильною політичною фігурою. Тому основною проблемою для «Національного корпусу» буде «Свобода».

Остання почала демонструвати трансформацію у справжню партію. Якщо спочатку її лідер Тягнибок мав більший рейтинг ніж партія, то зараз навпаки. Аналогічним чином зараз рухається «Національний корпус», лідер якої Білецький за рахунок свого рейтингу поки буде тягнути цю партію вперед. Разом з тим, попередній досвід показує, що цей сектор обмежений, і коли там існує дві-три партії, жодна з них не проходить до парламенту. Тому єдиний варіант вийти за націоналістично-мілітаристську нішу — це почати захоплювати радикальний табір — ту, яку зараз утримує Ляшко. Тільки в такому разі «Національний корпус» матиму перспективу. І я не думаю, що ця партія буде запасним варіантом для Яценюка.

«Азов» завжди був залежним від пожертв і коштів благодійників. Це не партія середнього класу, яка може скинутися на своє фінансування. Вони вимушені будуть і далі ходити і збирати пожертви на фінансування партії.

Іван КАПСАМУН, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments