Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Новий раунд справи Гонгадзе – Подольського

Чергове засідання Касаційного суду щодо вироку Олексієві Пукачу, відкриває нові, темні сторінки цього процесу
16 листопада, 2016 - 18:32
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

В середу у Вищому спеціалізованому суді із розгляду цивільних і кримінальних справ відбулось друге засідання по розгляду касаційних скарг на вирок виконавцю злочинів Олексієві Пукачу у справі Гонгадзе — Подольського. Ці перші два засідання були поки що присвячені організаційним питанням. Хоча й на останньому з них виявились нові факти, що дають привід зробити висновок у м’яко кажучи недобросовісній роботі попередніх судів, а й інколи у відвертих маніпуляціях в цій резонансній і доленосній для країни справі.

По-перше, виявилось, що протягом багатьох років засідань були виявлені факти зникнення важливих документів по справі. Зокрема зник цілий том, доля якого має кілька версій. По-друге, вкотре оголився факт тиску на обвинуваченого Олексія Пукача з боку правоохоронців з метою замовчування фактів і прізвищ. Сам Пукач цього разу мав можливість за першою вимогою брати слово на суді і в перервах вільно спілкуватись з журналістами — факт за часи подібних засідань безпрецедентний, адже, наприклад, в Апеляційному суді спілкуванню з обвинуваченим всіляко перешкоджали охоронці, а головному потерпілому Олексієві Подольському заборонили бути присутнім на засіданнях. Більше того, в Печерському суді суддя Андрій Мельник домігся проведення закритого процесу над Пукачем без використання засобів фіксації. І це лише окремі факти явних зловживань з боку правосуддя і правоохоронців, що говорить про зацікавленість влади у перешкоджанню винесенню об’єктивного вироку.

На засіданні відбулась полеміка між нинішньою представницею вдови Мирослави Гонгадзе Валентиною Теличенко та представниками потерпілого Олексія Подольського. Останні вимагають відведення Теличенко.

СТОРОНА ПОТЕРПІЛОГО ОЛЕКСІЯ ПОДОЛЬСЬКОГО ВИМАГАЄ ВІДСТОРОНИТИ ВАЛЕНТИНУ ТЕЛИЧЕНКО ВІД ПРОЦЕСУ НАД ПУКАЧЕМ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Вона системно проявила себе особою, що всіляко намагається відвести замовника вбивств і катувань Леоніда Кучму з-під удару процесу та виконувала кілька несумісних ролей – свідка по справі, представниці інтересів вдови та представника прокуратури», — пояснив Олександр Єльяшкевич, який представляє інтереси потерпілого Олексія Подольського. Він також навів відповідні докази тенденційності Валентини Теличенко з конкретними посиланнями на деталі процесу і її ж висловлюваннями.

«Завдяки роботі Тетяни Костіної, ми виявили феноменальні речі, які в історії правосуддя не застосовувались, — пояснив Олександр Єльяшкевич. — Ми звернули увагу на те, які заяви вона (Валентина Теличенко. – Ред.) робила і яким свідком була по цій справі. Після того, як вона начебто стала заступником Генпрокурора України, вона використовувала своє становище для того, щоб втручатись у цю справу».

Зрештою суддями до справи були долучені нові документи, зокрема копія листа Олексія Подольського до генерального прокурора України Юрія Луценка. Подольський переконаний, що нинішній генпрокурор, який у свій час особисто йому обіцяв довести розслідування вбивства Гонгадзе і нападу на Подольського до логічного й справедливого кінця, покаравши замовника Леоніда Кучму, зараз став на іншу позицію.

На засіданні був присутній адвокат померлої матері Георгія Гонгадзе Андрій Федур, який заявив, що не може брати участь в подальших засіданнях, адже його клієнтка померла і він «не може з нею узгоджувати позицію». Водночас Федур зазначив, що з самого початку вважав, що суд над Пукачем мав складатись із суду присяжних. Окрім того, новий адвокат Олексія Подольського Тетяна Костіна повідомила, що з 148 томів справи, вона встигла ознайомитись лише із 63, при цьому 118-й том зник. Внаслідок цього Костіна попрохала перенести засідання для глибинного вивчення матеріалів, а Касаційний суд прийняв рішення затребувати у Печерського суду згаданий том. Загалом судді Касаційного суду на даному етапі досить чітко розставляють організаційні акценти, що різко контрастує з поведінкою «суддівських трійок» в інших судах. Принципова лінія команди Олексія Подольського, Олександра Єльяшкевича, Віктора Шишкіна та всіх, хто всі ці роки добивається істини в справі вбивства журналіста далекого 2000 року, зрештою поступово робить пролом у стіні закостенілої системи.

Наступне засідання призначено на 7 лютого наступного року.

Віктор ШИШКIН, представник Подольського, перший генпрокурор України (1991—1993 рр.), суддя КС (2006—2015 рр):

— Адвокати Пукача сьогодні повідомили, що на їхній запит щодо стану розслідування порушень суддею Печерського суду Андрієм Мельником процесуальних норм, Вища кваліфікаційна комісія суддів відповіла, що 28 вересня цього року прийнято рішення про припинення дисциплінарного провадження стосовно судді Мельника А.В. з підстав постанови ВР від 8 вересня 2016 року про звільнення судді Мельника в зв’язку з досягненням 65 річного віку. Вся справа в тому, що мені залишилось 4 місяці до досягнення 65 років, а цей суддя є молодшим за мене щонайменше на років 20. Це немислимо. Нагадаю, що провадження за суддею Мельником розпочалось внаслідок того, що він фальсифікував вирок по справі нападу на Єльяшкевича, при цьому зовсім не поставивши самого потерпілого до відома, що розглядається його справа. Уявіть собі, Єльяшкевич дізнався, що по його справі вже є вирок років через 5 після того, як цей вирок був призначений. Окрім того Мельник суцільно порушував процесуальні норми в суді над Пукачем, які пов’язані з відкритістю, з гласністю, з допуском потерпілого на суд, як це було з Олексієм Подольським, із забезпеченням його прав. Мельник фактично вивів потерпілого з процесу. Таким чином, звільнивши Мельника з посади судді Печерського суду, йому дозволили уникнути відповідальності, припинивши дисциплінарне провадження щодо нього.

Сьогодні в Касаційному суді ми всі могли почути в черговий раз про те, який незаконний тиск здійснювався на Пукача для того, щоб вивести з-під удару Кучму. На Пукача тиснули, щоб він не згадував його імені в показах і на суді. Загал почув, скільки до Пукача було «ходоків» від КДБ (назвати СБУ я цю структуру в такому випадку не можу), з прокуратури та інших служб, для того, щоб Пукач не говорив зайвого. Саме тому і проводились суди в Печерському суді в закритому режимі без фіксації, щоб не фіксувати, по-перше, пояснення Пукача, щоб потерпілий не міг поставити йому незручні для політичної верхівки держави питання та в них не фігурували прізвища Кучми, Литвина й інших. Ми ж знаємо, що, відповідно до плівок Мельниченка, ці прізвища могли і повинні були фігурувати в справі як замовники. Таким чином відбувалась повна фальсифікація висновків і розслідування по Пукачу. Що ж до самого Пукача, то хоч яким би він був, у розслідуванні не розписана роль кожного учасника злочину — хто керував, хто душив, хто тримав і таке інше. З дискусії Подольського та Пукача в суді виходить, що все це зовсім не з’ясовано.

Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 
Рубрика: