Україна не може існувати, не володіючи Кримом, це буде якийсь тулуб без ніг. Крим має належати Україні, на яких умовах, це байдуже, чи буде це повне злиття, чи широка автономія, останнє повинно залежати від бажання самих кримців
Павло Скоропадський — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Гетьман Української Держави

Особливості національного «Спруту»

Чому постмайданна Україна опинилася на 113-му місці зі 137 країн з найбільш високим рівнем організованої злочинності?
27 листопада, 2017 - 18:50
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Свого часу бандити 1990-х мали великий вплив на життя країни — економіку, політику, суспільство... Дехто з них навіть інкорпорувався у владу і став її частиною. Але чи зникло це явище сьогодні?

З останніх новин. У неділю правоохоронці затримали в ресторані Пущі-Водиці Київської області понад 60 так званих кримінальних авторитетів, повідомила Нацполіція Києва. Зазначено, що, за оперативною інформацією, затримані намагаються впливати на криміногенну ситуацію в Києві та інших регіонах. «Ми перевірили всіх, 65 осіб було доправлено до районного управління, було вилучено кілька одиниць вогнепальної зброї. Хоча вона з дозволами, ми її вилучили для перевірок та проведення відповідних експертиз. Значна частина цих осіб має кримінальне минуле, тому всі вони були перевірені на причетність до кримінальних злочинів або на предмет того, перебувають вони в розшуку чи ні... Зважаючи на те, що неодноразово такі зустрічі переходили в якісь бійки чи стрілянину, ми з превентивними заходами провели перевірку», — зазначив пізніше начальник управління Нацполіції Києва Андрій КРИЩЕНКО. Також у поліції повідомили, що із затриманих на теперішній час ніхто не перебував у розшуку і не проходив за нерозглянутими кримінальними справами, тому всіх відпустили після відпрацювання та перевірки документів.

Проблема явно існує, просто скоріше змінилися форма і методи. Отже, Україна посіла 113-те місце у списку зі 137 країн з найбільш високим рівнем організованої злочинності. Відповідний рейтинг склали фахівці Всесвітнього економічного форуму. У групі країн з високим рівнем організованої злочинності Україна опинилася поряд з державами Африки, Південної та Латинської Америки (Уганда, Тринідад і Тобаго, Домініканська Республіка, Гаїті). Рейтинг очолили Сальвадор, Гондурас і Венесуела. У ВЕФ порахували, що найменший вплив організована злочинність має у Фінляндії, Норвегії та Омані. Зазначено також, що фахівці складали рейтинг на основі даних за 2015 — 2016 роки.

«На сьогодні в українській економіці ми маємо просякнутість криміналітетом від самого низу, тобто малого бізнесу, до самої верхівки, — коментує «Дню» голова Комітету економістів України Андрій НОВАК. — Практично весь великий бізнес використовує офшорні схеми, тобто уникнення оподаткування в Україні, що вже є тяжким економічним злочином. У малому бізнесі досі існує практика кришування криміналітетом підприємців. Торговельні точки, заклади громадського харчування, ресторани, бари досі під ковпаком у відповідних кримінальних структур, які забезпечують фізичний захист в обмін на регулярну плату. Але всі проблеми починаються з голови. Якщо політична верхівка показує факт уникнення оподаткування через масове використання офшорних схем, то що можна вимагати від усіх інших? Або історія з «Приватбанком». Це приклад рейдерства на найвищому рівні під ширмою «націоналізації». Для економіки націоналізація «Приватбанку» означала 150 млрд гривень коштів державного бюджету, які необхідно витратити на його докапіталізацію. Це, як мінімум, та ціна, яку заплатить кожен українець. Люди, які мають можливість незаконним шляхом отримати блага, дивляться на те, як поводиться влада, і думають: якщо їм «нагорі» можна, то чому мені ні?

Звичайно, в нинішніх реаліях організовані злочинні угруповання діють уже в нових умовах. Насамперед — це війна. Перший чинник: у країні стало багато зброї та людей з військовим минулим. «Додатково спрацьовує чинник криміналізації внаслідок того, що з’явилось багато людей, які вміють користуватися зброєю, можуть оцінити ризики і знають, де ту зброю знайти, — підкреслює Андрій Новак. — Її дійсно дуже багато в країні. Тому об’єктивно збільшується кількість злочинів, вчинених людьми, які не знайшли собі іншого застосування в мирний час. І знову ж таки, питання реалізації військових уже в мирному житті також мають належати до компетенції держави».

Наступний чинник: Росія як елемент «гібридної війни» проти України використовує також «кримінальних авторитетів». До речі, саму цю традицію до певної міри було штучно привнесено в Україну із Росії ще з давніх часів, як імперських, так і радянських (показовим є фільм «Холодное лето пятьдесят третьего...»). «РФ активно використовує бандитів проти України, — каже «Дню» народний депутат від «Народного фронту» Антон ГЕРАЩЕНКО. — Типовий і показовий приклад — це вбивство колишнього депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова. Це вбивство було організовано через «кримінального авторитета» Тюріна. Злочин намагались видати за помсту першого чоловіка Максакової. Насправді ж, це були дії російських спецслужб, які маскувалися під побутову помсту. Також РФ активно використовує криміналітет як для збору інформації, так і для диверсій та дестабілізації ситуації в Україні».

Як боротися з цим явищем? Як відомо, чинне законодавство України передбачає лише примусову депортацію із країни злочинців. «Я був співавтором закону про «злодіїв у законі», в якому чітко визначено, хто такі «злодії в законі», і передбачено, що належність до них уже є суспільно небезпечною, — розповідає Антон Геращенко. — На жаль, тоді, 2016-го, в парламенті не вистачило голосів для його ухвалення. Зараз дуже важко довести, що та чи інша людина є «кримінальним авторитетом». «Злодії в законі», як правило, самі нічого не роблять, а лише дають вказівку на скоєння злочину. Ті ж, кому дають доручення вчинити злочин, не називають замовників і не дають проти них свідчень. У Грузії свого часу було створено таке правило: якщо людина оголошувала себе «злодієм у законі», то автоматично отримувала десять років позбавлення волі. Не оголосити себе «злодієм у законі» означало б для неї такі самі серйозні наслідки, але вже у своєму кримінальному середовищі. Тоді частина грузинських злочинців потрапили за ґрати, а інші перебрались до РФ. На сьогодні українська поліція проводить профілактичні заходи для того, щоб виявляти цих злочинців у нас. Поліція стежить за ними, їхні дії контролюються».

«Коли лунають повідомлення про затримання «злодіїв у законі» і про те, що їх відпустили, то нічого незвичного тут немає, — коментує «Дню» радник міністра внутрішніх справ Станіслав РЕЧИНСЬКИЙ. — Це традиційне відпрацювання видних голів кримінального світу. Перевіряється, хто саме був на «сходці», встановлюються їхні зв’язки тощо. Коли ж вести мову про стан злочинності у країні, то тут треба усвідомлювати, що тривалий час статистику злочинів та їх розкриття було спотворено. Для того щоб демонструвати нормальні показники, злочини або не фіксувались, або розкривались неякісно. Зараз за подібні речі покарання можливе на рівні міністра. А отже, не виключено, що зараз статистика почала показувати негативний стан справ. Крім того, безумовно на рівень злочинності впливає економічний стан. Бідність людей штовхає на злочини. З огляду на наявність зброї, важкість адаптації військових до мирного життя, відсутність роботи — все це є одним із важливих чинників росту злочинності».

Чи професійно діють українські оперативники, адже від колишніх працівників УБОЗу, зокрема одного з його засновників Валерія Кура, часто можна почути, що відбулося вимивання професіоналів? «Справді, тривалий час відбувалось вимивання спеціалістів із органів правопорядку, — каже Станіслав Речинський. — Але ця тенденція вимивання спеціалістів розпочалася не вчора, а набагато раніше. Політичним режимам було вигідно позбавлятися кваліфікованих спеціалістів з досвідом. Ще одним ударом для правоохоронних структур став майданний період, коли сама форма міліціонера викликала роздратування, відповідно певна кількість спеціалістів знову пішла із МВС. Тому, безумовно, брак кадрів існує, і проблема полягає в тому, що для того щоб виховати оперативника-професіонала, потрібно сім-десять років. І не варто забувати, що це робота, яка потребує цілковитої віддачі. Особливо це стосується робочого ядра — оперативно-кримінального розшуку».

Свого часу бандитів 1990-х правоохоронцям вдалося вгамувати, а точніше — взяти під контроль. Але сама правоохоронна система потребувала кардинальних реформ. Насамперед, потрібен був перехід від радянської міліції до стандартів західної поліції. Але цей процес рухався дуже кволо, тому що міліцію, як і інші силові відомства, ще за часів президентства Кучми почали використовувати не лише за призначенням, а й у розбірках між різними кланово-олігархічними структурами. Відповідно цінувалися не професіонали, а «свої». Звідти і поступова деградація, бо від цієї ганебної традиції не відмовилася жодна влада. Навіть сьогодні ми бачимо, як воюють між собою новостворені структури — НАБУ і САП. Таким чином, потрібна реальна реформа правоохоронних структур, бажання політиків боротися з ОЗУ та недопущення людей із кримінального середовища до влади. Досвід навіть європейських країн засвідчує, що зменшити вплив організованої злочинності — це складна проблема. Наприклад, Італія з укоріненими традиціями мафії, з якою постійно борються в цій країні, у згаданому рейтингу опинилася на 123-му місці. Але є й інші приклади: Фінляндія (перше місце), Норвегія (друге місце)... Із колишнього СРСР — Естонія (10-те місце), Латвія (33-тє місце), Литва (34-те місце) чи Грузія (38-ме місце). Або — Великобританія (28-ме місце) чи Японія (35-те місце). Україні є куди прагнути.

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 
Рубрика: