Особливий цинізм

Кремль, який понад рік блокує обмін полоненими, раптом заговорив про необхідність продовжити цей процес. Але агресор просто так нічого не робить. Давня бандитська традиція — спочатку створити проблему, а потім начебто допомагати її вирішити. Росія напала на Україну, розв’язала війну й захопила українські території. Звісно, її агресія супроводжувалася й захопленням полонених — як військових, так і цивільних осіб. Пригадаємо навіть показове та зухвале захоплення, а потім і жахливе вбивство депутата Горлівської міської ради Володимира Рибака та харківського студента Юрія Поправки, яке супроводжувалося тортурами, щоб залякати місцеве населення. Саме так, зокрема, починалася російська агресія. Подібних злочинних захоплень і вбивств потім буде дуже багато. Росіяни з допомогою місцевих колаборантів і бандитів таким чином поширювали не тільки атмосферу страху, а створювали так званий обмінний фонд, тобто інструмент для тиску і шантажу України, використовуючи для цього полонених. 

Отже, про що повідомила прес-служба Кремля. 15 листопада президент Росії Володимир Путін пообіцяв обговорити питання обміну полоненими на Донбасі з лідерами бойовиків ОРДЛО. Виявляється, з відповідним питанням до нього звернувся лідер «Українського вибору» Віктор Медведчук під час відвідин Путіним Ново-Єрусалимського монастиря. І що ви думаєте, того ж дня Путін провів переговори з ватажками бандитів ОРДЛО — Захарченком та Плотницьким, і вони підтримали його ініціативу (наче вони здатні на щось інше) обміну заручниками, однак додали, що «належить ще опрацювати це питання з представниками української сторони». За підсумками переговорів у Кремлі заявили, що підтримують проведення обміну полоненими.

Про що свідчить цей крок? Насамперед, це суперцинізм російської агресивної політики, який вже давно є традиційним для них. Що ще?

Перше — виступаючи з подібними «ініціативами», Путін (і в цілому Росія) намагаються позиціонувати себе як миротворців. Тут і спеціальний антураж — до Путіна Медведчук звернувся під час відвідин Путіним Ново-Єрусалимського монастиря. Тут і те, що Кремль традиційно намагається вказати, що Київ має вести переговори з бандитами з «ДНР» та «ЛНР». «За останні місяці Росія змінила свою поведінку і начебто визнала необхідність введення миротворців на Донбас на своїх умовах, — коментує «Дню» народний депутат Дмитро ТИМЧУК. — Багато хто вважає це великим проривом, хоча, по суті, за цією ініціативою, окрім бажання щось продемонструвати, нічого реального не стоїть. Так само і зараз — заява Кремля і дії Путіна — це піар, яким вони намагаються показати начебто зацікавленість у мирних процесах, зокрема в обміні полоненими». 

Друге — намагання показати, що це Україна не виконує своїх зобов’язань, зокрема Мінські домовленості. Хоча українські переговірники вже давно готові відновити процес обміну полоненими, однак його постійно зриває протилежна сторона, висуваючи якісь нові й часто абсурдні умови. Україна навіть погодилася на непаритетний обмін (до речі, Медведчук заявив про звільнення 306 полонених з боку України і 74— з боку «ДНР» та «ЛНР»), тобто Київ готовий звільнити більше людей, зокрема «всіх на всіх». «Якби у Путіна була добра воля, то цей крок давно був би зроблений з боку Кремля і давно б могли обміняти «всіх на всіх», як це пропонувала Україна, — каже Дмитро Тимчук. — Але дай Боже, щоб зараз спрацював цей обмін, про який заявлено, і наші хлопці були звільнені».

Третє — Путін вже традиційно демонструє, що хоче мати справу в Україні зі своїм кумом Віктором Медведчуком. Це, скоріше, для того, щоб показати — попри те, що в Мінську працює ціла гуманітарна група, питання полонених може вирішувати тільки Медведчук. «Останній, гадаю, тут не відіграє ключової ролі, — наголошує Дмитро Тимчук. — Це, швидше за все, було зроблено для того, щоб спеціально підкреслити його роль і додати йому якийсь рейтинг в Україні, або легітимність його діяльності, хоча по суті він начебто й «ніхто», — голова громадської організації з незрозумілою діяльністю».

Як відреагували на заяву Кремля в Україні? В СБУ повідомили, що не володіють деталями переговорів Путіна з ватажками ОРДЛО. Разом з тим, у коментарі «112 Україна» речниця СБУ Олена Гітлянська заявила: «Ні, не відомі (деталі переговорів. — Ред.), але ми сподіваємося на те, що такі заяви свідчать про готовність розблокувати процес, і ми нарешті зможемо повернути наших людей додому. Позиція СБУ завжди була прозорою, ми готові міняти «всіх на всіх», ми вітаємо будь-які ініціативи, які допоможуть нашим громадянам повернутися додому».

Більш різкою була представник України в Тристоронній контактній групі в Мінську Ірина Геращенко. Якраз 15 листопада в столиці Білорусі відбувся черговий раунд переговорів у рамках ТКГ. «У гуманітарній підгрупі закликала негайно розблокувати звільнення заручників, адже вже 14 довгих місяців немає жодного звільненого, — пише у себе у FB Ірина Геращенко. — Ми давно готові передати всіх, кого дозволяє українське законодавство, аби забрати підтверджених українців. Ми робили ці пропозиції ще кілька місяців тому, повторили й сьогодні в різних форматах, не лише в Мінську. Але ми не підемо на шантаж і не можемо відпустити на волю тих, хто жодним чином не підпадає під дію Мінських угод, наприклад, «беркутівців», яких підозрюють у вбивстві Героїв Небесної Сотні. Жорстко порушила питання звільнення підлітків із Ясинуватої, трагічні долі яких вже потрапили в рапорт ООН щодо дітей і конфліктів. Хлопців утримують бойовики 15 місяців, попри обіцянку відпустити дітей додому».

За даними Ірини Геращенко, бойовики ОРДЛО утримують у заручниках 152 особи. Крім того, близько двох десятків громадян України перебувають в ув’язненні в Росії з політичних мотивів. Останніх Москва також використовує як інструмент шантажу або торгівлі в переговорах. Причому не тільки з українською стороною, а й на міжнародній арені. Нещодавно, як відомо, були звільнені кримські татари Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров, яких судив окупаційний суд у Криму, що стало результатом домовленостей Путіна з турецьким президентом Реджепом Ердоганом. Інших українських в’язнів поки не вдається звільнити, зокрема йдеться про режисера Олега Сенцова. Його адвокат Дмитро Дінзе повідомив днями, що Олег, перебуваючи у колоніях РФ, сильно схуд, погано харчується, й у нього почалися проблеми із серцем (hromadske.ua).

«Гадаю, на відміну від миротворчої місії, де Україна має жорстко стояти на своїх позиціях, оскільки те, що пропонує Москва, це — фікція і більше нічого, в питанні звільнення наших полонених, під різним соусом, ми маємо робити все, щоб їх забрати звідти, — підсумовує Дмитро Тимчук. — У цій ситуації треба почекати 29 листопада, коли мають відбутися чергові переговори в Мінську. Тоді буде зрозуміло, яким чином відбудеться цей обмін, і чи відбудеться взагалі».