Наша перемога — це перемога нашої ідеї, повне її здійснення.
Степан Бандера, український політичний діяч, лідер ОУН

План «Розпорошування», або Геноцид, що триває

18 травня в Україні вшанують пам’ять жертв 74-ї річниці депортації кримськотатарського народу
17 травня, 2018 - 18:49
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Кримським татарам в окупованому Росією Криму треба приєднатися до заходів, присвячених дню депортації кримськотатарського народу 18 травня, що відбуваються на материковій частині України, й ігнорувати траурні заходи, встановлені Росією на окупованому півострові. Про це заявив голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. 1944 року загалом було виселено 238,5 тисяч кримських татар, без урахування демобілізованих військових. У результаті депортації загинуло 46% кримськотатарського населення, серед яких половина — діти до 18 років. В Україні цю трагедію визнано геноцидом.

У якому становищі сьогодні кримські татари в окупованому Криму? Чи є стратегія щодо деокупації? Яка ситуація з політв’язнями? Які готуються зміни до Конституції? Відповіді на запитання в інтерв’ю із членом меджлісу кримськотатарського народу, головою правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендером БАРІЄВИМ:

«ЗАВДАННЯ КРЕМЛЯ — ВИДАВИТИ КРИМСЬКИХ ТАТАР ЗІ СВОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ»

— Ескендере, які заходи плануються на 18 травня цього року?

— О 12:00 ми закликаємо всіх власників транспортних засобів, водіїв припинити рух і натискати на клаксони своїх автівок. Це стосується як материкової частини України, так і окупованого півострова. На знак солідарності також у цей час у всіх церквах УПЦ КП битимуть дзвони. Третій момент — у цей час на українських телеканалах увімкнуть метроном.

У Києві основні заходи триватимуть на Софійській площі. Початок о 16.00, але треба прийти раніше, оскільки передбачається участь офіційних осіб, відповідно, будуть передбачені заходи безпеки. Плануються виступи, показ короткометражного фільму про депортацію кримськотатарського народу і прозвучить реквієм у виконанні оркестру. Після цього розпочнеться мітинг, в якому братимуть участь представники чотирьох церковних конфесій, виступлять громадські діячі, представники  мистецтва, історики, політики та ін. Після мітингу — демонстрація фільму «Хайтарма».  

У Львові плануються різні тематичні уроки для школярів. Відбудеться молебень в Ісламському культурному центрі «Альраїд». Також о 17:00 на проспекті Свободи біля пам’ятника Тараса Шевченка відбудеться мітинг.

У Херсоні о 12.00 у Кризовому медіа-центрі відбудеться демонстрація фільму «Мустафа», а о 16.00 на центральній площі міста — мітинг. У Херсонської області — в Новоолексіїці о 12.00 відбудеться траурний мітинг із демонстрацією художнього фільму «Хайтарма».

У Дніпрі о 15.30 у музеї «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні» відкриється виставка про депортацію кримських татар і в центрі «Менора» відбудеться круглий стіл.

У обласному молодіжному центрі Чернігова відбудуться заходи, де, зокрема, продемонструють фільм «Мустафа». 

В Одесі о 18.00 на Соборній площі відбудеться жалобний мітинг. У Харкові у цей же час також плануються меморіальні заходи.

Тепер в Криму. Є заклик, аби о 12.00 була реакція у вигляді сигналів клаксонів. Провести повноцінний мітинг окупаційна влада не дозволяє, ми пам’ятаємо, як торік вони підганяли машини до пам’ятників, які встановлено на честь пам’яті жертв депортації, аби біля них не могли масово зібратися люди. Відповідно, кримські татари цьогоріч збиратимуться біля тих самих пам’ятників, але локально. І, звичайно, у п’ятницю в мечетях відбудеться молебень.

— Депортація кримських татар 1944 року радянським режимом — це трагедії. Але на сучасному етапі Крим також переживає складні часи — вже п’ятий рік поспіль триває окупація півострова. Які бачите паралелі?

— Для мене це все геноцид кримськотатарського народу, що триває, який розпочався ще 1783 року, коли Російська імперія знищила державність кримських татар. У результаті царська Росія видавлювала корінне населення півострова.

1944 рік став етапом, коли вже радянська влада хотіла остаточно вирішити кримськотатарське питання, «зачистивши» півострів від корінного населення і заселивши туди росіян з Росії. Під час самої депортації і в місцях нового перебування загинуло близько половини кримськотатарського народу (здебільшого літні люди та діти). Хочу зауважити, що у 1970—1980-ті рр. тривала не така масова, але друга депортація. Якщо кримські татари поверталися на батьківщину, де вони намагалися придбати житло, то їхні помешкання або руйнували, або їх самих вивозили за межі Криму і кидали в полі.

З 1991 р. по 2014 р. — етап відродження кримських татар, коли після проголошення незалежності України вони здобули право повертатися на батьківщину. Розпочалося відродження культури, створювалися театри, виходили газети кримськотатарською мовою тощо. Так, це все не відбувалося швидко, але процес тривав.

І ось 2014 року знову відбувається анексія Криму Росією. І знову репресії, зокрема з надуманих причин проти лідерів та активістів кримських татар порушуються кримінальні справи, забороняється Меджліс кримськотатрського народу, тобто триває явний тиск на корінне населення півострова. Проведено вже понад 1000 масових обшуків, понад 700 затримань, понад 600 арештів. Завдання — видавити кримських татар зі своєї батьківщини. За моїми джерелами одразу ж 2014 року Кремль почав використовувати таємний план під назвою «Розпорошування», який передбачає розпорошування тих, хто виступає за Україну, зокрема кримських татар. 

З 2014 року ми ведемо постійний моніторинг, хроніку подій для того, щоб збирати матеріали для міжнародних судів та інформування громадськості. Якщо оцінювати події з погляду міжнародного права, то наші юристи фіксують пролонгований процес геноциду кримськотатарського народу.

«ОЛЕГ СЕНЦОВ — ЦЕ ГЕРОЙ УКРАЇНИ, ЯКИЙ СТРАЖДАЄ ЗА СВОЮ ПОЗИЦІЮ, ЗА ЛЮБОВ ДО СВОЄЇ КРАЇНИ»

— Український кінорежисер, кримчанин Олег Сенцов оголосив безстрокову голодовку, поки з російських в’язниць не будуть звільнені політв’язні з України. Як відомо багато з них — кримські татари. Які у вас дані про політв’язнів?

— За нашими даними таких ув’язнених вже близько 70 осіб, з яких 41 — кримський татарин. Олег Сенцов — це герой України, який страждає за свою позицію, за любов до своєї країни. Він героїчно тримається. Адже коли його везли  етапом з однієї колонії в іншу, це робилося для того, щоб зламати його. Але він не зламався. Сенцов —  приклад для багатьох українців. І ми повинні зробити все, щоб він був на волі.

Чи існує на сьогоднішній день Стратегія української влади щодо деокупації півострова?

— Я один із тих, хто  2015 року брав участь в експертних нарадах при Раді національної безпеки й оборони України, де ми обговорювали необхідні заходи щодо деокупації Криму. Після цього єдиний документ, який я бачив, і який презентувала РНБО, — це документ під назвою «Напрямок державної політики щодо деокупації та реінтеграції окупованих територій Донбасу та Криму». Але, на жаль, у ньому була лише одна сторінка, де більше йшлося про реінтеграцію, а не про деокупацію. Звичайно ж, спочатку мають бути заходи щодо деокупації. Разом із тим, я не можу сказати, що подібного документа не існує, можливо він існує під грифом «таємно».

Що необхідно робити? Ми зі свого боку ведемо певну роботу. Ще  2015 року була розроблена стратегія публічної дипломатії кримських татар, зараз ми працює над стратегією іміджу кримських татар, а також над програмою нашої «м’якої сили». Одна з ініціатив — це «Звільніть Крим». Коли ми говоримо про порушення прав людини в Криму, ми виходимо з того, що такі порушення припиняться лише після деокупації Криму. Одним із завдань є міжнародна інформаційна кампанія зі звільнення Криму, надання допомоги політв’язнем і їхнім родинам.

Часто експерти, які кажуть, що неможливо визначити, коли за термінами станеться деокупація. У мене інша позиція. Я вважаю, що коли буде визначена стратегія щодо деокупації, де будуть чітко прописані мета, завдання й індикатори, тоді ми зможемо передбачати до якого періоду можна деокупувати півострів, відповідно стежити за динамікою і за необхідності коригувати її.

«НАЗВА «АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ» У КОНСТИТУЦІЇ ПОВИННА ЗАЛИШИТИСЯ»

 — На днях Путін відкрив Керченський міст, про який багато хто говорив, що Москва не зможе його побудувати. Ви як оцінюєте даний проект?

— Я відразу сказав, що вони цей міст побудують, але у мене є сумніви, скільки він протримається. Саме будівництво — це іміджевий проект для Росії та Путіна. Для них принципово важливо було запустити міст і показати, що Росія здатна його побудувати, що тепер він приєднаний безпосередньо і що є прямі комунікації. Це насамперед направлено на росіян, які повинні вкотре повірити Путіну, на кримчан, які мали які-небудь сумніви, і на міжнародне співтовариство, яке повинне повірити, що Росія назавжди забрала півострів.

Інше питання — наскільки довго простоїть цей міст, оскільки відповідних технологій у РФ недостатньо. Ми ж знаємо про скандал із голландськими фірмами, які надавали допомогу росіянам. Люди, які знаються на даних технологіях, кажуть, що Кримський міст через географічні особливості довго простояти не зможе. Там є плата, які постійно пересуваються, а також через екологічної ситуації і того, як здійснювалося будівництво. Разом із тим, після будівництва утримання Криму з економічної точки зору для Росії полегшиться, зокрема покращиться логістика.

Після будівництва моста Росія планує збільшити населення Криму в рази. Це їм необхідно для того, щоб повністю змінити етнічний склад населення Криму й укріпити свій вплив. Не виняток, що за небезпеки руйнування моста, вони самі ж можуть його висадити в повітря. А потім звинуватити в цьому українських націоналістів або ісламських терористів.

Як відомо, планується внесення змін до Конституції України, які стосуватимуться кримських татар. На якому етапі ця робота і що вона передбачає?

— Робоча група вже завершила свою діяльність. Далі зміни має розглядати Конституційна комісія. Потім законопроект передається до Верховної Ради, де затверджується, потім документ передається до Конституційного суду і знову до парламенту, який повинен ще раз за нього проголосувати. Особисто на мою думку, не дивлячись на те, що ініціатива належить Президентові України, залишається проблемою знайти 300 голосів. Я не впевнений, що вони є.

З іншого боку, я вважаю, що назва «Автономна Республіка Крим» у документі має залишитися. Спочатку акцент поставили не зовсім правильно. Говорилося про те, що необхідно внести зміни з метою створення кримськотатарської автономії. Але сама назва «Кримськотатарська автономія» не завершена. Яка автономія?

Необхідно також внести зміни до десятого розділу Конституції, що Україна є унітарною державою, в якій не може бути автономних утворень за територіальною ознакою, а можуть бути лише за національно-територіальною ознакою. І це у зв’язку з тим, що на цій території живуть корінні народи, які повинні мати представницькі органи і гарантії їх участі в ухваленні рішень на місцевому рівні.

В будь-якому разі — це процес дозрівання української демократії. Найбільш простий шлях, який потрібно було б подолати, це ухвалити законопроект «Про корінні народи». Із цього приводу є навіть відповідна постанова парламенту. Але це питання досі не врегульоване.

«РОСІЯ РОЗГЛЯДАЄ КРИМ ЯК ПРИРОДНИЙ АВІАНОСЕЦЬ»

— Як ви оціните політику близької до кримських татар Туреччини в контексті повернення Криму?

— Турецька республіка принципово і чітко стоїть на позиції, що Крим є частиною України. Вони послідовно голосують за резолюції ООН, в яких піднімається питання Криму, на користь України. Інше питання, коли ми спілкуємося з представниками турецької влади, вони намагаються пояснити ті або інші свої дії. Наприклад, чому вони продовжують вести торгівлю з РФ? По-перше, тому що в енергетичному плані в більшості своїй вони залежать від Росії. Також велика частина їх продукції збувається саме в РФ. Плюс російські туристи, які відпочивають у Туреччині. По-друге, виходячи з того, що в Сирії йде війна, а Туреччина є одним з важливих регіональних гравців, де також активну участь бере Росія. Тобто в Туреччини є національні інтереси в цьому регіоні, і вона не зможе їх захистити, якщо не матиме сильної економіки. При цьому турки досить активно захищають позицію України на міжнародному рівні. Сильними є турецько-українські зв’язки в економіці, у воєнно-промисловому комплексі.

Що собою сьогодні являє півострів у військовому плані?

— Півострів сильно мілітаризується. Є різні дані, але можна сказати, що в Криму знаходиться не менш як 60-тисячний контингент російських військ, туди завезено крилаті ракети С-400, «Іскандери», є передумови, що вони підготували всю базу (бункери, які там були, майданчики), аби була можливість використовувати ядерну зброю. Тобто вони розглядають Крим як природний авіаносець, з якого можна тримати під прицілом Європу. Це свого роду механізм тиску на Захід. Вони всіляко демонструють, що просто так Крим не віддадуть. Відповідно для нас військовий спосіб деокупації Криму фактично нереальний, треба використовувати інші наявні способи — економічні, дипломатичні, інформаційні тощо.

Іван КАПСАМУН, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments