Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Правосуддя «за наказом»

«Справа Корбана» продемонструвала повну політизацію роботи правоохоронних органів та судів і їх очевидну вибірковість», — експерт
16 березня, 18:46
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Увечері у вівторок  Дніпровський районний суд міста Києва звільнив під домашній арешт Геннадія Корбана. Звільнив терміново, без браслетів. Запобіжний захід діятиме до 15 квітня.

Зважаючи на те, що зараз у черговий етап загострення увійшла серйозна криза відносин Президента й уряду, багато хто зробив припущення, що таке звільнення є обміном свободи Корбана на лояльність групи «Приват» у позиції Порошенка щодо зміни прем’єра. Адже суд над Корбаном демонстрував явну вибірковість переслідувань, особливо на тлі тих, хто привів війну в Україну і водночас вільно почувається в столиці. Отже, суд над Корбаном не міг принести ні Порошенко, ні його політичній силі позитивних дивідендів, а в розрізі провалених проєвропейських проектів лише погіршував ситуацію.

Але це лише версії. Суть проблеми в іншому. Чи справді в Україні саджають і звільняють за наказами «згори»? Адже це і є вирок сьогоднішній системі влади, для якої правоохоронні органи і суди є лише інструментарієм, а закон — умовністю. І тут уже не до європейських цінностей та гасел за європейську інтеграцію. Йдеться про базові можливості до еволюції системи державного управління і співіснування в цілому. Зрештою, в умовах агресії, чи саме не ця вада є слабкою ланкою, в яку цілить ворог?

Коли ми говоримо про «справу Надії Савченко» і жахаємося несправедливості диктаторської системи в РФ, де суд отримує накази від влади «карати чи милувати», то чи не пора нам жахнутися від того, що і наша українська судова система є віддзеркаленням російської? Тільки якщо Кремль переслідує інтереси імперські (а значить нехай і порочні, але державницькі), то в нашому випадку влада переслідує інтереси конкретних кланів і про державний інтерес не йдеться взагалі. 

«СУД НАД КОРБАНОМ ПОЛІТИЗОВАНИЙ І ВИБІРКОВИЙ»

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог:

— Президенту дуже потрібні голоси для того, щоб зняти прем’єр-міністра. Ці голоси знаходять різними шляхами. Можна комусь і щось обіцяти, а можна когось звільнити із тюрми. Тому звільнення Корбана не пов’язане з ним самим.

Правоохоронна система прогнила, але вона є лише інструментарієм для реалізації конкретних політичних завдань. Тому тлом для звільнення Корбана є гострий конфлікт, який розгорнувся між Президентом і прем’єром. Звільнивши Корбана, Порошенко має надію на відповідну поведінку з боку депутатів УКРОПу і самого Ігоря Коломойського. Зараз варто чекати певних заяв з боку, наприклад, «Самопомочі». Вони можуть заявити, що мир важливіше за війну і продемонструвати лояльність до Президента і погодитись змінити прем’єра.

Але річ у тім, що альтернативи Яценюку немає. Не тому що він хороший, а тому що інші нічим не будуть кращі — ні Гройсман, ні Турчинов, ні Луценко, й у Президента серйозних кандидатур на посаду голови уряду немає. Звичайно, Яценюк цим користується.

Сам суд над Корбаном продемонстрував повну політизацію роботи правоохоронних органів, судів і їх явну вибірковість. І такі кроки, які, зокрема, торкаються переслідування добровольців, ми довго ще будемо відхаркувати. В політиці, на жаль, у нас уже нічого живого не залишилось, а залишки живого лише вигорають. Це торкається і молодих, і старих. Усе, що з’являється як альтернатива, зрештою, підпадає під вплив кланово-олігархічної структури. Всі ці процеси лише демонструють те, що сьогоднішнє політичне середовище є болотом, яке поглинає всі надії.

«ПРЕЗИДЕНТ НЕ ЗАХОТІВ БРАТИ НА СЕБЕ ПОДАЛЬШІ НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ПЕРЕБУВАННЯ КОРБАНА ЗА ГРАТАМИ»

Віталій КУПРIЙ, позафракційний народний депутат:

— Президент України не захотів мати такого сильного опонента у в’язниці, адже тим самим Порошенко дискредитував сам себе. У нього є багато інших проблем — зокрема і відставка уряду, і розвалена коаліція. Тому Президент не захотів брати негатив від цієї справи на себе і дав вказівку про домашній арешт. Але це не є торгами за вирішення питання про зміну уряду, адже Корбана саджали ще до історії з дебатами щодо Яценюка. Арешт і суд над Корбаном — це демонстрація того, що у нас у країні кинути за грати можуть будь-якого опозиціонера, який пішов усупереч Президенту. Таким чином Президент показав, що він може як завгодно «клеїти» розвалену коаліцію і вимагати голоси, які потрібні. Але депутати так і не проголосували за легалізацію «ЛНР» та «ДНР», так само як і по іншим моментам Порошенко не отримав того результату, якого прагнув. Тому зараз йому немає сенсу гнобити Корбана і явно показувати неправомірні кроки, що відбивається на його ж репутації.

На жаль, я наразі не бачу острівків у владі, які могли б реалізовувати прогресивні і ефективні дії. Ми маємо абсолютно корумповану і залежну правоохоронну і судову систему, яка є лише виконавцем політичних замовлень, а не боротьби, наприклад, з тими ж сепаратистами. І такий стан речей ми матимемо ще дуже довго, тому не варто бути наївними, а треба сумлінно вибудовувати альтернативні стосунки.

«ОФІЦІЙНА ВЛАДА РЕАЛІЗУЄ СВОЇ РІШЕННЯ ЧЕРЕЗ ВПЛИВ НА ПРАВООХОРОНЦІВ»

Олександр БАНЧУК, експерт Центру політико-правових реформ:

— Ми готували висновок щодо справи Корбана відносно того, які були процесуальні порушення в ній, зокрема під час затримання і взяття під варту. Вся ця процедура мала чіткі ознаки політичного переслідування. Як відбувалося затримання, хто його здійснював, який суд (він не мав жодного стосунку до місця затримання) виносив постанови тощо. Певних кольорів додає і факт того, що безліч підозрюваних у дуже серйозних справах перебувають на свободі, а саме Корбана наша правоохоронна система переслідує цілеспрямовано. Це називається — вибіркове правосуддя. Останній факт, безумовно, не може позитивно відбитися на репутації України на міжнародній арені. В цьому плані наша судова система нічим не відрізняється від судової системи Росії, яка чинить наругу над законністю в «справі Надії Савченко».

На жаль, наша офіційна влада має реальні важелі правління саме через механізм впливу на правоохоронців — міліцію, суддів, прокурорів. І вона сама по собі від цього не відмовиться. Саме тому за останніх 15 — 20 років у цьому плані нічого не змінилося. Досі рішення виносять за принципом наказів або «фас», або «фу» — тобто або засудити, або відпустити.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати