Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети.
Катерина Білокур, українська художниця, майстер народного декоративного живопису

Про «неполітизовану» співпрацю

Чи захочуть китайці засмагати на Чорному морі біля танків, ракет і під ревіння російських винищувачів?
17 березня, 2021 - 19:32
ФОТО З САЙТА MOTORSICH.COM

Як повідомляють інформаційні агенції, окупований Росією Крим відвідала офіційна делегація китайських чиновників і бізнесменів. До складу делегації входив заступник керівника Асоціації російсько-китайської дружби Чень Шаньвень, генеральний директор пекінської експортно-імпортної торгової компанії «Кай Шен» Чжао Кай і голова ради директорів ВАТ «Хао Лан» Чень Юн. Чиновники і бізнесмени з Китаю, як вважається, оцінювали перспективи співпраці з компаніями в Криму. Під час поїздки кримські чиновники разом з представниками КНР відвідували регіони з туристичним, сільськогосподарським і виноробним потенціалом. Мета приїзду китайської делегації, як заявлено, співпраця та інвестиції в окупований Крим. Ні кримських чиновників, ні китайських представників не бентежить і не зупиняє той факт, що Крим — це підсанкційна територія, яка окупаційній російській адміністрації не належить, а тому вони пропонують до послуг китайцям фактично крадене українське майно. Невже китайські політики й урядовці хочуть зажити слави скупників краденого у світі?

Заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін днями зустрівся з послом Китаю в Україні Фань Сяньжуном і обговорив з ним проблему з візитом китайської бізнес-делегації до Криму. Заступник глави МЗС також повідомив, що нагадав китайській стороні про те, що уряд України розглядає візити до Криму в обхід українського законодавства як «недружні», а також такі, які «грубо порушують чинне законодавство». «Були наведені приклади, коли подібні візити мали вкрай небажані наслідки для відповідних іноземних компаній і їх представників», — підкреслив заступник міністра.

За словами посла, китайська влада повідомила, що не змінювала своєї позиції щодо анексії півострова Росією. «Зі свого боку пан Фань Сяньжун запевнив у незмінності підходів уряду КНР до тимчасової окупації АРК, зокрема в підтримці територіальної цілісності і суверенітету України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Було відзначено, що коментарі окремих політиків і експертів щодо нібито зміни позиції уряду КНР щодо Криму в контексті ситуації навколо «Мотор Січ» не мають нічого спільного з реаліями», — додав Єнін. Він також довів до відома китайської сторони, що Україна «поважала і буде поважати іноземні інвестиції, а також буде строго дотримуватися взятих на себе міжнародних зобов’язань у цій сфері».

Однак, попри ці запевнення, певну напруженість в українсько-китайські стосунки все ж вносить той факт, що Китай утримався від голосування по резолюції Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України № 68/262, яку було ухвалено 27 березня 2014 року на 68-й Сесії Генеральної Асамблеї ООН відкритим Голосування країн-членів ООН, 100 з яких висловились «за» , 11 — «проти», а 58 країн утримались. В тому числі і Китай. Сподіваємось, з часом Китай більш чітко визначить свою позицію.

Депутат Верховної Ради від фракції «Опозиційна платформа — За життя» Вадим Рабинович в коментарі в своєму Фейсбук стосовно візиту китайської делегації до Криму запідозрив, що це хід Китаю у відповідь у зв’язку з позицією України по «Мотор Січ».  Однак речник МЗС Китаю Чжао Ліцзяні заявив, що «Китайські компанії підтримують контакти з Кримом і можуть взаємодіяти з ним в комерційній сфері», не прив’язуючись до конкретних політичних обставин. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, «Співпрацю деяких китайських компаній з приєднаним Кримом не можна політизувати, — сказав Чжао Ліцзяні, коментуючи візит. — Позиція Китаю з питання Криму послідовна. Ми сподіваємося, що відповідні сторони зможуть належним чином вирішити проблему за допомогою діалогу і консультацій. Деякі китайські компанії, виходячи з історично сформованих зв’язків і практичних потреб, здійснюють обміни і співробітництво з Кримом на ринкових принципах. Таку комерційну діяльність не можна політизувати». 

В України довгі і досить  насичені партнерські зв’язки з Китаєм. До 2014 року головним експортером товарів у автономну республіку був Китай, на частку якого припадало 42% імпорту. Після анексії Криму цей показник скоротився в 161 раз. Але останніми роками окупаційна влада боїться зірвати курортні сезони і  активно залучає будь-яких потенційних інвесторів, в тому числі і з Китаю, організовуючи туристичні маршрути для жителів Піднебесної. Їх у Криму вже налічується приблизно 30.

Характерно, що і члени китайської делегації, і кримські чиновники роблять вигляд, що начебто нічого дивного не відбувається. Рядовий візит делегації, яка має намір співпрацювати. Однак вся річ у тім, що Крим перебуває під санкціями міжнародних організацій і багатьох країн, і намір вести співробітництво з невизнаною територією є викликом міжнародному співтовариству. Тому, як повідомляє УНН, Китай вимагає від України не політизувати «взаємодію» китайських компаній з окупованих півостровом, а також сподівається на вирішення проблемних питань шляхом переговорів.

Як відомо, у 2016 році китайські інвестори купили 56% акцій заводу «Мотор Січ», проте в Антимонопольному комітеті України повідомили, що не давали дозволу на угоду. Два роки по тому суд за клопотанням Служби безпеки України наклав на них арешт. В СБУ повідомляли, що іноземні компанії спробували отримати повний контроль над діяльністю «Мотор Січ» у сфері військових оборонних замовлень і передати технології на інший завод. 

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив, що Україною прийняте рішення повернути завод «Мотор Січ» у власність держави, забравши його, таким чином, у китайської компанії Skyrizon Aircraft Holdings і її партнерів. Китай закликав Україну дотримуватися інтереси інвесторів. У Пекіні вже неодноразово заявляли про те, що українська влада експропріювала інвестиції бізнесменів з КНР, а також порушила інші права, передбачені міжурядовою угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій між двома країнами від жовтня 1992 року. Але це не зовсім правда, бо в угодах не йшлося про можливу передачу оборонних технологій з «Мотор Січі» на підприємства в Китаї. Натомість є великий реальний ризик того, що китайська сторона продасть українські військові технології Росії, яка саме зараз прагне їх отримати, щоб замінити втрату продукції «Мотор Січі» на своїх заводах.

Власник китайської Skyrizon Aircraft Holdings Ван Цзин, коментуючи дії української влади, заявив про шкоду китайським інвесторам і пригрозив українській стороні розглядом в міжнародному суді. Однак 29 січня президент України Володимир Зеленський підписав указ, згідно з яким вводиться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони країни про введення санкцій проти чотирьох китайських компаній і самого Ван Цзінь — акціонера Skyrizon, компанії-інвестора «Мотор Січ». Термін санкцій — три роки.

«Мотор Січ» — один з найбільших у світі виробників двигунів для авіації і промислових газотурбінних установок. Китайські інвестори вкладаються в нього з 2016 року. Зараз де-факто їм належить 75 відсотків акцій компанії, але офіційно угода не оформлена, її заблокувала українська влада. РНБО запідозрила, що реальною метою китайців був не розвиток заводу, а вивезення технологій і потужностей у свою країну.

Президент українського підприємства «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв 1988 року очолив це об’єднання, під його керівництвом воно незабаром було акціоноване. У 2017 році контрольний пакет акцій підприємства перейшов до компаній КНР. У 2018 році його запідозрили в незаконному продажі більше 50% акцій китайським інвесторам. Український суд за поданням СБУ заарештував акції.

«Мотор Січ» також займається розробкою, виробництвом і обслуговуванням авіаційних газотурбінних двигунів і промислових газотурбінних установок. У 2014 році підприємство виявилося в кризовій ситуації, після того як Київ відмовився продавати продукцію основному замовнику — російським підприємствам. Керівники підприємства вочевидь намагалися замість втрачених споживачів знайти нових у Китаї.

Водночас китайці в Криму продовжують грати свою гру. Під час круглого столу кримські готельєри і представники санаторних комплексів розповіли гостям про рекреаційні можливості своїх об’єктів. Як зазначила так званий заступник голови Ради міністрів — міністр фінансів республіки Ірина Ківіко, Крим — це регіон з унікальними природно-кліматичними природними умовами та лікувальними сакськими грязями, які можуть бути цікаві китайським партнерам. Сенатор РФ від Криму Сергій Цеков запропонував створити в Криму музейно-виставковий комплекс. Зі свого боку, так звана заступник міністра курортів і туризму Криму Юлія Мартиненко запропонувала розробити для потенційних китайських партнерів спеціальні туристичні програми.

Члени китайської делегації подякували представникам туристичної галузі за презентації, висловивши впевненість, що Крим з його природними умовами, потужною оздоровчою базою і великою кількістю культурно-історичних об’єктів буде цікавий їхнім співвітчизникам.

Тут характерно також те, що адміністрація окупованого Криму сьогодні прагне за будь яких умов організувати курортний сезон довший та більш комерційний, ніж у минулому році, коли він був скорочений через пандемію коронавірусу. Для окупаційних чиновників, це справа і престижу, і порятунку. Цього року кримська влада вже скасувала практично всі обмеження, щоб туристи вже зараз могли їхати на відпочинок, та робить все можливе, щоб закликати побільше відпочивальників. І Китай тут з його мільярдним населенням для Криму є ласим шматком.

Однак, чи розуміють в Китаї, що кримські надприбутки будуть використані Росією або на ведення війни на Донбасі, або для посилення мілітаризації Криму та створення ще більшої загрози миру в світі?

І хоч китайці просили «не політизувати» ситуацію, в Москві не утримались саме від політичних коментарів. Депутат Держдуми від Криму Руслан Бальбек в понеділок, 15 березня заявив «Известиям», що «Пекін демонструє виважене ставлення до світових проблем, тому, якщо у Китаю є інтереси в Криму, він усвідомлює необхідність розвитку зв’язків з регіоном. Їм важливо, що в регіоні порядок і безпека. Ми ж відкриті для всіх, хто бажає відвідати півострів згідно російським правилам. Так що даремно в Україні ламають списи, вони самі розірвали всі зв’язки».

Світ, між іншим не так легко обдурити, як думає Руслан Бельбек. І США, і країни Європи розуміють причини санкцій щодо Криму, і значення заходів зі стримування гонки озброєння Росії. Зростання кількості китайських туристів у Крим, звичайно, зіграє негативну роль в справі світових санкцій проти порушення міжнародного права Росією і Кримом. Якщо китайським туристам подобається купатися і засмагати на березі моря під гуркіт військових літаків над ними, то цьому ніхто не може завадити. Але краще б китайські чиновники подумали про безпеку своїх громадян. З іншого боку заборона поширення військових технологій матиме більший стримувальний вплив, а отже, сприятиме зміцненню довіри і правовідносин між державами.

Микола СЕМЕНА
Газета: 
Рубрика: