Людство повинно позбутися війни, інакше війна позбудеться людства.
Джон Кеннеді, 35-ий президент США

Реінтеграція окупованих територій

10 важливих кроків від громадськості
11 березня, 2020 - 18:31
«ДОНБАС» / ФОТО АЛІНИ КОМАРОВОЇ

На шостому році російської агресії остаточна формула деокупації Криму так і не викристалізувалася. Росія відмовляється порушувати тему Криму, наполягаючи, що це питання закрите. Але так однозначно не вважає офіційний Київ.

Які наступні кроки з деокупації та реінтеграції Криму вбачають українська влада і громадськість?

Ексміністр закордонних справ, а нині віцепрем’єр з євроінтеграції Вадим ПРИСТАЙКО наголошує, що в Мінських домовленостях не йдеться про те, що Крим знімається з порядку денного або переноситься на потім.

Він вважає, що якісним зрушенням має стати заснування окремого Кримського міжнародного форуму.

«І нехай спочатку без Росії. Ми потім змусимо її сісти за стіл переговорів», — каже Пристайко.

МЗС закликає міжнародних партнерів та неурядові організації обговорити ефективність політики невизнання окупації Росією Криму і переглянути її. Вона — неефективна, якщо економіка Росії зростає, і вона продовжує вчиняти грубі порушення міжнародного права.

У КРИМЧАН НЕМАЄ ЧАСУ

Можновладці та експерти на цьогорічному форумі з нагоди роковин окупації півострова були одностайні: міжнародної політики в невизнанні анексії Росією півострова не досить для ефективної його деокупації.

Представники країн-партнерів України та міжнародних організацій у своїх виступах на Кримському форумі констатували незаконність спроби анексії Криму і декларували, що ніколи не визнаватимуть Крим за Росією.

ПЛАКАТ НІКІТИ ТІТОВА

В. о. заступника голови дипломатичної місії США в Україні Джозеф ПЕННІНГТОН назвав деокупацію півострова питанням стратегічного терпіння. Він закликав Україну документувати порушення прав людини в Криму.

Проте часу у кримських татар немає, каже лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат ЧУБАРОВ. Його забирає Росія, розгорнувши свою політику витіснення українців та кримських татар із півострова й водночас незаконно переміщуючи своїх громадян, розповідає він. Політик назвав «порожнім місцем» ухвалені міжнародними організаціями рішення стосовно Росії. Адже у них немає дієвих інструментів, які примусили б Росію виконати ці рішення. Чубаров наголошує на важливості комплексу всіх можливих заходів та механізмів, з тим щоб примусити Росію припинити порушувати міжнародне право.

«Ніхто не сумнівається, що півострів повернеться до України. Але яким тоді він буде? Правило консенсусу ОБСЄ чи ж бо принцип вето Радбезу ООН нівелюють усі рішення Організації. Чому не запроваджено ембарго на енергоносії? Треба піти на якісь економічні втрати за рахунок своїх країн, щоб російська агресія не розширювалась далі. Кримські татари шукають способи поведінки, щоб спонукати міжнародні організації шукати інструменти, як виконати ними ж схвалені рішення і як змусити Росію повернутись у межі міжнародного права. Саме тому ми організовуємо мирний Марш гідності проти насильства та окупації півострова. Він відбудеться 3 травня на одному з КПВВ між Херсонщиною та Кримом. Ми йдемо пішою ходою до Криму, до себе додому, і закликаємо представників міжнародних організацій та інших країн долучитись до ходи», — закликав Рефат Чубаров.

У стратегії деокупації та реінтеграції окупованих територій головним завданням має бути захист прав людини і зв’язок України з окупованими територіями. У цьому одностайні наразі як громадські організації, так і влада.

«Я глибоко переконана, що перемога в цій війні на нашому боці. Нам допоможуть у цьому права людини, людська гідність та цінність людського життя. Агресія РФ проти нас — це насамперед війна цінностей. Усі громадяни повинні мати доступ до різноманітних адміністративних послуг від України та всі можливі зв’язки з державою. Бо, як показує досвід різних країн, де сталися збройні конфлікти, ізоляція людей не сприятиме звільненню окупованих територій», — констатує голова Кримської правозахисної групи Ольга СКРИПНИК.

«Головне, щоб за гарними дефініціями ми не забували про людей. Два з половиною мільйона громадян, які проживали до окупації в Криму, стали заручниками імперських амбіцій Росії. Тому ми мусимо розуміти, що реінтеграція — це люди, і робити відповідні дії, щоби їх підтримати. Сьогодні парламент готовий проголосувати за зміну процедури отримання свідоцтв про народження та смерть, які відбулися на території Криму. Будь-яка людина, яка хоче отримати паспорт України, повинна пройти максимально просту, зрозумілу та відкриту процедуру», — додає голова парламентського комітету з прав людини Дмитро ЛУБІНЕЦЬ.

Наприкінці лютого 18 громадських організацій представили Дорожню карту для Верховної Ради для подолання наслідків російсько-української війни. У документ увійшли наступні десять першочергових кроків.

САНКЦІЇ

Парламенту пропонують запровадити послідовну та ефективну санкційну політику для причетних до політично мотивованих незаконних переслідувань громадян України.

Наразі санкції самої України    — неефективні й не можуть досягти своєї мети — створювати токсичні умови для порушників прав людини та міжнародного права. На цьому наполягають також Моніторингова група Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, «Майдан закордонних справ» та інтернет-видання BlackSeaNews, які в лютому оприлюднили спільний аналіз. Назвавши численні недоліки та помилки в санкційних списках, автори дослідження наголошують, що логіка формування українських списків непрозора та непрофесійна.

Так, до прикладу, за реквізитами ТОВ «Газпром трансгаз Махачкала», яке потрапило під американські санкції у вересні 2016 року, до українського списку в травні 2018-го додано ТОВ «Кізілюст». Такого підприємства не існує. Також у травні 2018 року Україна включила до списку лише московську філію ПАТ «Газпром нафта», тоді як США та ЄС запровадили санкції у вересні 2014 року проти всього підприємства. Наразі у списку — 26 підприємств, яких ліквідували ще раніше. А в березні 2019 року із українських списків із 1278 юридичних осіб зникли вісім.

Автори Дорожньої карти наголошують на необхідності впорядкувати й посилити державну політику в санкційній сфері, враховуючи рекомендації слухань у парламентському комітеті з питань прав людини на тему «Удосконалення державної політики у сфері застосування санкцій до осіб, причетних до політично мотивованих незаконних переслідувань громадян України». Цей захід відбувся 21 листопада 2018 року. 18 березня Кабмін має відзвітувати під час парламентських слухань про Крим, як він виконав ці рекомендації.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Від Верховної Ради очікують також відновлення права на соціальний захист для мешканців окупованих територій, передусім забезпечити для них отримання пенсій.

Наразі майже 700 тисяч пенсіонерів із Донецької та Луганської областей, які до війни отримували пенсію, залишаються без неї. Через це в Україні утворився борг, який постійно зростає.

Суттєві перешкоди в оформленні пенсійних виплат чиняться й для ВПО із Криму, включно з незаконною практикою Пенсійного фонду в передачі Росії персональних даних кримчан.

Правозахисні організації просять створити ефективний механізм, який дасть людям, котрі залишилися проживати на окупованих територіях або виїхали звідти, можливість отримувати свою пенсію.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЛЯ ВОЄННИХ ЗЛОЧИНЦІВ

На шостому році російсько-української війни Кримінальний кодекс не передбачає відповідальності за злочини проти людяності, а положення про воєнні злочини неповною мірою відповідають вимогам міжнародного права.

Цьому дивується журналіст Станіслав АСЄЄВ. Він нагадує, що незаконні збройні формування щодня катують українців: «Бойовики не зважають на стать, вік полонених і не розмежовують їх у своїх місцях несвободи. З людьми роблять все, що приходить до їхньої хворої уяви. Це класичні воєнні злочинці, які причетні до катувань, приниження людської гідності й до сексуального насильства над жінками та чоловіками. Людей могли бити ногами, примушувати гавкати, як собак, а в цей час у сусідній камері хтось міг співати гімн так званої ДНР чи «Расцветали яблони и груши», — каже звільнений із полону у грудні минулого року журналіст.

Крім цього, українські правозахисники зараховують до міжнародних злочинів Росії, зокрема, призов кримчан до російської армії, переміщення їх до будь-яких місць дислокації в Росії й за кордоном, транспортування в Росію засуджених громадян України, зміну демографічного складу населення Криму та примусове громадянство.

Парламент просять привести національне кримінальне законодавство у відповідність до міжнародного й ухвалити законопроект №2689. Цей документ вносить зміни до Кримінального кодексу і надає можливості слідчим та суддям належним чином переслідувати людей, які скоїли найтяжчі злочини за міжнародним правом: злочини проти людяності, воєнні злочини, геноцид і злочин агресії.

КОМПЕНСАЦІЯ ЗА ЗРУЙНОВАНЕ ЖИТЛО

Також від влади очікують справедливої компенсації за зруйноване чи пошкоджене під час війни житло. Правозахисники називають неефективним та дискримінаційним «Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій». Адже він не поширюється на ВПО та українців, майно яких міститься на непідконтрольних Україні територіях.

Потерпілі намагаються стягнути компенсацію із державного бюджету через суд. Однак на сьогодні немає жодного рішення суду про відшкодування, яке б набуло чинності. Такі справи накопичуються у Верховному Суді, який не розглядає їх уже майже три роки.

Координаторка мережі громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини Наталія КОЗАРЕНКО вказує також на різну поведінку суддів під час розгляду зазначених справ. Єдиного алгоритму, як розглядати такі справи, немає. Судді бояться ухвалювати рішення на користь постраждалих. Часто вони перекладають на потерпілих і судовий збір.

«Один суд вимагав від постраждалої сторони надати довідку про те, яке саме формування обстріляло будинок. Інший — довідку про те, хто проводив оцінку майна, хоча це не передбачено законодавством. Судді не знають, як правильно поводитися в таких справах», — розповіла правозахисниця.

Експерти наголошують, що така компенсація має відбуватися за прозорою та доступною позасудовою процедурою. Вона має бути передбачена окремим спеціальним законом, який відповідав би всім критеріям легітимних очікувань у захисті майнових прав. Разом з тим важливо вдосконалити механізм виплат компенсацій за зруйноване чи пошкоджене житло внаслідок збройної агресії РФ, передбачений урядовою постановою.

ПІДТРИМКА ПОЛІТВ’ЯЗНІВ ТА ЇХНІХ РІДНИХ

В Україні досі немає комплексного закону, який гарантував би державну підтримку громадянам, незаконно переслідуваним з політичних та релігійних мотивів на окупованих територіях, а також у Росії.

За даними правозахисних організацій, РФ незаконно утримує щонайменше 89 громадян України в окупованому Криму і на своїй території та щонайменше 125 осіб, військових та цивільних, — на контрольованих нею окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Експерти наголошують, що в такому документі мають бути чітко визначені всі категорії осіб, незаконно утримуваних у межах збройного конфлікту, види допомоги і встановлена прозора незалежна процедура ухвалення рішення про надання їм державної допомоги.

Такий текст минулого року розробили спільно органи державної влади, представники неурядового сектору, військовополонені, цивільні, заручники та політв’язні.

За словами представника Президента в Автономній Республіці Крим Антона КОРИНЕВИЧА, текст законопроекту лежить на погодженні в Офісі Президента. Цей документ наразі влаштовує всі зацікавлені сторони. Представник Президента сподівається, що документ зареєструють у Верховній Раді найближчим часом.

ДОСТУП ДО ПРАВОСУДДЯ

Парламент просять також розв’язати на законодавчому рівні проблеми доступу до правосуддя, які виникли через окупацію, і врегулювати питання повернення засуджених Україною громадян із місць несвободи на окупованих територіях або примусово переміщених до Росії.

Через тимчасову окупацію виникли проблеми досудового розслідування, судового слідства, виконання вироків щодо підозрюваних, обвинувачених, матеріали кримінальних проваджень яких залишилися на окупованих територіях.

РЕЄСТРАЦІЯ НАРОДЖЕННЯ ТА СМЕРТІ

Серед інших кроків Дорожньої карти — запровадження адміністративної (позасудової) процедури реєстрації фактів народження та смерті на окупованих територіях. Чинна процедура через суд хоч і спрощена, проте все одно залишається складною.

Закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» передбачає позасудову процедуру, але наразі її досі немає. Для мешканців окупованого Криму такої можливості немає взагалі. Тому лише 37% дітей, які народилися в Донецькій та Луганській областях, і 13,5% дітей, які народилися в Криму й Севастополі, після початку окупації цих територій мають свідоцтва про народження українського зразка.

Заступник очільника Мінветеранів Олексій ІЛЛЯШЕНКО стверджує, що наразі тривають дискусії з Міністерством юстиції щодо спрощення процедури. Він сподівається, що зрештою її буде запроваджено.

ВІЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ЗОНА «КРИМ»

Уже шість років експертна спільнота в Україні вимагає від влади скасувати закон «Про створення вільної економічної зони Крим...» (ВЕЗ Крим) й ухвалити новий — з дотриманням стандартів прав людини.

Чинний закон про ВЕЗ визнав кримчан нерезидентами. Це призвело до дискримінації їх у банківській сфері. Також їм проблематично вивезти на підконтрольну Україні територію своє майно, бо українські митники нараховують їм за це мито.

«Доходить до парадоксальних речей, коли люди, яких переслідували на півострові за проукраїнську позицію, не могли забрати особисті речі: мікрохвильовку, меблі чи книжки, бо їх не було в списку дозволених предметів. А ще через цей закон кримчани не можуть оформити собі кредити», — каже голова Центру прав людини ZMINA Тетяна ПЕЧОНЧИК.

Очільник комітету з прав людини Дмитро Лубінець каже, що його комітет створив робочу групу, яка «максимально швидко напрацьовуватиме зміни в законодавстві».

РЕАБІЛІТАЦІЯ ПОСТРАЖДАЛИХ

Також громадські організації наголошують на запровадженні комплексного підходу до соціального захисту і реабілітації цивільних, які постраждали в цій війні.

За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на 15 травня 2019 року, за понад п’ять років збройного конфлікту на сході України було поранено більш ніж 9000 і загинуло 3354 цивільні особи. Однак досі на державному рівні не запроваджено комплексного підходу до забезпечення реабілітації, виплат компенсацій, надання необхідної безоплатної психологічної допомоги та соціальної підтримки потерпілим.

Одним із елементів цього комплексного підходу експерти називають доопрацювання та ухвалення законопроекту № 1115 «Про статус і соціальний захист цивільних осіб, постраждалих внаслідок збройного конфлікту на території України».

РАТИФІКАЦІЯ РИМСЬКОГО СТАТУТУ

Десятим кроком, який має зробити Верховна Рада, — щоб 18              громадських організацій визначили членство України в Міжнародному кримінальному суді (МКС). Воно, на їхнє переконання, дасть змогу посилити спроможність національної системи в розслідуванні та притягненні до відповідальності осіб, які скоювали найтяжчі міжнародні злочини під час конфлікту в Криму й на сході, а Україна здобуде прерогативи держави — учасниці МКС.

До них належать право участі у відборі суддів та прокурорів, формулювати пріоритети і стратегію подальшої роботи суду, рекомендувати ситуації до розгляду в різних країнах Офісом прокурора МКС.

Микола МИРНИЙ, журналіст видання ZMINA, спеціально для «Дня»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ