Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Справа про постачання американських озброєнь

Диверсія чи геополітичний розворот?
25 липня, 2019 - 19:22
НА РІЗДВЯНІ КАНІКУЛИ ВЗИМКУ 2016—2017 ВІДКРИВАТИ СТАНЦІЮ ДО МАРІУПОЛЯ, ОКРІМ ПОСЛА США МЕРІ ЙОВАНОВИЧ, ПРИЇХАЛИ ОДРАЗУ ТРИ СЕНАТОРИ США ВІД ДЕМОКРАТИЧНОЇ І РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЙ: ДУША І ГОЛОВНИЙ РУШІЙ РЕАЛІЗАЦІЇ ІДЕЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ УКРАЇНІ ДЖОН МАККЕЙН, ЛІНДСІ ГРЕМ ТА ЕМІ КЛОБУШАР / ФОТО МИХАЙЛА ПАЛИНЧАКА

Газета The Washington Times, неділя, 10 січня 2016 року: «Коли прикордонні сили України дивляться на схід і південь, вони сліпі... На одній із найнебезпечніших ділянок у світі українцям украй бракує пристроїв, аби передбачати наступну атаку і виявити зловмисників. Маріонеткові промосковські сепаратисти періодично проникають через «лінію зіткнення». Російські війська і їхнє важке озброєння стоять на українській землі, готові до вторгнення в будь-який час, періодично влаштовуючи боєзіткнення низької інтенсивності: мінометний обстріл тут, куля снайпера там. Україна запустила безпілотники-розвідувальники, але Росія майстерно зламує їх програмне забезпечення... Білий дім категорично проти доставки смертоносної оборонної допомоги, за допомогою якої Київ міг би ослабити наступну атаку Росії, але певна допомога вже в дорозі».

Із виступу конгресмена Бреда Шермана в Конгресі США 19 листопада 2015 року: «Я також хотів би вітати на нашій галереї українсько-американського винахідника Ігоря Пастернака. Його компанія AEROS є першою американською фірмою, яка надала українському уряду військову техніку, необхідну для захисту свого суверенітету. Пане спікере, я закликаю моїх колег і адміністрацію подвоїти свої зусилля, аби допомогти Україні захистити свій суверенітет, надавши Україні необхідну допомогу для захисту її свободи... Я пишаюся тим, що ця компанія з Лос-Анджелеса є першою і, на жаль, поки що єдиною американською компанією, яка надає українському уряду необхідну йому військову техніку».

Я розпочав цю колонку з двох цитат — із промови конгресмена США Бреда Шермана і зі статті журналіста The Washington Times Ровена Скарборо, аби нагадати сьогоднішньому читачеві про ті вже далекі дні 2014—2016 років, коли знекровлена двома десятиліттями «ліквідації надлишкового армійського майна» українська армія протистояла російському спецназу й озброєним до зубів російським найманцям. Нехай за своїм оснащенням вони й поступалися армії США, за їхньою спиною був бойовий досвід Чеченської війни, зовнішньополітичних авантюр російського уряду, що слідували одна за одною від розпаду Союзу, а також півтора десятиліття багатомільярдних фінансових вливань у переоснащення російської армії, що розпочалося з приходом до влади в Росії Володимира Путіна. Без сучасних засобів аерокосмічної розвідки і радіоелектронної боротьби ми були сліпі і глухі: ні дізнатися про пересування військової техніки, ні попередити морський десант. Україні як повітря були потрібні сучасні озброєння, але керівництво Європейського Союзу й адміністрація Барака Обами, замість рішучої протидії, віддали перевагу тактиці «умиротворення» агресора, боячись розсердити Путіна, всіляко перешкоджаючи навіть приватним американським компаніям на свій страх і ризик постачати сучасне обладнання воєнного призначення і летальні озброєння до України.

Ну а тепер повернімося до наших днів. У понеділок, 22 липня 2019 року, Служба безпеки України (СБУ) опублікувала прес-реліз, у якому повідомила, що її співробітники «викрили посадових осіб Держпідприємства «Спецтехноекспорт» на масштабних зловживаннях, унаслідок яких було завдано збитку держбюджету на суму майже 6,8 мільйона доларів США. Оперативники спецслужби встановили, що посадовці «Спецтехноекспорту» без наявності реальної потреби уклали контракт з іноземною компанією на поставку підвісної системи раннього виявлення для потреб Держприкордонслужби. Таким чином, через невиправдане внесення додаткових видатків до Державного оборонного замовлення було завдано багатомільйонних збитків державному бюджету». Хоча ця іноземна компанія не названа і в прес-релізі Генеральної прокуратури з рішення Печерського суду, ухваленого відомим суддею Сергієм Вовком, який дав дозвіл на проведення обшуків і вилучення документів у Кабінеті Міністрів України, Державній прикордонній службі України, Державній фіскальній службі України і Держпідприємстві «Укрспецтехноекспорт», стало відомо, що йдеться про контракт з американською Worldwide Aeros Corp на постачання підвісної системи раннього виявлення, укладений 11 грудня 2015 року. — Тієї самої системи, без якої «прикордонні сили України були сліпі». Про перше, всупереч волі адміністрації Обами, постачання сучасних американських технологій до України з початку російського вторгнення, про яке з гордістю, як про приклад для американського бізнесу й американських політиків, із трибуни Конгресу США говорив Бред Шерман. Ще раз, як там про це написали в прес-релізі СБУ: уклали контракт «без наявності реальної потреби». І це не українських чиновників, а не неназвану в прес-релізах, яка постачила Україні це обладнання, адже гроші за контрактом отримала саме вона, насправді це американську компанію Worldwide Aeros Corp, згідно з формулюванням Генпрокуратури, звинуватили в незаконному «заволодінні грошовими коштами в сумі 6 739 213 дол. США».

Засновник і глава Worldwide Aeros Corp Ігор Пастернак, львівський хлопчисько, який у 80-ті марив дирижаблями, в СРСР і в перші роки незалежності в Україні, як це сказати якомога м’якше, його вважали диваком. Зате, як це часто трапляється з нашими співвітчизниками, після переїзду до США його ідея повернути в небо дирижаблі виявилась одкровенням. Він став там першим, і засновану ним 1994-го Worldwide Aeros Corp, як не старався, не зміг потіснити зі світового ринку навіть Boeing, що підхопив його ідею. Його дирижаблі й аеростати знову, як у 30-ті роки ХХ століття, але вже на технологіях ХХІ століття, почали працювати як транспортні засоби. Але вони виконують і інші функції — зокрема як бази для станцій раннього попередження про погрози на морі, на повітрі, на землі. Згодом Worldwide Aeros Corp почав постачати такі станції і в наземній комплектації. Сьогодні вони забезпечують безпеку американських військ у Афганістані й Іраку, їх використовували для забезпечення безпеки на Олімпійських іграх у Пекіні, зараз великий контракт на їх постачання уклав уряд Саудівської Аравії (і список цей можна продовжувати)...

У березні 2015-го Worldwide Aeros Corp одержала листа від «Укрспецекспорту» (на той час в Україні державна компанія-монополіст у галузі міжнародної військово-технічної співпраці), в якому та запитувала можливість американської компанії, в рамках затвердженої Кабінетом Міністрів України програми оборони акваторії Азовського моря, постачити до України системи раннього виявлення, а також забезпечити навчання українського персоналу. Одна заковика. — На той час перешкодою такому контракту була не лише принципово негативна позиція Держдепу. Україна, якщо пам’ятаєте, балансувала на межі дефолту, в бюджеті не було грошей, а з такими рейтингами не те що отримати під цей контракт кредит або банківську гарантію — навіть застрахувати його охочих не було. Проте, незважаючи на всі ризики і, здавалося б, непереборні перешкоди, вже в травні 2015 року п’ять українських військових інженерів-прикордонників прибули до Штатів і декілька днів пропрацювали на подібному обладнанні, аби оцінити його можливості. У жовтні 2015-го Кабінет Міністрів України своїм рішенням затвердив технічні вимоги до обладнання, що постачалося до України, й уповноважив «Укрспецекспорт» підписати контракт. У грудні 2015-го він був підписаний, а в січні 2016 року перша станція Worldwide Aeros Corp вже прибула до України. — І це незважаючи на фінансові ризики і, уявіть, на те, що Державний департамент і Пентагон на той час ще не дали згоди на її передачу Україні. На отримання цієї згоди, і це за підтримки десятка конгресменів і кількох сенаторів, пішло півтора року, і його видали лише в липні 2016-го.

Зведена в Маріуполі, ця станція раннього виявлення стала для Worldwide Aeros Corp багато в чому унікальною. Не лише через фінансові ризики й опір Держдепу. По-перше, її 100-метрова вежа серед пристроїв такого типу стала найвищою в світі. По-друге, це на даний момент єдина станція, що діє в світі, яка одночасно відстежує ситуацію одразу в повітрі, на суші і на морі. Недаремно на різдвяні канікули взимку 2016—2017 відкривати її до Маріуполя, окрім посла США Мері Йованович, приїхали одразу три сенатори США від Демократичної і Республіканської партій: душа і головний рушій реалізації ідеї американської військової допомоги Україні Джон Маккейн, Ліндсі Грем і Емі Клобушар. Для американсько-української військової співпраці її відкриття стало справжнім проривом — не лише як перше постачання новітніх американських технологій до України, але і як сигнал іншим приватним американським компаніям, що займаються військово-технічними розробками: з Україною можна працювати! Всі подальші постачання сучасних американських озброєнь до України, зокрема й тих, що стали загальною назвою ПТРК «Javelin», стали можливими завдяки успішній реалізації цього першого контракту.

Тому коли сьогодні, кілька років по тому, коли російські війська і їхні найманці все ще залишаються на українській землі, Служба безпеки України у своєму прес-релізі заявляє про відсутність «реальної необхідності» в постачанні до України цього обладнання, ця її заява також є символічним посланням. У цього послання є кілька адресатів. По-перше, це українські чиновники — адже саме на них спрямований перший удар українських правоохоронців: будь-яка військово-технічна співпраця із США (і НАТО), ваша згода на будь-які постачання військового обладнання до України може закінчитися для вас кримінальною справою. Другий адресат — американські політики й американський бізнес: Україна більше не зацікавлена у військово-технічній співпраці із США. Ба більше, в прес-релізі СБУ міститься один момент, що посилює ці послання: в його преамбулі прямо йдеться, що нібито зловживання під час укладання цього контракту виявив Департамент контррозвідки СБУ, — який ще кілька тижнів тому боровся з кремлівською агентурою в Україні, а сьогодні, почавши працювати проти США, зробив геополітичний розворот на 180 градусів. Ця частина послання говорить одразу всім: рішення прийняте на найвищому рівні.

І справді, можна було б припустити, що це приватна ініціатива глави СБУ Баканова, який із подачі когось із підлеглих через недосвідченість прийняв цю історію просто за ще одну кримінальну справу, в яких нині намагаються втопити оточення Порошенка, якби не скоординовані дії одразу трьох відомств — СБУ, військової прокуратури і Державної прикордонної служби України (як пізніше з’ясувалося, висновку експертів про «непотрібність» обладнання у слідства немає, до них взагалі поки що не зверталися, і справу порушили на підставі заяви прикордонників). Значить, ідею Баканову на стіл поклали не його підлеглі, вона прийшла зверху? Та ось невдача, і на «найвищому рівні» оточення новообраного президента зараз навпаки, інтенсивно наводить зв’язки з американським істеблішментом. До того ж коли Київ докладає максимальних зусиль для організації особистої зустрічі українського й американського президентів, було б дивно чекати від Банкової таких самовбивчих кроків.

Не менш примітним є і час, обраний для проведення обшуків і публікації СБУ і Прокуратурою своїх прес-релізів. Можна було б очікувати, що, як це було зовсім нещодавно, наприклад, із бронежилетами, для цього виберуть момент, коли ніщо не зможе завадити максимально гучному висвітленню потенційно резонансної кримінальної справи. Проте навпаки, все було зроблено в понеділок, 22 липня, в обід — коли, з одного боку, Офіс Президента додивлявся десяті сни після святкування здобутої напередодні розгромної перемоги, а з іншого, коли вся Україна слухала/читала/обговорювала виключно результати дострокових парламентських виборів, що відбулися напередодні. Як результат — хоча повідомлення про обшуки опублікувала більшість українських ЗМІ, понад добу вони залишалися ніким не поміченими. Хтось свідомо розрахував час так, щоб отримати максимальне відтермінування, дати невеликому обвалу перетворитися на руйнівний селевий потік. Ініціаторам був потрібен скандал не в Україні, а у Вашингтоні.

І ось тут я хотів би запропонувати Департаменту контррозвідки СБУ кинути безглузді ігри і зайнятися своїми прямими обов’язками. Схоже, десь зовсім поруч із президентом є людина з політичним впливом достатнім, щоб її підказки приймали до виконання СБУ, прикордонники, військова прокуратура, і хто цілеспрямовано діє на ослаблення не лише обороноздатності України (а без військово-технічної співпраці із Заходом, не завершивши конфлікт із Росією, Україна ризикує залишитися без броні, без патронів, без снарядів, десятків інших необхідних як повітря найменувань, не говорячи вже про зрив переходу української армії й оборонки на стандарти НАТО), але й на підрив двосторонніх українсько-американських відносин. Я вже мовчу про співробітників СБУ, Держприкордонслужби, військової прокуратури, готових слухняно, без зайвих запитань виконувати навіть найбільш злочинні, які ніби виходять безпосередньо з Кремля, накази. І діяти контррозвідці потрібно максимально швидко, поки ця людина ще не встигла заподіяти Україні невиправних збитків.

Андрій ПЛАХОНІН
Газета: 
Рубрика: