Не знати історії - означає завжди бути дитиною.
Цицерон, давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор

Три уроки для України

Як вплинуло падіння Берлінського муру на розвиток Європи?
8 листопада, 2019 - 11:40
ФОТО REUTERS

Днями під час прес-конференції в Українському кризовому медіацентрі експерти Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерівав оприлюднили результати історичної оцінки подій падіння Берлінського муру, його впливу на долю Європи та України а також сучасний погляд на долю України в європейському проекті. Опитування було проведене з 30 жовтня по 4 листопада методом опитування 26 експертів. «Це подія, яку відзначають в усіх європейських столицях — 30-річчя падіння Берлінського муру. Для України це теж надзвичайно важлива дата. Якщо ми є частиною Європи, то й історія Європи є одночасно історією України», — зазначила директор фонду, науковий співпрацівник інституту соціології НАН України, Ірина Бекешкіна.  

4 листопада 1989 року на Александрплатц у Берліні відбувся один з наймасовіших мітингів у історії НДР (за тогочасними оцінками у ньому взяли участь від 200 тисяч до мільйона людей!). Мирні мітинги з гаслами «Ми — народ!» привели до падіння Берлінського муру, а на думку багатьох експертів, ця подія дорівнювала падінню залізної завіси, і ознаменувала собою перемогу США у холодній війні та початок розпаду СРСР. 

Німецький погляд на події 30-річної давності висловив Андреас Умланд, старший науковий співробітник Інституту Євроатлантичного співробітництва, доцент кафедри політології НАУКМА. Будучи громадянином Німеччини експерт розповів про свої враження від епохальної події під час перебування в Лейпцизі:

«Дійсно, те, що на той період я перебував у Лейпцизі, вирісши у східному Берліні, виражає суть цією боротьби. Взагалі НДР була найменш реформаторською країною Східного блоку, і, на мою думку, найважливіші події тоді відбувалися саме у Лейпцизі, а не у Берліні. Відкриття берлінського муру викликало певне непорозуміння, адже воно стало рішенням певних людей у східному керівництві. Процесу підготовки не відбулося, тому я не повірив, коли почув цю новину. Я вважав це дуже нелогічним з боку комуністичного керівництва, адже ця подія ознаменувала б собою кінець режиму. Так і сталося. Східна Німеччина, що жила у консервативному режимі, найменш налаштованому на реформи, після падіння муру менш, ніж за рік об’єдналася з ФРГ».

Опитування Фонду «Демократичні ініціативи» мало на меті не лише дослідження думки експертів з міжнародної політики щодо наслідків подій у Берліні 1989 року на розвиток світової історії, а й дослідження майбутнього Європейського проекту інтеграції та роль ЄС у сприянні реформам на території України. Детальніше про це розповів аналітик фонду, Сергій Шаповалов:

«Падіння Берлінського муру не було подією в собі. Ця подія мала і свої причини і свої наслідки. Можна говорити, що вона була втіленням залізної завіси, яка не витримала тиску. Це також ознаменувало зменшення геополітичного впливу СРСР у Європі та створило підвалини для його подальшого розпаду. Це означало також і початок падіння комуністичних режимів у східноєвропейських країнах. Коли ми говоримо про наслідки цих подій як для України, так і для Європи — ці речі є переплетеними. Крах за два роки Радянського Союзу означав здобуття нашою державою незалежності. Крах комуністичних режимів у Східній Європі відкрив шлях до об’єднання та подальшої інтеграції цих країн до Європейського Союзу. 2004 року відбулося найбільше розширення цього утворення: тоді до ЄС приєдналося 9 країн, 6 з яких раніше були членами соціалістичного табору. Експерти зазначають, що падіння Берлінського муру створило підвалини для подальшої євроінтеграції України. Процеси демократизації та зміцнення Європи привели до того, що ми стали ближче до ЄС, як мінімум географічно, адже нашими сусідами є 4 країни — члени Союзу. Серед громадян це вплинуло на сприйняття європейських країн як партнерів, а не як ворогів. Розвиток Європейського проєкту тісно пов’язаний з темою нашого сьогоднішнього обговорення, адже воно уможливило розширення ЄС. Наразі ведуться певні академічні дискусії щодо питань: чи буде Європа більш інтегрованою, чи посилиться інтеграція між існуючими країнами-членами, чи навпаки, аналізуючи вихід Великобританії, до прикладу, і надалі ця тенденція продовжуватиметься. У нашому дослідженні думки експертів розділилися приблизно навпіл: або Європа буде більш об’єднаною або матиме більш відцентровані тенденції. Проте ми раді спостерігати, що майже одностайними є думки про те, що Україна в середньостроковій перспективі за 30 років уже може бути членом ЄС. Щодо того, які кроки Євросоюзу можуть стати ефективним поштовхом до проведення реформ в Україні, експерти зазначають, що при наданні перспективи членства України у ЄС, з’явиться більше усвідомлення, що нинішні дії матимуть якийсь кінцевий результат. Також відзначають і те, що багато змін в Україні відбувається під тиском Євросоюзу, що він і надалі має продовжувати тиснути на українську владу у питаннях реформ, особливо у тих моментах, де у нас не вистачає політичної волі. Також підкреслюється роль ЄС у підтримці громадянського суспільства. Також не варто забувати, що в України залишаються зовнішні вороги, тому країни ЄС мають бути консолідованими разом з нами». 

Заступник директора центру «Нова Європа», експерт із зовнішньої політики Сергій Солодкий висловив свою думку щодо проблем євроінтеграції України, висвітлених у опитуванні: «Я хотів би виокремити три уроки для України з історії падіння Берлінського муру: перше — потрібно запасатися терпінням і вміти чекати, адже Німеччина чекала возз’єднання майже півстоліття і зрештою добилося того, що залишилася ринковою країною, стала членом НАТО. Другий урок — не потрібно сподіватися, що за нас буде весь світ, що за наші інтереси боротимуться, що знову ж таки ілюструють німецькі приклади, адже лідери європейських країн боялися потенційної загрози возз’єднання Німеччини і не сприяли цим процесам. Третє — історія про берлінський мур вчить нас про те, що не треба бути надто наївними та оптимістичними і дуже спрощувати процеси міжнародної політики. Дуже було багато надмірного сприйняття на початку 90-х років. Вважалося, що демократизація прийшла назавжди. Ми бачимо, що це не так, що прийшли негативні тренди. Замість одного берлінського муру ми отримуємо багато нових мурів, хай часом вони і невидимі».

Як спеціаліст з питань відносин між Україною та Росією, про нинішні процеси Європейського проекту, висловився також і співдиректор програм зовнішньої політики Центру Разумкова Михайло Пащков: «Хотів би нагадати один відомий вислів представника ЄС Елмора Брока: «Для Кремля успішний Європейський проєкт в Україні міг би стати катастрофою і вироком». Це абсолютно справедливо, адже може стати потужним сигналом для всіх країн пострадянського простору. Падіння Берлінського муру призвело до того, що в Україні зіштовхнулися дві потужні інтеграційні хвилі: Європа та СНГ. Перспектива членства у ЄС могла би справді стати величезним поштовхом для нашої держави. Однак я вважаю, що процес євроінтеграції є нескінченним — це постійна праця, розвиток і зосередження для всіх країн-членів. Хочу зауважити, що євроінтеграція наразі є головним інструментом протистояння російській експансії, цитуючи Марка Аврелія: «Найкращий спосіб протистояти ворогу — не бути схожим на нього». Для нас це імплементація норм, правил і стандартів ЄС».

Аліса ПОЛІЩУК
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ