Коли важиться доля нації, історія не відрізняє поміж нейтральними боягузів.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Як Президенту виконати своє гасло

У четвер Верховна Рада матиме шанс ухвалити історичне рішення — законопроект про мову
4 жовтня, 2018 - 10:15
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Впродовж сторіч на наших теренах ухвалювалися та діяли закони, які стримували розвиток та поширення української мови й сприяли русифікації. Востаннє подібний закон було прийнято лише 6 років тому — він відомий як закон Колесніченка — Ківалова. У четвер є можливість зламати цю згубну традицію й ухвалити закон, який дасть українській мові можливість посилити своє становище.

Проблема в тому, що в Раді зареєстровано не один, а одразу чотири законопроекти. Для тих сил, які прагнуть завалити голосування за мову, це є чудова нагода, щоб сплутати карти, розтягнути голоси й у підсумку, скрушно хитаючи головою, знизати плечима: ми старались, але не вдалося.

ЯКИЙ ПРОЕКТ ІЗ ЧОТИРЬОХ? ТІЛЬКИ 5670-д!

Ось ці чотири законопроекти: 5556 (Ярослава Лесюка), проект «Свободи», 5670 (розроблений громадськістю) та 5670-д. Останній законопроект є, по суті, допрацьованою версією передостаннього. 5670-д створено з урахуванням сильних моментів інших проектів. Він є найбільш комплексним і конкретним, на відміну від здебільшого декларативних проектів Лесюка та «Свободи». Крім того, саме його підтримала найбільша кількість комітетів ВРУ, є позитивні й схвальні відгуки низки профільних інституцій.

Я не буду в цій статті зупинятися на аналізі та порівнянні законопроектів. Це давно й якісно зроблено, й у відкритих джерелах можна без жодних проблем віднайти інформацію.

Коли готувався номер, засідання профільного комітету з питань духовності й культури ще не відбулося, тому його результат був ще невідомим. Втім, порядок денний передбачав кілька ключових речей, які стосуються удосконалення законопроекту 5670-д.

По-перше, прибрати з законопроекту згадку про так званих мовних інспекторів, які стали жупелом для всіх, хто побоюється насильницької українізаціії.

По-друге, узгодити статті (законопроекту 5670-д) про освіту й про телебачення з відповідними уже чинними законами. В законопроекті вони сильніші, проте відомо, що теми мови освіти й так спричинили низку труднощів, тому новий виток ускладнень варто уникнути.

Так чи так, до часу розгляду в парламенті законопроект 5670-д буде допрацьований таким чином, що буде достатньо сильним, щоб забезпечити українській мові гідне становище, а й не матиме моментів, що лякають частину суспільства. Отже, жодних підстав не підтримати його немає.

УСЕ В РУКАХ «БПП»

Для ухвалення за основу законопроекту 5670-д потрібні 226 голосів. Чи будуть вони у четвер? Джерела автора в Верховній Раді повідомляють про наступну ситуацію станом на полудень середи.

«Народний фронт» — чітко й однозначно за законопроект 5670-д, що є закономірно, враховуючи, що саме ця фракція поставила найбільше підписів під цим проектом. Для спікера Верховної Ради Андрія Парубія «НФ» ухвалення закону про мову є принциповим моментом. Те, що мовні законопроекти розглядатимуться під час осінньої сесії, — його особиста ініціатива. Парубій усвідомлює: що ближче вибори, то менше шансів узятись за мовні закони. Саме тому перше читання відбувається вже тепер — на початку жовтня.

Як і «Народний фронт», таку само тверду прихильність до законопроекту 5670-д сповідує й «Самопоміч». Фракції «Батьківщини» та Радикальної партії теж схиляються до підтримки цього проекту.

Слід, однак, розуміти, що всі вони разом спроможні зібрати лише 190 голосів. Якщо врахувати, що неминуче хтось не проголосує, а хтось не прийде на засідання, то реальна кількість голосів, зібраних цими фракціями, буде істотно меншою. Може, у півтора раза; може, і в два. Голоси позафракційних депутатів за цих умов матимуть дуже важливе, але не вирішальне значення. За великим рахунком, усе залежатиме від президентської партії, що налічує 150 депутатів.

Прикро констатувати, але позиція фракції Порошенка загрожує завалити голосування.

Цього понеділка під час засідання фракції в «БПП» визначилися щодо мовних законопроектів: голосуватимуть за проект 5556. Аргументація, запропонована головою фракції Герасимовим, невибаглива: Ярослав Лесюк (автор проекту 5556) — «наш колега із «БПП», отже, треба підтримати «наш проект». Тобто голосуватимуть не через якість чи ефективність закону, а через те, що «він наш». Це, між іншим, тим паче дивно, коли пригадати, що 14 представників «БПП» підписалися під проектом 5670-д (отже, він теж не такий вже й чужий фракції Порошенка). Саме цей факт, до речі, спричинив своєрідну розбіжність думок усередині «БПП». Частина пропрезидентської фракції голосуватиме винятково за проект Лесюка. Інша частина схиляється до ідеї голосувати і за «наш проект» 5556 (Лесюка), і за громадський проект 5670-д. Ймовірно, що «БПП» таки дасть певну кількість голосів за проект 5670-д, проте питання в тому, чи буде цього достатньо для його ухвалення?

Прикметно, що на результати голосування може істотно вплинути послідовність розгляду чотирьох поданих законопроектів, які виноситимуться в порядку реєстрації. Отже, почнуть із 5556 (Лесюка); далі проект «Свободи»; тоді 5670 і, нарешті, 5670-д.

Перші три законопроекти прогнозовано проваляться. За «наш проект» Лесюка голосуватиме «БПП»; усі інші фракції у переважній більшості голосуватимуть проти або утримаються. Проекти «Свободи» й 5670, ймовірно, проваляться з тріском. Зрештою, депутати голосуватимуть за 5670-д. Й тут важливо, аби цей законопроект дістав 226 голосів. Або, в крайньому разі, отримав більше аніж 5556.

Андрій Парубій неодноразово заявляв, що ухвалення законопроекту про мову є принциповим питанням, відтак, він знову й знову ставитиме на голосування той законопроект, який набере більшість у залі під час першого голосування. Якщо під час першого голосування найбільше візьме 5670-д, то саме цей законопроект буде ставити Парубій. Якщо ж першість матиме законопроект Лесюка, то він вноситиме його. Але проблема у тому, що це безсенсово. По-перше, він не набере 226. По-друге, він є «порожній».

ТОМОС І МОВА — ДВА ІСТОРИЧНІ ШАНСИ

Впродовж кількох останніх тижнів усі зауважили зміну риторики Президента. Якщо 2014 року він обирався як президент із ліберальною програмою («Жити по-новому»), то віднедавна трансльовані ним меседжі — радше консервативні. Президент регулярно наголошує на ідентичності та її трьох складових — армії, мові, церкві. Армія боронить наше тіло, мова — дух, віра — душу. Президент повторив дану формулу майже в кожній промові в серпні та вересні.

Аналогічні ідеї линуть до українців з білбордів президента, починаючи з кінця літа. Армія. Мова. Віра. Причому, з 1 жовтня з’явилися бігборди, присвячені лише мові.

Багато хто побачив у даній рекламній кампанії сигнал, що цієї осені очікуваний закон про мову може бути нарешті ухвалений. Проте більш прискіпливий погляд змушує сумніватися в цьому. Є версія, що Президент насправді прагне обмежитися деклараціями на білбордах, а також посиланням на окремі галузеві закони, що запрацювали (про радіо, телебачення, мову освіти тощо).

У зв’язку з цим треба сказати прямо. Провал голосування за проект 5670-д буде на совісті президентської фракції та особисто Президента.

В четвер Верховна Рада має історичний шанс, який випадає раз на десятки років. Змарнувати його надто дорого.

2010-го і 2012-го рр. я у Донецьку був співорганізатором мітингів проти ухвалення русифікаційного закону Колесніченка — Ківалова. Хтозна, можливо, якби регіону дали більше української мови, а не менше, ми не втратили б Крим і Донбас. У кожному разі зволікати надалі не можна. Якщо Верховна Рада не ухвалить закон зараз, абсолютно невідомо, коли буде наступна нагода.

Проте якщо ухвалить, президент Порошенко має чудову нагоду ввійти в історію. Сьогодні, зрештою, таких нагод навіть дві — автокефалія УПЦ та державна мова.

Сергій СТУКАНОВ
Газета: 
Рубрика: