Як розчистити Авгієві стайні?

У понеділок новий уряд України на чолі з Олексієм Гончаруком зібрався на своє друге засідання. Перше відбулося одразу після затвердження його складу минулого четверга. Це є наймолодшим за віком урядом в історії України. Середній вік Кабміну — 40 років. Самому Гончаруку — 35, наймолодшому з команди, віцепрем’єру і міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову — 28. Усі члени уряду є новопризначеними (про них нижче), крім двох: свої посади зберегли міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та міністерка фінансів Оксана Маркарова. З 17 членів Кабміну 11 — чоловіки, 6 — жінки.

Одразу в понеділок стало відомо, що в подальшому засідання уряду будуть закритими. «Засідання уряду не повинні перетворюватися на шоу. Тому ми змінимо формат проведення засідань уряду. Ми спілкуватимемося з пресою за результатами засідання», — сказав Олексій Гончарук на засіданні уряду.

Ключовим завданням уряду на найближчі п’ять років прем’єр назвав зростання економіки на 40 відсотків. «2020 стане роком тотальної цифровізації країни. Якщо завдання з цифровізації буде виконано — план щодо збільшення ВВП України на 40% за п’ять років стане цілком реальним», — сказав Гоначарук. Він наголосив, що програму діяльності Кабміну буде представлено парламенту до кінця місяця.

«Один із пріоритетів прем’єр вже назвав — суттєве прискорення темпів економічного розвитку України. Інша річ — чи це вдасться: бо досягнути відповідної мети на практиці доволі складно. Попередній глава уряду, Володимир Гройсман, свого часу також декларував такі цілі, але завдання так і не виконав. З різних причин — зокрема, і з огляду на те, що країна переживає нині піковий період виплат за зовнішніми борговими зобов’язаннями, тож значну частину коштів, які могли б прислужитися реальній економіці, доводиться витрачати на виплати кредиторам. Також прискорення економічного розвитку напряму залежить від інвестицій, а вони просто так — за бажанням чи помахом чарівної палички — не приходять», — заявив ukrinform.ua політолог Володимир Фесенко.

Взагалі в ці дні новий прем’єр назвав багато амбітних завдань, зокрема валютна лібералізація та лібералізація ринку праці, а головне — Гончарук наголосив, що у нього є команда, з ким він може проводити реформи.

Денис МАЛЮСЬКА, міністр юстиції

37 років. Народився 19 листопада 1981 року у Дунаївцях Хмельницької області.

Є фахівцем у сфері регулювання підприємницької діяльності, судових спорів та державного управління — був обраний до парламенту під №?21 у списку партії «Слуга народу».

Навчався на юридичному факультеті Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. У 2012?2016 — у Лондонському університеті.

Фахівець із розвитку приватного сектору Групи Світового банку Міжнародної фінансової корпорації.

Надавав технічну допомогу урядам в Україні, Білорусі та країнах Центральної Азії.

Працював у International Finance Corporation, Agriteam Canada та Офісі ефективного регулювання.

Андрій ЗАГОРОДНЮК, міністр оборони

42 роки. Народився у Києві. Навчався в Київському національному університеті ім. Шевченка, університеті Ворика та Оксфордському університеті.

Має понад 16 років досвіду роботи на керівних посадах у гірничо-добувній та виробничій галузях. Засновник та керівник компанії Discovery Drilling Equipment, яка виробляє бурові установки. Фірма хизується, що її обладнання працює на 5 континентах..

У 2014 році майбутній міністр долучився до волонтерського руху, допомагаючи армії обладнанням та технікою, буржуйками для бійців.

У 2015—2017 рр. Загороднюк очолював Проектний офіс реформ при Міністерстві оборони.

На початку липня був призначений радником президента Володимира Зеленського, а потім — членом наглядової ради концерну «Укроборонпром».

Володимир БОРОДЯНСЬКИЙ, міністр культури, молоді і спорту

45 років. Народився на Львівщині. закінчив фінансово-економічний факультет за спеціальністю «Фінанси і кредит» Київського національного економічного університету.

Останні 20 років свого життя Бородянський присвятив роботі у ЗМІ. Медійну кар’єру він розпочав у 1998 році, коли став комерційним директором газети «Московский комсомолец в Украине».

З 2000 року керував відділом з управління медіаактивами «Альфа-банку» в Україні, де займався бізнес-проектами: Новий канал, «Наше радіо», «Московский комсомолец в Украине».

У 2004 році очолив правління телеканалу СТБ, який у тому ж році перейшов у власність олігарха Віктора Пінчука. На чолі з Бородянським телеканал СТБ поступово переформатувався на розважальний, з’явилися нові, іноді провокативні, телепрограми та шоу, найвідоміші з них — «Битва екстрасенсів», «Хата на тата», «Холостяк», «Зважені та щасливі». За часів Бородянського у співвиробітництві StarLight Films і FILM.UA був знятий український костюмований серіал «Кріпосна», який вийшов на екрани на початку 2019 і став найрейтинговішим за останні 6 років.

З 2012 року по грудень 2018 року — поєднував керівництво телеканалом з посадою директора медіагрупи StarLightMedia (входять телеканали: СТБ, ICTV, Новий, M1, M2), яка належала подружжю Пінчуків. StarLightMedia є найбільшою в Україні медіа групою за часткою телепереглядів. У 2018 році пішов з посади в СТБ та StarLightMedia.

29 липня 2019 року Зеленський призначив Бородянського своїм позаштатним радником з гуманітарних питань.

Арсен АВАКОВ, міністр внутрішніх справ

Біографія: 55 років. Народився в Баку. Політичний діяч. В активній політиці з початку 2000-х. Був спершу членом виконкому Харківської міськради, а після Помаранчевої революції став главою Харківської ОДА. Втратив цю посаду перед другим туром президентських виборів 2010 року.

Восени 2010 року балотувався на посаду харківського мера, але під час досить брудної кампанії програв Геннадію Кернесу, своєму одвічному опоненту.

На початку 2012 року Харківська обласна прокуратура порушила кримінальну справу проти Авакова, яка стосувалась відчуженя 55 га землі. На відміну від лідерки БЮТ Юлії Тимошенко, яка у той час переслідувалась режимом Януковича і перебувала під вартою, Аваков вирішує тимчасово емігрувати з України в Італію.

У вигнанні Аваков пробув до парламентських виборів восени 2012 року, коли його обрали в Раду за списком об’єднаної опозиції Батьківщина».

У 2013 році Аваков — один із непублічних лідерів Революції Гідності.

Після втечі Януковича з країни у січні 2014 року Аваков спершу тимчасово, а згодом повноправно стає міністром внутрішніх справ. І залишається ним от уже шостий рік.

У 2014-му Аваков був керівником успішної операції щодо недопущення у Харкові сценарію зі створення «народної республіки».

ВЕСЕЛО. НА ФОТО — МІНІСТР СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЮЛІЯ СОКОЛОВСЬКА, МІНІСТР ВНУТРІШНІХ СПРАВ АРСЕН АВАКОВ, МІНІСТР ОБОРОНИ АНДРІЙ ЗАГОРОДНЮК ТА МІНІСТР КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ І СПОРТУ ВОЛОДИМИР БОРОДЯНСЬКИЙ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «ДЕНЬ»

Авакова вважають основним ідеологом і реалізатором перетворення Внутрішніх військ у боєздатну Національну гвардію. У той же час, саме за його керівництва була провалена велика переатестація поліцейських, а реформа міліції звелась до косметичних змін та перейменувань.

За часів президента Порошенка Аваков став його ключовим супротивником, фактично очоливши те крило влади, яке протистояло президенту.

Михайло ФЕДОРОВ, віце-прем’єр, міністр цифрової трансформації

28 років. Народився у Василівці, Запорізької області. Народний депутат від «Слуги народу», радник Президента з digital-напрямку. Навчався в Запорізькому національному університеті на факультеті соціології та управління. Під час навчання був одним з активних учасників молодіжного громадського руху «Актив-Z». У 2012—2013 роках був «студентським мером» Запоріжжя. Брав участь у різноманітних соціальних та екологічних проектах у місті. Отримував стипендію від ОБСЄ в межах процесів моніторингу за екологією Запоріжжя. 2013 року у віці 22 років Федоров заснував власне digital-агентство SMMSTUDIO, що займається збільшенням продажів через рекламу в соцмережах. Одним із клієнтів компанії був «Квартал-Концерт». Перед появою в команді Зеленського займався бізнесом у сфері IT. Згідно з його декларацією, за 2018 рік отримав 4,4 млн гривень доходу від підприємницької діяльності. Незважаючи на схильність до цифрового простору, разом з дружиною задекларували понад півмільйона доларів готівкових коштів.

У команді Зеленського відповідає за реалізацію проекту «Держава у смартфоні» та... готівку. Під час президентської кампанії фігурував у журналістському розслідуванні Дениса Бігуса, отримував гроші для підтримки інтернет-ресурсів команди Зеленського від Сергія Шефіра не через офіційні рахунки виборчого фонду, а готівкою в офісі Зе!команди.

2014 року балотувався до Верховної Ради за списками партії Геннадія Балашова «5.10» під номером 166.

Оксана МАРКАРОВА, міністр фінансів

42 роки. Народилася в Рівному. У 1993 — 1998 роках навчалася в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», магістр з екології. У 1999—2001 роках навчалася в Індіанському Університеті в Блумінгтоні (штат Індіана, США), де отримала ступінь магістра в галузі міжнародних публічних фінансів і торгівлі (MPA). Після навчання Маркарова обіймала посади радника з економічної політики та менеджера з зовнішніх та корпоративних зв’язків у американському фонді прямих інвестицій Western NIS Enterprise Fund (на той час очолювала Фонд екс-міністр фінансів Наталія Яресько). 2000 року проходила практику в Світовому банку в США, працюючи в групі банків та фінансових ринків регіону Європи та Центральної Азії. До переходу на державну службу 12 років очолювала Інвестиційну групу ІТТ як голова правління — президента ПрАТ «ІК ІТТ-Інвест». 2012 року Маркарова разом зі своїм чоловіком Данилом Волинцем купили у братів Клюєвих «Актив-Банк». Навесні 2014 року Маркарова і Волинець перепродали його групі інвесторів, які, за даними учасників ринку, були близькі до бізнесмена Олександра Антонова. У березні 2015 року прийшла працювати в Міністерство фінансів на посаду заступниці міністра-голови апарату Мінфіну, яким тоді керувала Наталія Яресько. У міністерстві відповідала за реформування системи управління державними фінансами. Після звільнення уряду Арсенія Яценюка залишилася працювати в Мінфіні. 2016 року Маркарову було призначено на посаду першого заступника міністра фінансів, яким тоді став Олександр Данилюк. У серпні того ж року обійняла також посаду урядового уповноваженого з питань інвестицій. Після конфлікту прем’єра Володимира Гройсмана з Данилюком стала в.о. міністра.

Тимофій МИЛОВАНОВ, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

44 роки. Народився й виріс у Києві. Почесний президент Київської школи Економіки (KSE). Отримав магістерські дипломи в КПІ та Києво-Могилянській академії. 1999 року — ступінь магістра економіки в Київській школі економіки.

2004-го захистив дисертацію та отримав науковий ступінь (PhD) в Університеті Вісконсін-Медісон, США. У 2014 році Милованов став співзасновником аналітичної платформи VoxUkraine. Цього ж року український Forbes включає його до рейтингу Top Economic Thinkers.

У липні 2016 року постановою Верховної Ради призначений членом Ради Нацбанку, а вже за п’ять місяців стає заступником голови Ради національного регулятора. Джерела «Дня» повідомляють, що Милованов так і не спрацювався з головою ради НБУ Богданом Данилишиним.

ОЛЕКСІЙ ОРЖЕЛЬ І ТИМОФІЙ МИЛОВАНОВ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Милованов став відомий широкому загалу українців після того, як разом із KSE організував у Трускавці тижневий тренінг майбутніх зе!депутатів.

 Милованов пояснював, що організоване KSE навчання майбутніх нардепів не має політичного контексту. А на президентських виборах він особисто віддав свій голос за Петра Порошенка.

Олексій ОРЖЕЛЬ, міністр енергетики та захисту довкілля

35 років, киянин; обраний нардепом від «Слуги народу», до цього працював у BRDO — Офісі ефективного регулювання. Навчався в Київському політехнічному інституті, де закінчив Інститут енергозбереження та енергоменеджменту. Має ступінь магістра за спеціальністю «Енергетичний менеджмент».

Із 2006 до 2014 року Оржель працював у Національній комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики. Зокрема, керував відділом комбінованого виробництва теплової та електричної енергії.

З 2014 року працював у приватному секторі та очолював Українську асоціацію відновлюваної енергетики. За два роки увійшов до складу громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.

На парламентські вибори 2019 року йшов 16 номером у списку «Слуги народу». На момент обрання нардепом керував сектором «Енергетика» в Офісі ефективного регулювання (BRDO) та був членом правління організації.

Оржель задекларував за минулий рік 1,5 мільйона гривень доходу.

Владислав КРИКЛIЙ, міністр інфраструктури

32 роки. Родом із Києва. Керівник Головного сервісного центру МВС України. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Отримав диплом магістра економічних наук з відзнакою. Розпочав професійну кар’єру з приватного сектору. З 2002 по 2008 працював начальником відділу роботи з цінними паперами на фондовому ринку в КБ «Інтербанк».

З 2008 по 2010 — у департаменті корпоративних фінансів у інвестиційній компанії «Аструм інвестиційний менеджмент».

З 2011 по 2013 — розвивав платформу продажу квитків «Кіно-театр».

У 2014 році розпочав кар’єру в державних органах і став радником міністра МВС Авакова, опікувався впровадженням інформаційних технологій.

Приблизно в цей час, за даними відкритих джерел та громадського руху «Чесно», слідчі управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області запідозрили компанію, де Криклій був бенефіціаром, у незаконній діяльності.

28 липня 2015 року було відкрито кримінальне провадження за фактом фіктивного підприємництва та сприяння в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.

Криклій каже, що справами фірми не цікавився, та стверджує, що на момент відкриття кримінального провадження передав корпоративні права в управління.

Того самого 2015-го року міністр МВС призначив Криклія заступником начальника Департаменту ДАІ.

Напередодні призначення на посаду в ДАІ Арсен Аваков поставив Криклію завдання «реалізувати реформу корумпованої мережі МРЕВ і замінити її на систему Центрів надання адміністративних послуг МВС за грузинським і європейським зразками».

Буквально за кілька місяців Аваков зробив Криклія керівником Головного сервісного центру МВС України. На цій посаді він пропрацював 3,5 року до самого обрання народним депутатом від «Слуги народу».

Криклій був учасником руху «Люди важливі», який організували перший заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов, депутат Київради Сергій Гусовський, Віктор Андрусів та новопризначений прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Олена БАБАК, міністр розвитку громад і територій

50 років. Народилася в Кривому Розі. Народний депутат VIII скликання від «Самопомочі». Закінчила Київський державний педагогічний інститут іноземних мов за спеціальністю «Іноземні мови», також отримала MBA в Old Dominion University (штат Віргінія, США). Є директором та співзасновником ТОВ «Інститут місцевого розвитку», який співпрацює з неурядовими організаціями в сфері реформування сектору ЖКГ та енергозбереження.

ОКСАНА МАРКАРОВА, ДМИТРО ДУБІЛЕТ ТА МИХАЙЛО ФЕДОРОВ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

У 2014 році Олена Бабак стала народним депутатом від «Самопомочі», вона була восьмим номером у партійному списку. Їй дісталася посада заступника голови комітету питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Також Бабак входила в робочу групу з питань реформування житлово-комунального господарства при Мінрегіонбуді.

У березні 2017 року Бабак склала депутатські повноваження, як вона зізнавалася, із особистих причин.

Кажуть, що представив Бабак Зеленському Гончарук.

Дмитро ДУБIЛЕТ, міністр Кабінету Міністрів

34 роки. Співзасновник мобільного банку monobank. Син Олександра Дубілета, колишнього керівника правління «Приватбанку». З 1996 по 2002 навчався в Дніпровській школі № 23, з 2000 — у школі Roycemore (Іллінойс, США). Із 2004 року розпочав навчання в Hochschule Merseburg (Мерзебург, Німеччина). В 2012 року закінчив Лондонську бізнес-школу. З 2005 по 2010 засновник та керівник компанії Fine Web, яка займалася розробкою інтернет-видань Formula1.ua, «ХайВей», блог-сервісу Hiblogger.net, порталу про культуру Gloss.ua, новинної соціальної мережі Times.ua, а також порталу про теніс Tennis.ua. Впродовж 2010 року керівник проектів у Infosys, індійській компанії, що займається розробкою програмного забезпечення на замовлення для електронної комерції та телекомунікаційних підприємств, та MasterCard у Варшаві.

З 2012 по 2016 — IT-директор «Приватбанку».

З 2015 року Дмитро Дубілет активно почав займатися впровадженням електронних державних послуг, для чого разом з однодумцями створив веб-ресурс iGov.

Має гарні стосунки з керівником фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією.

Інна ЛИХОВИД, «День»

Міністерство в справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України очолила Оксана КОЛЯДА. Вона — полковник запасу ЗСУ під позивним «Скай», учасниця бойових дій, розробниця спеціалізованих курсів для журналістів, що працюють у зоні проведення АТО. Цей проєкт був відзначений міжнародними спостерігачами, його досвід вивчали представники країн НАТО та експерти ОБСЄ.

У 2002 році закінчила Львівський інститут внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство», отримала диплом магістра права у Львівському державному університеті внутрішніх справ. Із 2003 року служила в МВС, з 2015 по 2017 — у ЗСУ на посаді начальниці управління комунікації та преси Міністерства оборони України. Протягом трьох місяців 2017 року була заступницею командувача АТО. Працюючи в зоні АТО, Оксана Коляда ініціювала створення пресцентру в Авдіївці. Із 2016 по 2017 року — голова робочої групи комітету реформ Міноборони з розробки системи стратегічних комунікацій у ЗСУ. В березні цього року призначена заступницею міністра в справах ветеранів.

Власне, рух ветеранів пропонував Володимиру Зеленському саме її кандидатуру на посаду очільника ветеранського міністерства. В Офісі Президента почули, щоправда, для самої Оксани Коляди стало несподіванкою, що вона очолила абсолютно нове міністерство, що об’єднало в собі два й відтепер опікуватиметься справами і ветеранів, і внутрішньо переміщених осіб.

«МінВет та МінТОТ. Дякую ветеранам за підтримку. Для мене це велика відповідальність та велика честь. Я маю розуміння ветеранських проблем та потреб, готова до дій, — написала вона на своїй фейсбук-сторінці. — Але об’єднання функцій МінВету та МінТОТу для мене є неочікуваним. Я не зовсім розумію, як можна в одному відомстві працювати з двома різними аудиторіями з інколи протилежними потребами. Усвідомлюю, що для держави обидва напрями є пріоритетними. В мене немає готової відповіді — як ми це зробимо. Але одне знаю точно, я — кандидат від ветеранського руху, і вирішувати ми все маємо разом. Мені потрібен час на розуміння й допомога однодумців».

Найменше відомо про нову очільницю Міністерства соціальної політики Юлію СОКОЛОВСЬКУ. Вона публічно не коментує політичні перипетії в країні, останні роки працювала в економічній сфері, а також викладала майбутнім депутатам від «Слуги народу» на курсах у Трускавці.

ЮЛІЯ СОКОЛОВСЬКА І ГАННА НОВОСАД / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Також відомо, що 2007 року Соколовська закінчила Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «Облік і аудит», згодом завершила навчання в Національній академії державного управління при Президентові України. Навчалася в Об’єднаному віденському інституті.

Після закінчення університету працювала у девелоперській компанії «Міракс груп», яка збанкрутувала. 2009 року стала начальником відділу організаційної та аналітичної роботи Департаменту економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. Після Революції Гідності була призначена директором департаменту документообігу Мінекономіки. В своїй автобіографії, яку роздавали депутатам перед голосуванням за Кабмін, Соколовська зазначає, що була причетна до запровадження електронного документообігу.

У 2016 році Соколовська перейшла на роботу до Мінфіну, де очолила департамент витрат бюджету соціальної сфери, що займався питаннями фінансування сфери охорони здоров’я, спорту та молоді. Також керувала департаментом з питань стратегічного планування і координації державної політики Секретаріату Кабміну. З 2017 року працювала в проектах USAID, де займалася впровадженням реформи охорони здоров’я, відповідала за аналіз мережі лікарень та впровадження електронної системи охорони здоров’я. Після роботи в USAID працювала радником у Мінфіні.

Нова керівниця Міністерства освіти та науки Ганна НОВОСАД під час офіційної передачі повноважень отримала від своєї попередниці Лілії Гриневич дві книжки. Одна — з описом усіх змін, започаткованих МОН упродовж 2016—2019 років, інша — про реформу Нової української школи. 

Тому в освітньої спільноти закрадається думка, що Новосад просто продовжить політику Гриневич. Добре це чи погано — покаже час. Як зазначає науковець та блогер Антон Сененко, головне лишатися стриманим та не здавати проукраїнську позицію.

«Нова українська школа продовжить бути пріоритетом і цього уряду. Я особисто налаштована на тісну співпрацю з усіма агентами змін, які останні два роки робили зміни в школі можливими. Крім того, спільно з Комітетом з питань освіти, науки та інновацій напрацюємо та представимо план змін у підходах до управління та фінансування у вищій освіті та науці, — пише Ганна Новосад про своє призначення в «Фейсбуці». — Знаю, це поки загальні слова. Мені ще необхідно сформувати команду для напрацювання конкретних планів дій».

Серед пріоритетних завдань Новосад відзначає насамперед роботу над бюджетом на 2020 рік та підготовку закону України «Про повну загальну середню освіту». Із роботою відомства міністерка добре знайома, адже до того, як стала народним депутатом, працювала з 2017 року генеральним директором директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МОН. Із 2014 року обіймала посаду радника міністра освіти та науки.

Освіту здобувала спочатку в Українському гуманітарному ліцеї при КНУ імені Тараса Шевченка. Ступінь бакалавра з політології отримала 2011 року в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». За два роки отримала ступінь магістра з європейських студій в Університеті Маастрихту (Нідерланди). Була стипендіатом Фонду Відкритого Суспільства. Впродовж 2012 — 2013 років стажувалась у аналітичних центрах Іспанії та Чеської Республіки. Учасник Українсько-Канадської Парламентської Програми. Вільно володіє англійською та німецькою мовами.

Найбільше інтриг плелося довкола нового керманича Міністерства охорони здоров’я. Ходили чутки, що Володимир Зеленський таки залишить на цій посаді Уляну Супрун. Якщо ні, то призначить свого друга, директора приватної клініки «Борис» Михайла Радуцького. Однак йому випала роль керувати парламентським комітетом зі здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування. Перед першим засіданням парламенту з’явилася інформація, що в МОЗ прийде екс-губернатор Одещини Максим Степанов. Утім, посаду отримала Зоряна СКАЛЕЦЬКА (ЧЕРНЕНКО), про чиє ім’я взагалі в цих інтригах ні разу не йшлося.

Михайло Радуцький вважає Скалецьку своєю людиною. Принаймні так він коментував її призначення, надсилаючи повідомлення в телефоні. Це зафіксували журналісти, перебуваючи в ложі преси в сесійній залі парламенту. Можливо, спільна позиція допоможе Радуцькому та Скалецькій далі реформувати систему охорони здоров’я. Адже між колишніми керівниками парламентського комітету та Мінздоров’я, Ольгою Богомолець та Уляною Супрун, було більше конфліктів, ніж компромісних рішень.

Проте низка пацієнтських організацій перед призначенням очільника МОЗ заявляла, що обирати кандидата треба без кулуарних домовленостей: «Кулуарні домовленості, аморальна риторика і тиск з боку представника партії «Слуга народу» на Президента та правлячу партію свідчать про те, що кандидатура буде технічною, і майбутній керівник Міністерства охорони здоров’я — це маріонетка в руках однієї людини. Ми вимагаємо відкритого та прозорого обговорення кандидатів на посаду керівника МОЗ України безпосередньо в сесійній залі», — наголошували в ГО «Пацієнти України».

Зрештою, призначення відбулося. Зоряна Скалецька була головним експертом медичної групи «Реанімаційного пакета реформ», експертом Центру підтримки реформ при Кабміні, також очолювала комісію з питань реформування системи охорони здоров’я Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України. Навчалась у Києво-Могилянській Академії, де й працює заступником декана факультету правничих наук, та в Університеті Марії Склодовської-Кюрі в Польщі.

Команду Супрун і підтримувала, і критикувала одночасно. Приміром, медичну реформу вважає позитивним кроком, однак їй не подобалося, як зміни впроваджуються на первинній ланці. Також Скалецька вважає, що держава самоусунулася від розв’язання проблем із доступом до ліків, що треба врегулювати фармацевтичний ринок та покращити програму лікування українців за кордоном.