Якою буде Польща після 12 липня

На другому турі президентських виборів, що відбулися в Польщі у неділю, несподіванок не сталось. Як і прогнозувалось, на цих перегонах переміг з невеликою перевагою чинний президент Анджей Дуда. За підсумком підрахунку протоколів Дуду підтримало 51,21% виборців, що прийшли на дільниці.  Його опонент, представник опозиційного блоку «Громадянська коаліція» Рафал Тшасковський, програв з незначним відривом і отримав підтримку  48,79% виборців. Явка на цих виборах була рекордною для сучасної Польщі і склала 68,12%. Президент України Володимир Зеленський привітав Анджея Дуду: «Щиро вітаю пана президента Анджея Дуду з перемогою на виборах! Бажаю Польщі під Вашим керівництвом подальших успіхів і процвітання. Запрошую Вас відвідати Україну з візитом для продовження нашої плідної співпраці. Разом ми сильніші!» — написав він у своєму Twitter у понеділок.

Анджей Дуда, який обіймає пост президента Польщі вже п’ять років, позиціонує себе як гарант запроваджених урядом націонал-консерваторів заходів. 48-річний політик виступає за традиційну модель сім’ї і відкидає одностатеві шлюби.

Натомість суперник Дуди Рафал Тшасковський підписав так звану «Хартію ЛГБТ+» на підтримку сексуальних меншин. Окрім того, він обіцяв скасувати проведену нинішнім урядом суперечливу реформу системи юстиції, через яку Варшава конфліктує з Євросоюзом.

«День» звернувся до польських та українських експертів з проханням прокоментувати результати виборів і поділитися думкою, якою буде Польща після виборів. 

«ВИБОРИ ЧІТКО ПОКАЗАЛИ МЕЖУ СОЦІАЛЬНОГО КОНСЕРВАТИЗМУ»

Павло КЛIМКIН, ексміністр закордонних справ УкраЇни:

— «Прогнозовані, навіть результат. Нічого не зміниться, хоча зі Штатами може бути колективний драйв, якщо будуть демократи. Вибори чітко показали межу соціального консерватизму, дуже чітко».

«РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ ПОКАЗУЮТЬ ГЛИБОКИЙ ПОДІЛ ПОЛЬСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, ЯКИЙ ПЕВНОЮ МІРОЮ ВІДОБРАЖАЄ УКРАЇНСЬКУ СИТУАЦІЮ»

Ян ПЄКЛО, екс-посол Польщі в Україні:

— Результати виборів показують глибокий поділ польського суспільства, який певною мірою відображає українську ситуацію. Для Дуди це його останній термін, тому він може спробувати показати більш виважену позицію, намагаючись відповідати очікуванням усіх виборців, але це, скоріше, це буде політика продовження. Ми маємо пам’ятати, що юридичні повноваження польського президента значно обмежені, ніж в Україні чи Франції. Дійсно, уряд повинен вести зовнішню та внутрішню політику. ЄС та трансатлантичні питання будуть найважливішими у порядку денному польського президента. Варшава намагатиметься впливати на політичну програму ЄС та зіграти роль лідера країн Центральної та Східної Європи. Найцікавішим буде те, що станеться, якщо Джо Байден виграє президентські вибори у США, але я не очікую суттєвих змін у польсько-американських відносинах. Останній візит Анджея Дуди до Білого дому не став важливим фактором перемоги чинного президента. Україна також буде важливим фактором порядку денного Дуди через значну присутність українців на польському ринку праці та конфлікт з Росією. Було б цікаво дізнатись, як виглядала схема голосування польської української меншини. Результати показують глибокий поділ польського суспільства, який певною мірою відображає українську ситуацію — я маю на увазі Схід проти Заходу — це загальна загальна модель.

Що стосується майбутніх відносин з Україною, я не думаю,  що тут можуть статися зміни, але це може залежати від політичної ситуації в Україні. Зеленський настільки зайнятий вирішенням внутрішніх питань, що українсько-польські двосторонні питання не так вже й на його порядку денному. Але все може змінитися у випадку нових агресивних кроків Росії проти України.

Яцек КЛЮЧКОВСЬКI, експосол Польщі в Україні, Iнститут Східноєвропейський досліджень:

— Опитування більше ніж два тижні показували, що два головні кандидати матимуть у другому турі майже однакову кількість голосів.

І тому такий результат не є несподіванкою, але ви розумієте, що один відсоток чи півтори переваги  означає, що хтось виграє вибори, а хтось програє.

Ясно, що половина виборців розраховувала на перемогу того чи іншого кандидата, тому серед них є розчарування. Зрозуміло, що насамперед серед виборців Тшасковського. Вони, дійсно, збільшили кількість підтримки, тому що попередній кандидат від опозиційної партії був змушений відійти від виборчого процесу. А Тшасковський вибудував доволі велику підтримку, але все ж таки цього було недостатньо.

«ВИБОРЕЦЬ ДУДИ ОЧІКУВАВ СТАБІЛІЗАЦІЇ В КРАЇНІ, АКТИВНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ»

— Які питання були вирішальними на цих перегонах?

— Голоси поляків розділились майже половина на половину. Тому є поляки, які віддали перевагу аргументам опозиції, і є поляки, які віддали перевагу аргументам чинного глави держави. І це майже половина, тому треба дивитись на соціологічний портрет пересічного виборця.

В основному за президента Дуду голосує провінція, тобто невеликі міста, село, люди віком старше 50 років. Там він переможець.

І якщо поставити питання про очікування виборців від кандидатів.

Виборець Дуди, наприклад, очікував стабілізації в країні, активної соціальної політики і навіть дещо побоювався, що у випадку перемоги ліберальної опозиції всі ці соціальні досягнення можуть бути скасовані новим президентом. Хоча навряд чи це могло відбутися, але все ж таки соціальна підтримка малозабезпечених верств населення відіграла важливе значення. Бідніші люди і менш освічені голосують за Дуду.

Тому стабільність і соціальна політика були головними аргументами чинного президента.

Для опозиційного кандидата — це свобода слова, свобода преси, незалежність самоврядних структур, неприйняття судової реформи, яку проводила влада. Тшасковського підтримувало молоде покоління, яке дещо побоювалось, що наші стосунки з ЄС, Брюсселем, Німеччиною можуть погіршитись, Польща могла скористатись більше з добрих стосунків і кращих, ніж вони були за першого терміну Дуди і за влади ПіС.

«ДЛЯ ПОЛЬЩІ Є ПРИТАМАННИМ РОЗПОДІЛ КРАЇНИ НА ДВІ ЧАСТИНИ...»

— Уже появилась карта, на якій чітко видно, що за Дуду голосував Схід Польщі, а за Тшасковського — Захід Польщі.  Як ви це пояснине?

— Треба відзначити, що для Польщі є притаманним розподіл країни на дві частини. Це починалось ще з виборів Квасьнєвського 1995 року, що ми маємо географічний розрив. Але це не так як, скажімо, Східна Україна, Центральна і Західна Україна.

І чому Дуда має більше підтримки на Сході Польщі, бо там зберіглась  більше традиційна соціальна структура. Там там люди тримаються вкупі з покоління в покоління. А у Західній Польщі, що в основому є результат після Другої світової війни, люди не мають таких глибоких коренів. Там більш нормальна пересічна соціальна структура. І велика міста це теж окрема ситуація. Вони в основному голосували за опозиційного кандадата.

«ФІЛОСОФІЯ ЦІЄЇ ВЛАДИ ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО ТРЕБА РОЗМОВЛЯТИ З ПАРТНЕРАМИ ТВЕРДО, ЖОРСТКО І ВІДСТОЮВАТИ СВОЇ ІНТЕРЕСИ»

— Якою буде Польща після цих виборів, чи будуть зміни у відносинах з сусідами?

— Хочу відзначити, що під час виборчих перегонів майже не говорили про міжнародну  політику. Тому після цих виборів Польща просто має продовжувати йти по шляху, який почав в основному Качинський та  його партія, уряд Моравецького. То тут буде продовження цієї політики. На мою думку, буде політика непростих відносин з Берліном, з Брюсселем. Тому що філософія цієї влади полягає в тому, що треба розмовляти з партнерами твердо, жорстко і відстоювати свої інтереси.

Очікується продовження соціальної політики, хоча зараз в умовах епідемії витрати з бюджету на це і так дуже великі. Тому не знаю, чи вони будуть збільшені.

Що стосується міжнародної політики. Дуже великий ризик існує у відносинах з США. Тому якщо виграє президентські вибори Трамп, то буде просто продовження. Але якщо ці вибори виграє кандидат від Демократичної партії, то, думаю, що наша влада і Дуда особисто зробив багато кроків назустріч Трампу і навряд чи демократи будуть це сприймати в наступних місяцях позитивно. А один з фундаментів міжнародної політики Варшави є близький альянс, спеціальні стосунки між Польщею та США. І щодо цього існує загроза.  Щодо Євросоюзу, думаю, буде продовження політики.

Щодо стосунків з Україною. Я вважаю, що у відносинах Варшави з Києвом також слід очікувати продовження політики дуже тісної підтримки у геополітичних питаннях і протистоянні Росії. Але щодо історичної політики, то навряд чи буде загострення, але буде продовжено політики, що була досі.

Тим часом Росія у міжнародному плані є головним ворогом команди ПіС. І Росія сама у напрямку Польщі ніяких жестів не зробила і навряд чи можна очікувати змін у цьому плані. Тут я не пророкую жодних змін.

«ПЕРЕКОНАНИЙ, ЩО ДІАЛОГ НА РІЗНИХ РІВНЯХ Й НАДАЛІ РОЗВИВАТИМЕТЬСЯ ПО ВИСХІДНІЙ...»

Андрій ДЕЩИЦЯ, посол України в Польщі:

— Розвиток стратегічного партнерства між Україною та РП відповідав національним інтересам обох держав та ніколи неузалежнювався від внутрішньополітичної ситуації в обох країнах. Наші країни сьогодні єднає збіжність позицій з ключових аспектів розвитку регіону та безпеки Європи загалом.

Переконаний, що діалог на різних рівнях й надалі розвиватиметься по висхідній і набуде якісно нових рис. Насамперед він буде спрямований на зміцнення взаємодії України і Польщі з питань політики безпеки і оборони у більш ширшому контексті, ніж регіональний, енергетичної безпеки, подальшої підтримки Польщею курсу України в ЄС і НАТО, залученні України до реалізації регіональних проєктів та ініціатив, і безумовно, поглиблення українсько-польського співробітництва у різних сферах двосторонньої взаємодії, у т.ч. й у сфері молодіжних обмінів та пожвавленні міжлюдських контактів.