Яким шляхом піде російський суд?

У підконтрольному Росії Сімферопольському районному суді відбулося засідання у «кримінальній справі» стосовно заарештованого ФСБ Росії в Криму фрілансера Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії) Владислава Єсипенка. Почався розгляд «справи» по суті.

Як повідомив з Сімферополя кореспондент сайту Крим.Реалії, колега Владислава Єсипенка, на цьому засіданні російський прокурор оголосив обвинувальний висновок. Так, Владислава Єсипенка звинувачують за статтею 223-1. Кримінального кодексу Росії (незаконне виготовлення вибухових речовин, переробка або ремонт вибухових пристроїв) і за статтею 222.1 КК Росії (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, її основних частин, боєприпасів). Санкції обох статей передбачають до 12 років позбавлення волі. Максимальний термін покарання за сукупністю двох статей – 18 років позбавлення волі.

Російський райсуд у Сімферополі продовжив арешт до 18 грудня. Наступне засідання в справі Владислава Єсипенка призначене на початок вересня 2021 року.

ДИВО ДИВНЕ В РОСІЙСЬКІЙ ПРАВООХОРОННІЙ СИСТЕМІ

Як бачимо, стався парадокс, притаманний російській судовій системі. Відразу після затримання 10 березня співробітники ФСБ звинуватили Владислава Єсипенка в шпигунстві, було поширене повідомлення, що російська спецслужба затримала чергового українського шпигуна. Жорстокими тортурами електричним струмом, які загрожували життю і здоров’ю Владислава Єсипенка, його примусили обмовити себе в тому, що він збирав інформацію на користь української розвідки за завданням якогось міфічного «полковника Кравчука». Після цього до затриманого журналіста допустили кореспондента телеканалу «Крым-24» колаборанта Олега Крючкова і примусили Єсипенка на камеру повторити всю фальшиву версію про шпигунство. Це «інтерв’ю» було показане по телебаченню, поширене у YouTube та інших соціальних мережах і сайтах. 

І раптом – слідчі органи виносять справу в суд, і парадокс – в обвинувальному висновку нема вже ніякого звинувачення у шпигунстві, але є звинувачення стосовно якогось невідомого вибухового пристрою, який оперативники, мабуть, про всяк випадок, підкинули в машину Єсипенка під час затримання. Більше того, призначена слідством експертиза не знаходить на пристрої відбитків пальців Єсипенка. Диво дивне твориться в російській правоохоронній системі. Але ж якщо журналіста публічно звинувачували в шпигунстві, а потім ніякого шпигунства не знайшли, то чому все тихо-мирно? Де звинувачення проти тих оперів, які безпідставно «пришили» журналісту звинувачення в шпигунстві та жорстоко тортурували його кілька днів? Проти тих, хто робив та розповсюджував фальшиве інтерв’ю? З іншого боку – якщо на «речовому доказі» нема відбитків пальців обвинуваченого – то як він міг його так хитро виготовити? Значить і це звинувачення – безпідставне?!

Нагадаємо,  позаштатний журналіст, фрілансер української служби «Радіо Свобода», проєкту Крим.Реалії був затриманий 10 березня 2021 року в Криму. Співробітники ФСБ Росії затримали його та жительку Алушти Єлизавету Павленко на Ангарському перевалі вранці. Це було на другий день після того, як Владислав Єсипенко, як журналіст, знімав відео при покладанні квітів до пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку в Сімферополі, під час якого він і був підмічений філерами російської спецслужби. Пізніше у жінки провели обшук, з неї взяли підписку про нерозголошення. А Владислава заарештували, обравши запобіжний захід у вигляді тримання в СІЗО Сімферополя, де він перебуває і зараз.

«В ОСОБІ ВЛАДА ЗНАЙШЛИ ПРОСТО ДОБРУ НАГОДУ ДЛЯ ПОКАЗОВИХ ДІЙ ФСБ…»

А весь цей час у місті Кривий Ріг на нього чекає дружина Катерина з дочкою Стефанією. Катерина розповідає кореспонденту Крим.Реалії: «Влад не перетелефонував мені ввечері, у нього був вимкнений телефон, він не відповів мені в месенджері. Я зрозуміла, що це не та ситуація, коли просто сіла батарея в телефоні. 11 числа я написала в редакцію Крим.Реалії, звернулася в посольство Росії в Україні, через вебприймальню написала заяву про зникнення людини в органи та структури Криму. І тільки 11-го в обід ми довідалися, що його затримала ФСБ 10 березня.  Він не повернувся за адресою, де він зупинився в Криму…» Катерина уклала договір з незалежними адвокатами 11 березня. Проте незалежних адвокатів до Владислава не пускали упродовж 27 днів.

Наступного дня, після того, як стало відомо, що Владислава Єсипенка затримали, Катерина поговорила з адвокатом за призначенням Віолетою Синєглазовою. Вона стверджувала, що Єсипенко був затриманий 11 березня: «Коли я прямо запитала про те, чи застосовувався до мого чоловіка психологічний або фізичний тиск, вона з чистою совістю відповіла, що, мовляв, я даю вам чесне адвокатське слово, що коли я бачу таке, то обов'язково фіксую. І додала, що Владислав почувається прекрасно». Під час судового засідання 6 квітня, куди був допущений незалежний адвокат за угодою Олексій Ладін, Владислав оголосив про застосовування до нього тортур, що тривали два дні.

«Повалили на підлогу, одягли на вуха дроти з петлями й пустили струм. Біль був нестерпним. На мої крики ніхто не звертав уваги. Хлопці працювали злагоджено й без емоцій. У паузах між тортурами ставили запитання: «Мета приїзду до Криму», «Ми знаємо, що ти журналіст, але розкажи нам про завдання від спецслужб України», «Коли ти був завербований?», «Що й де знімав у Криму?», «Що ти знаєш про полковника Кравчука?» Також говорили, що в мене є досвід уникнення стеження, оскільки я часто прискорювався і гальмував під час їзди на авто. Тобто «умінням уникати стеження» натякали на мою шпигунську сутність», так описував тортури Владислав в одному з листів, переданих ним для редакції Крим.Реалії з СІЗО.

Водночас інтерв'ю з Єсипенком показав російський державний телеканал «Крым-24»: на відео, опублікованому на сайті каналу, Владислав Єсипенко підтвердив, що знімав на півострові для проєкту Крим.Реалії, а також сказав, що нібито дублював відзняте відео українським спецслужбам. Спочатку в пресрелізах ФСБ фігурувало, що Єсипенко був затриманий за збір інформації «в інтересах спецслужб України».

«Я думаю, що в особі Влада знайшли просто добру нагоду для показових дій ФСБ. Ось подивіться, мовляв, ми зловили чергового кримського «шпигуна», і так будемо робити з усіма, щоб інші боялися», ? говорить Катерина.

…Владислав та Катерина познайомилися десять років тому. Розповідаючи про історію їхньої сім'ї, Катерина стверджує, Крим фігурував у більшості важливих подій. «Влад зробив мені пропозицію на канатній дорозі в Ялті, у розпал оксамитового сезону. Потім ми переїхали до Севастополя з Кривого Рогу й там народилася наша дочка Стефанія. Так сталося, що народження дочки якраз припало на час окупації півострова. Я вмовила Влада залишитися, поки Стефа трохи не зміцніє, тому повернулися з Криму до Кривого Рогу ми на початку 2015 року».

«Влада дуже схвилювала окупація Криму, він сприйняв це, як особисту драму. Він не міг спокійно дивитися на цю ситуацію, був повністю з нею не згодний. І коли на початку окупації на півострові ще працювали міжнародні ЗМІ, він давав їм інтерв'ю, висловлюючи свою незгоду», – розповідає Катерина.

До анексії півострова Владислав працював у сфері нерухомості, але 2014 рік кардинально змінив його професію. «У Влада хороша журналістська хватка, він міг знайти підхід до людей, розговорити, завдяки цьому в нього виходили гарні сюжети. Дійсно, він працював у Криму з ризиком для життя, але він робив це так уперто, що ніхто з нас не намагався його переконувати в цьому», ? згадує дружина кореспондента.

Дочці Владислава й Катерини Стефанії 6 років. Коли вона закінчувала перший клас, її батько вже був під арештом, розповідає Катерина кореспондентові Крим.Реалій. 

Катерина розповідає, що дитина цілує екран телевізора, кожен раз, коли бачить зображення Владислава, малює йому малюнки і вже знає слово «в'язниця». Дружина Єсипенка розповідає ? спілкується з чоловіком за допомогою листів. Згідно з тим, що він описує, журналіст перебуває в камері чотири на три метри, з поганим доступом кисню. Прогулянка лише один раз на день і триває годину.

ПРОТЕСТИ І ЗАЯВИ

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів зустріч із представницею ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації Терезою Рібейро, яка відвідала Україну з візитом на його запрошення. Він повідомив її про «критичний» стан свободи слова та незалежних ЗМІ на анексованому Кримському півострові й на Донбасі, а також розповів у цьому контексті про справу Владислава Єсипенка. Він закликав представницю ОБСЄ максимально використовувати свій мандат для сприяння визволенню незаконно заарештованих Росією журналістів.

Також у межах візиту представниці ОБСЄ в МЗС України відбулася панельна дискусія високого рівня на тему «Побудова стійкості до інформаційних впливів: свобода слова як складова інформаційної безпеки», під час якої перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппар заявила, що після витискування незалежних ЗМІ з анексованого Криму активісти або так звані громадянські журналісти взяли на себе роль із «заповнення вакууму неупередженого висвітлення реальної ситуації на тимчасово окупованому півострові». Зараз, за її інформацією, 8 з них ув'язнені на терміни до 20 років за фальшивими звинуваченнями. Еміне Джеппар закликала міжнародне співтовариство використовувати всі наявні засоби для підтримки України в сприянні звільненню українських політичних в'язнів і закриття всіх незаконних в'язниць на тимчасово окупованих територіях України…

Тереза Рібейро повідомила, що безпека журналістів є одним із пріоритетів її мандату. Вона також відзначила роботу Координатора проєктів ОБСЄ в Україні, пов'язану з протидією дезінформації, та багаторічний проєкт з підтримки зміцнення механізмів саморегулювання ЗМІ, а також створення Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури й інформаційної політики України.

Міністерство закордонних справ України висловило протест у зв'язку із судовим процесом в Криму над фрілансером Радіо Свобода Владиславом Єсипенком і закликало міжнародних партнерів посилити тиск на Росію.

«Ми глибоко стурбовані новиною про те, що суд в окупованому Росією Криму продовжив шестимісячний термін тримання під вартою кореспондента RFERL Владислава Єсипенка. Ми закликаємо Росію припинити придушення незалежних голосів і негайно звільнити всіх українських політичних в'язнів», – йдеться в повідомленні представника Держдепартаменту США Неда Прайса в Twiiter.

Посольство США також закликало Росію звільнити Владислава Єсипенка: «…закрите рішення про продовження терміну утримання під вартою журналіста Владислава Єсипенка «судом» в окупованому Росією Криму стало серйозною судовою помилкою. Ми закликаємо окупаційну владу негайно звільнити Єсипенка. Крим – це Україна».

Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай назвав «знущанням над справедливістю» оголошення в підконтрольному Росії Сімферопольському районному суді обвинувального висновку фрілансеру  Владиславу Єсипенку. «Це показує, на що Кремль готовий піти, щоб змусити замовкнути незалежні голоси про справжню ситуацію в Криму. Журналістика – це не злочин, а Владислав Єсипенко – не злочинець», – зазначив Джеймі Флай.

Депутат Верховної Ради, член делегації України в ПАРЄ Рустем Умєров повідомив, що в українському парламенті в рамках пакету «Кримської платформи» готують закон про політв'язнів. Про це він сказав у коментарі Крим.Реалії. Депутат зазначив, що в разі ухвалення цей закон буде допомагати політв'язням у їх реінтеграції, а також з його допомогою виділятиметься фінансова допомога.

«Це приклад залякування незалежних журналістів», – заявила з приводу суду над Єсипенком Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.  Омбудсмен закликала міжнародну спільноту продовжити санкційний і політичний тиск на Росію для звільнення всіх, кого Москва незаконно утримує в Криму та на Донбасі.  Вона заявила: «Владислава Єсипенка звинувачують у нібито «незаконному виготовленні вибухових речовин та зберіганні зброї». Владислав своєї вини не визнає! Такий обвинувальний акт є прикладом залякування незалежних журналістів, придушенням свободи думки в тимчасово окупованому Криму та ще одним свідченням політики переслідування та репресій українських громадян країною-окупантом».

На першому засіданні по суті справи на судовому процесі Єсипенка виступив у ролі адвоката відомий російський правозахисник Дмитро Дінзе. Він оголосив, що вважає, що судовий процес над Владиславом Єсипенком пройде швидко, а також сказав, що наразі призначено п'ять судових засідань у справі його підзахисного. 

СИТУАЦІЯ З ОЛЕГОМ КРЮЧКОВИМ

Наразі сам Владислав Єсипенко написав відкритого листа генеральному продюсеру телеканалу «Крым-24» Олегу Крючкову, який брав «зізнавальне інтерв'ю» у Владислава Єсипенка після його затримання співробітниками ФСБ у березні. Воно оприлюднене на сторінці журналіста в Facebook, яку веде його дружина Катерина Єсипенко. На той момент до затриманого не допускали незалежних адвокатів, а сам він потім заявив, що обмовив себе під тортурами. У своєму листі до Олега Крючкова Владислав Єсипенко згадує, як і де проходило «інтерв'ю» і звертається до його ініціатора. 

«18 березня 2021 року ти в кабінеті оперативних співробітників ФСБ розмовляв зі мною. Не можу сказати, що брав інтерв'ю, оскільки ми обидва знаємо, що співробітники ФСБ написали та надали потрібний їм текст із готовими питаннями та відповідями. Фактично ти був не журналістом, а ретранслятором ФСБ. Упевнений, прийде час, і ти даси інтерв'ю мені у вільному від окупантів Криму. Тільки перед цим тобі не погрожуватимуть вбивством, б'ючи та катуючи в підвалі, як це було зі мною. І за твоєю спиною для контролю не стоятимуть співробітники спецслужб. Ти даси інтерв'ю-покаяння, де щиро каятимешся перед українським народом за себе і за всю вашу потворну, злочинну, російську владу. Добра тобі, Олег. До зустрічі», – пише Владислав Єсипенко, звертаючись до Олега Крючкова.

Крим.Реалії зв'язалися з Олегом Крючковим, щоб дізнатися його версію про те «інтерв'ю» і з'ясувати позицію про його згадування в листі Владислава Єсипенка. Але він відмовився спілкуватися з журналістами-колегами Владислава Єсипенка. «З Радіо Свобода я не спілкуватимуся», – заявив він і кинув слухавку.

Згодом Олег Крючков написав у соцмережах, що бачив відкритого листа Владислава Єсипенка, але «ніколи не знав у Криму такого журналіста». «До мене з відкритим листом звернувся Владислав Єсипенко. З самого центру Мордора, з камери, де його катує зле ФСБ. Нічого нікого не бентежить? Де карцер і злі сатрапи Путіна? Коли нам відповіли на запит і дали п'ятнадцять хвилин для роботи з Єсипенком – я був радий. Його змогли побачити рідні, ми спростували вкидання про його смерть. Нормальна журналістська робота. Судячи з істерики Реалій і Свободи – оцінили. Про інтерв'ю зі мною. Я готовий. Чекаю. Єсипенко не зможе, він до журналістики стосунку не має», – написав він у Facebook.

На цей час залишається невідомим, на якій підставі співробітники ФСБ допустили Олега Крючкова до Владислава Єсипенка після його затримання та ізоляції від зовнішнього світу. А також невідомо, на якій підставі журналісти каналу «Крым-24» до суду називали Владислава Єсипенка «українським шпигуном».

Використання телебачення та інших медіаресурсів, підконтрольних російській владі, для публічного обвинувачення громадян України в шпигунстві, тероризмі, диверсійній діяльності та інших тяжких злочинах практикується не вперше. В ефірі російського державного телебачення раніше транслювалися «зізнання» нинішніх і колишніх кримських політв'язнів, яких російські спецслужби звинуватили в «тероризмі» і «диверсійній діяльності». Попри те, що публічно їх називали «терористами» та «диверсантами», до судів ці звинувачення не дійшли. Засуджені фігуранти цих справ у підсумку були за іншими, м'якшими статтями. Багато з них, як і Владислав Єсипенко, відмовилися від своїх «зізнань», заявивши, що давали їх під тортурами. Більшість уже відбули терміни ув'язнення.

Фото з відкритих джерел