«За нашу кров, за нашу честь...»
У Кривому Розі відбувся пам’ятний захід з нагоди 119-ї річниці від дня народження Головного отамана Холодного Яру — Костя Пестушка (Степового-Блакитного)
10 лютого 1898 року народився Кость Пестушко — один із визначних провідників селянського визвольного руху поч. 20-х років ХХ сторіччя. У травні 1920 року зі словами: «За нашу кров, за нашу честь, за кривди нашого народу!» Кость Пестушко підняв у Кривому Розі антибільшовицьке повстання, започаткувавши потужний визвольний рух на півдні України. Цьому загартованому в боях Першої світової війни 22-річному хлопцю судилося ввійти в історію командиром легендарної повстанської Степової дивізії і Головним отаманом Холодного Яру — Степовим-Блакитним. У дні великих змагань за українську Україну ця яскрава особистість є для українців особливо вагомим прикладом самовідданості, бойової звитяги, героїзму й жертовності у боротьбі за рідну землю та волю.
Кость Пестушко (Степовий-Блакитний) є однією з найбільш шанованих історичних постатей і серед патріотичної молоді Криворіжжя. Зусиллями Тернівського козацтва було встановлено пам’ятний знак у селі Ганнівці, що на Кіровоградщині, де народився і загинув легендарний отаман Холодного Яру. Патріотично налаштована громадськість намагається увічнити пам’ять про героїчний чин земляка та його побратимів і в Кривому Розі, де в повітовому військкоматі, власне, й вибухнуло антибільшовицьке повстання новобранців та почалося формування Степової дивізії.
ПОРТРЕТ КОСТЯ ПЕСТУШКА РОБОТИ КРИВОРІЗЬКОГО ХУДОЖНИКА ОЛЕКСАНДРА КАНІБОРА, ЯКИЙ НАРАЗІ ВОЮЄ НА СХІДНОМУ ФРОНТІ У СКЛАДІ ПОЛКУ «АЗОВ»
ОЛЕКСАНДР МЕЛЬНИК, ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА КРИВОРІЗЬКОГО ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ, ДОСЛІДНИК ПОВСТАНСЬКОГО РУХУ НА КРИВОРІЖЖІ.
Так, в ході декомунізації вулицю Луначарського в Центрально-Міському районі міста було перейменовано на вулицю Костя Пестушка, а провулок Дем’яна Бєдного у цьому ж районі став вулицею Степової дивізії. А нещодавно депутат Тернівської районної в місті ради від ВО «Свобода» Віталій Пікуль ініціював збір підписів під петицією за встановлення на проспекті Поштовому пам’ятника отаману Степовому-Блакитному і меморіальної дошки на місці колишнього повітового військкомату на честь учасників повстання.
КРИВОРІЗЬКИЙ ЖУРНАЛІСТ, ЛІТЕРАТОР І КРАЄЗНАВЕЦЬ ВОЛОДИМИР СТЕЦЮК
Щоправда, сайт Криворізької міськради, на якому було розміщено петицію, протягом майже місяця, коли мали збиратися підписи під нею, за дивним збігом обставин чомусь не працював. Однак, знаючи про те, що нинішня міська влада, м’яко кажучи, не горить бажанням ставити пам’ятники героям української визвольної боротьби, місцеві патріоти відступатися від своїх намірів не збираються.
КРИВОРІЗЬКА ПОЕТЕСА ЛЮБОВ БАРАНОВА
На пам’ятний захід з нагоди 119-ї річниці від дня народження Костя Пестушка (Степового-Блакитного), організований працівниками Веселотернівської філії міського історико-краєзнавчого музею, зібралися місцеві історики, краєзнавці, літератори, барди, активісти низки патріотичних організацій, зокрема козаки Інгульської паланки Українського козацтва та патріотичної організації «Степ», учасники російсько-української війни, волонтери, студентство та учнівська молодь. Символічно, що захід відбувся саме у Веселих Тернах, звідки родом легендарна зв’язкова Степового-Блакитного — Віра Бабенко.
КОЗАКИ ГО «ІНГУЛЬСЬКА ПАЛАНКА» ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО НИЗОВОГО УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
Про короткий, але сповнений героїчної звитяги шлях Костя Пестушка розповів учасникам зібрання дослідник повстанського руху на Криворіжжі — заступник директора Криворізького історико-краєзнавчого музею Олександр Мельник. Про спадкоємність визвольної боротьби говорив із присутніми літератор і краєзнавець Володимир Стецюк, який навів, зокрема, кілька цікавих фактів зі спогадів односельців — сучасників Костя Пестушка, а також прочитав кілька своїх поезій, присвячених окремим епізодам минулої та сучасної визвольної боротьби.
КОЗАЦЬКИЙ БОЙОВИЙ ВИСТУП У ВИКОНАННІ КОЗАКА ІНГУЛЬСЬКОЇ ПАЛАНКИ «СОВИ»
На пам’ятному заході виступили також з поетичними присвятами героям визвольної боротьби криворізькі поетеси Любов Баранова та Лана Олександрова, прозвучали авторські пісні знаної на Криворіжжі виконавиці співаної поезії Марії Михайличенко, криворізьких бардів Леоніда Савоніна, Оксани Зорі та музичні твори молодих авторів. Схвилював присутніх своєю літературно-музичною композицією «Хай не буде в нас лиха» та козацьким бойовим виступом козак Інгульської паланки «Сова».
НОВИЙ ВАРІАНТ ХОЛОДНОЯРСЬКОГО ПРАПОРА, ЗАПРОПОНОВАНИЙ ДИРЕКТОРОМ ВЕСЕЛОТЕРНІВСЬКОЇ ФІЛІЇ КРИВОРІЗЬКОГО ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ СВІТЛАНОЮ БІЛОБАБОЮ
