Завжди був націоналістом, пишаюсь цим. Негативних підтекстів цьому означенню надають неграмотні люди, плутають його із шовінізмом. Націоналізм – це любов до Батьківщини, а шовінізм передбачає ненависть до інших націй.
Роман Іваничук, український письменник, патріарх української історичної романістики, громадський діяч

Жорсткий виклик...

Схоже, Кремль не згоден з українським Президентом, який у своїй «ментальності закінчив війну». Володимиру Зеленському потрібен сильний політичний тил
18 лютого, 2020 - 18:49
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Буквально у вчорашньому номері ми писали про стратегію Росії зламати усталений досі світовий порядок і українську ідентичність через пряму участь в різних війнах і конфліктах по всьому світі. Що також відбувається за допомогою спецслужб, дипломатії, інформаційних атак, корупційних важелів. А головне через пряму військову агресію проти України та анексію її територій. І ось вранці 18 лютого російські війська атакували українські позиції в районі Золотого на Донбасі з потужністю і інтенсивністю обстрілів, яких не було в останні роки.

Агресор, як відомо, полюбляє символічні дати. Крім початку масових розстрілів під час подій на Євромайдані 18 лютого 2014 року шість років тому (до цієї теми ми детальніше повернемося в наступному номері), є ще одна трагічна дата. І дуже важливо, що Президент України Володимир Зеленський відзначив цю паралель у себе в ФБ: «У п’яту річницю Дебальцівської трагедії бойовики та окупанти влаштували цинічну провокацію. Вони атакували позиції Об’єднаних сил поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське, Хутір Вільний. Обстріли велися зі зброї, забороненої Мінськими угодами. Воїни Збройних сил України дали гідну відсіч агресору. На жаль, з нашого боку є втрати... Це не просто цинічна провокація, метою якої є натиснути на дебальцівську рану, яка ніколи не загоїться повністю. Це — спроба зірвати мирний процес на Донбасі, який почав просуватися хоч і невеликими, але невпинними кроками. Збираємо сьогодні засідання РНБО...»

Після засідання РНБО начальник Генштабу ЗС України Руслан ХОМЧАК повідомив деталі: «Після 5-ї ранку незаконні збройні формування ОРДЛО відкрили артилерійський вогонь з усіх систем по позиціям 72-ї та 93-ї окремих механізованих бригад ЗСУ, зокрема застосували заборонений калібр 152 мм. Після цього штурмовими групами по трьом напрямкам вони здійснили спробу атакувати спостережні пости передових позицій наших двох бригад. Це відбувалося в проміжку між пунктами Новотошківське та Жолобока. Силами наших двох бригад напад було відбито, зав’язався бій. Згідно 51-ї статті Статуту ООН нами була дана адекватна відповідь також з усього озброєння, яке потрібно було застосувати в даній ситуації. З одного з спостережних пунктів нам довелося відійти, тому що туди необхідно було наносити вогонь, зокрема артилерією. З 10-ї години противник запросив режим тиші, тому що їм потрібно було забрати їхніх вбитих і поранених. За нашими даними у противника втрати складають — чотири загиблих та шість поранених. Наші втрати після сутичок: один загиблий, троє поранених і двоє контужених. Після режиму тиші почав працювати Спільний центр координації та контролю, щоб ми також могли забрити з поля бою нашого загиблого. Наразі всі позиції знаходяться під контролем українських військ».

18 ЛЮТОГО 2020 Р. ОФІС ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ. НАЧАЛЬНИК ГЕНЕРАЛЬНОГО ШТАБУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ РУСЛАН ХОМЧАК ТА СЕКРЕТАР РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ УКРАЇНИ ОЛЕКСІЙ ДАНІЛОВ ПІД ЧАС БРИФІНГУ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

З приводу небезпеки, яка пов’язана із розведенням сил і засобів в Золотому, начальник ГШ ЗСУ запевнив, що згадана кривава атака противника не стосувалася цієї зони. «Я б не хотів, щоб ми спекулювали з приводу Золотого. Є п’ять Золотих, розведення відбулося від Катеринівки до одного із них. Із трьох ділянок розведення (Станиця Лугаснька, Петрівське, Золоте) провокації бувають тільки в Петрівському. По Золотому не було жодних провокацій. Також потрібно розуміти, що війна продовжується, лінія зіткнення — це 410 км, де майже щодня відбуваються подібні провокації. Зони розведення до того, що сталося вранці 18 лютого, сюди не потрібно приписувати».   

На перший погляд, тактичний наступ росіян на фронті резонує із тими мирними планами і налаштованістю чинної української влади на припинення війни. Після засідання РНБО Зеленський ще раз повторив, що «ця провокація не змінить курс на припинення війни». Однак це лише на перший погляд. Насправді, у тому як діє Кремль і є суть путінської влади. 

«На сьогодні Росія застосувала один з методів агресії (дискредитація мирних ініціатив нинішньої української влади). А саме — військовий компонент, — коментує «Дню» редактор порталу «Інформаційний спротив» Юрій КАРІН. — Це не виключає інших методів агресії, які будуть споріднені з кривавою провокацією на фронті. Це торкається економічної, інформаційною та психологічною складовою. Мета — дестабілізація в Україні. Насправді, військовий компонент — це дуже дорога річ, тому що втрати будуть з обох сторін. Тому я переконаний, що далі буде відбуватись гібридна комбінація, кінцевою метою якої є приведення до влади прокремлівських маріонеток. Той факт, що така кривава провокація сталась — це потужний натяк, що жодних перемовин не буде. Росія потрібна капітуляція України на виключно її умовах. Тобто Росія абсолютно не здатна домовлятися. При цьому спрацювали вони доволі грубо, вкотре здійснивши військовий злочин».

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Не дивлячись на це, доволі спокійна і впевнена поведінка як самого президента України, так і начальника Генштабу ЗСУ та секретаря РНБО Олексія Данілова, під час брифінгу свідчить про те, що українська влада не буде симетрично жорстко реагувати в рамках переговорного процесу. В цьому контексті правильно Зеленський підкреслив, що «тільки з сильною армією можна сідати за стіл переговорів». «А у нас вона потужна», — сказав президент України. Проте важливо розуміти, що росіяни будуть діяти по всім «фронтам». Наприклад, на противагу ініціативі України провести 20 лютого спеціальне засідання Генеральної Асамблеї ООН щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України, росіяни швидко ініціювали засідання Ради безпеки ООН, де буде обговорено виконання Мінських угод, на 18 лютого. Подібні єзуїтські трюки — постійна тактика Кремля. Чого добивається агресор, зокрема діями на фронті?

«Зранку погані новини — атака на позиції ЗСУ російських військ. Жорсткі бої і втрати: (і все це в контексті доволі стриманої реакції МЗС по 12 тезам озвученим на Мюнхенській конференції по безпеці (в яких був озвучений фактичний компроміс позицій між ЄС та РФ відносно! (тобто за спиною) України (це викликало негативну реакцію Президента В.Зеленського). І звичайно дати 6-річниці трагічних подій на Майдані, — пише у ФБ народна депутатка Вікторія ПОДГОРНА. — Але головна мета Кремля зрозуміла — змусити українську владу погодити 12 тез і упередити жорстку відповідь Президента України на спробу Мюнхенського «компромісу», яка готувалася на сьогодні. Це спроба Росії змінити статус переговорів — перейти до тиску української сторони з позиції сили. Підвищити ставки в переговорах — класичний підхід Кремля. Але не тільки — росіяни прекрасно розуміють, що військові атаки на українські позиції здатні послабити позиції «партії миру» в українському суспільстві, і зірвати фактично реалізацію «нормандського формату» і одночасно розхитати внутрішньоукраїнську політичну ситуацію. Провокуючи «партію війни» до дій у відповідь на продовження агресії з боку РФ. І це чітко вказує — Кремль продовжує грати власну партію і нав’язувати власну стратегію, обмежуючи можливості для будь-яких ініціатив миру без поступок і врахування імперських інтересів Росії».

Останні події для української влади однозначно мають стати холодним душем. Москва підвищує ставки, змушуючи Зеленського і нову владу в Україні бути більш поблажливими і «слухняними» на переговорах. Але не виключений і протилежний ефект. Жорсткий «московський урок» може, навпаки, утвердити в головах представників української влади, що ніякі поступки і бажання домовлятися через компроміс росіянам не потрібні — їм потрібна капітуляція. А отже іншого виходу, як сильна і жорстка позиція по відстоюванню національних інтересів, немає. В деякій мірі, Кремль власними руками формує із Зеленського сильного президента, штовхаючи до перегляду сказаної ним нещодавно фрази: «У моїй ментальності я закінчив війну». Але реально сильним чинний український президент стане лише тоді, коли матиме сильний тил у вигляді армії, спецслужб, дипломатії, сталої підтримки суспільства... А для цього має бути стратегія і правильна кадрова політика.

Іван КАПСАМУН, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ