Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.
Юрій Шевельов, український мовознавець, історик літератури

Змагання «чарівників»

Кампанія на 205 окрузі в Чернігові вкотре демонструє відсутність змін у підходах до організації виборів
15 липня, 2015 - 10:45

Чернігів, просякнутий атмосферою спокійного благородства старовинного міста на декілька тижнів заглибився у вир передвиборчої боротьби. Тут на 26 липня оголошені проміжні вибори до Верховної Ради по мажоритарному округу № 205. «Вакансія» виникла у зв’язку з достроковим припиненням повноважень народного депутата Валерія Куліча, який нині очолив Чернігівську ОДА.

Електоральні перегони, які розпочались у Чернігові, нагадують сюжет радянського фільму «Про бідного гусара замовте слово», в якому описується, як життя невеликого містечка було розбурхане інтригами та провокаціями після входження туди гусарського полку.

Щоправда, в Чернігів увійшов не полк гусарів, а рота кандидатів у народні депутати. 127 претендентів — непропорційна кількість політиків для події подібного масштабу.

При цьому більшість із них — самовисуванці, і лише вісьмох підтримали партії. Серед них: Геннадій Корбан («УКРОП», Дніпропетровськ), Сергій Березенко («Блок Петра Порошенка — Солідарність», Київ), Дмитро Блауш («Радикальна партія Олега Ляшка», Чернігів), Ігор Андрійченко («Демальянс», Чернігів), Володимир Зуб («Самопоміч», Львів) та ін.

Оскільки серед кандидатів багато немісцевих (жителями Чернігова та області є лише 40,16%), у ЗМІ їх назвали «окупантами», «парашутистами» і «варягами». Хоча, звичайно, іногородність не заборонена законодавством, так само як місцеве походження не є гарантією чесності кандидата.

За інформацією громадської мережі ОПОРА, з червня лише п’ятеро зі 127 кандидатів проводили системну агітаційну кампанію. «Надзвичайно велика кількість кандидатів неодмінно спричинить пониження явки виборців та масовий їх підкуп, адже саме таким чином найлегше «довести» виборця до дільниці», — зазначають представники ОПОРИ. Крім цього, завдяки великій кількості висуванців активні учасники передвиборчої кампанії можуть монополізувати вплив на дільничні виборчкоми через квоти «технічних» кандидатів.

На думку багатьох експертів, найбільші шанси на перемогу в цій боротьбі мають двоє кандидатів. Перший — Геннадій Корбан, колишній заступник екс-голови Дніпропетровської ОДА Ігоря Коломойського. Члени «дніпропетровської команди» були фаворитами публіки, адже змогли врятувати область від сепаратизму та запобігти його поширенню на інші регіони України. Проте пізніше вони «впали у немилість» Адміністрації Президента.

У своїй діяльності на окрузі Корбан налагодив контакти з місцевими волонтерами й лідерами громадських організацій. І вже возив декілька груп активістів, у тому числі журналістів, до Дніпропетровська переймати передовий досвід зі співпраці органів влади та НДО, розбудови громадянського суспільства, організації допомоги армії, пораненим тощо.

Другий кандидат — Сергій Березенко, колишній депутат Київради від «Блоку Леоніда Черновецького», керівник Державного управління справами, фігура близька до оточення Президента Петра Порошенка. За два місяці до офіційного старту виборчої кампанії Березенко очолив оперативно створену Раду регіонального розвитку Чернігівщини, що дало йому можливість активно «піаритися» на цій посаді — на бігбордах, у ЗМІ й під час зустрічей на підприємствах. Завдяки зусиллям молодого кандидата до Чернігова зачастили міністри, причому всі горіли бажанням терміново взятися за вирішення найгостріших проблем. На зловживанні адміністративним ресурсом Сергієм Березенком наголосили й експерти мережі ОПОРА. Так чи інакше, але по місту розвішано плакати кандидата від «БПП» з написами: «Комплекти м’ячів — в усі спортзали Чернігова. Зроблено!», «Вирішено!» тощо.

Саме ці два кандидати є «творцями» політичного, культурного та інформаційного простору Чернігова, і саме вони увійшли в передвиборчий клінч із застосуванням брудних технологій. Так, поширеною є реєстрація «двійників» кандидатів, серед яких, приміром, Карбан Геннадій Валерійович та Корпан Галина Вікторівна. Натомість ЦВК відмовила в реєстрації самовисуванцю Березенку Сергієві Леонідовичу.

Ще одне питання, яке виглядає технологією відтягування голосів від одного з кандидатів — участь у виборах голови обласного «УДАРу» Юрія Тарасовця. Як відомо «УДАР» брав участь у парламентських перегонах разом із «Блоком Порошенка». І хоч Тарасовець зареєструвався як самовисуванець, він використовує свій партійний логотип і старе гасло «БПП»: «Час єднатись!».

Також серед кандидатів зареєстровано екс-директора департаменту корпоративних прав Дніпропетровської міськради Олександра Величка.

Раніше Величка було викрадено на подвір’ї Дніпропетровської ОДА, в чому він пізніше звинуватив Геннадія Корбана. Наразі екс-чиновник не робив жодних заяв на окрузі, але всі очікують, доки вистрілить «рушниця на стіні». Так само як і один з найбільш епатажних кандидатів — шоумен і телеведучий Олексій Дурнєв.

Сумнівною подією під кутом зору законності стало вилучення обласною прокуратурою з порушенням процедури документів 85 кандидатів напередодні жеребкування. Через це кандидати могли втратити можливість висунути своїх представників до ДВК. Проте після тиску громадськості та особистого приїзду Корбана до прокуратури та повернула документи.

Надзвичайних масштабів набула й рекламна кампанія кандидатів. Історичне середмістя й периферію заповнили агітаційні намети, а переважну частину рекламних площ і деякі житлові будинки заполонила візуальна політична реклама.

Наприклад, у місті з’явилися плакати з написом: «Укроп проти Редиски», а один із претендентів на депутатський мандат розвісив бігборди з гаслом: «Дніпропетровську банду — геть!». У свою чергу, команда «УКРОПу» на своїх рекламних площах пропонує винагороду за повідомлення про підкуп виборців.

Кандидати в народні депутати «накинулись» на жителів старовинного міста, пропонуючи розваги для дітей та дорослих. Як жартують самі чернігівці, вони виграли «політичний джек-пот». Для них безкоштовно розгорнули фестивалі борщу та юшки, конкурси талантів і розіграші путівок, дискотеки й вечірки просто неба, шоу богатирів і «табори юних чарівників», спортивні змагання та веслування на човнах-драконах, польоти на повітряних кулях і подорожі святими місцями, концерти місцевих зірок та виступи відомих українських гуртів, наприклад «ТІК», «Воплі Відоплясова», «Неангели».

Більшість заходів відбувається на березі річки Стрижень на трав’яній галявині, де розміщено сцену та штаб кандидата Корбана — великий намет з прозорими стінами, який вже кілька разів піддавався «мінуванню». Їх встановлення викликало незадоволення багатьох чернігівчан: проведення масових заходів завдає шкоди газону, а кандидат не отримав на це дозволу і не сплачує податку за оренду землі.

Кореспонденти «Дня» побували в Чернігові, зокрема, на одному із заходів — чемпіонаті по боксу, який проводили під патронатом Геннадія Корбана. Ми запитали у відвідувачів заходу, як вони ставляться до передвиборчої кампанії в місті та до такого бурхливого культурного життя. Більшість співрозмовників зауважує, що таких масштабних передвиборчих перегонів у місті до цього ще жодного разу не було.

«На даний момент це найяскравіші вибори, які коли-небудь відбувалися в Чернігові, — ділиться враженнями з «Днем» чернігівчанин Максим. — Кандидати намагаються «підгодовувати» виборців, показати себе якомога яскравіше. Звичайно, ми ходимо на культурні заходи, доки є можливість. Але я вважаю, це мало що вирішить, бо всі знають хто є хто, звідки приїхали. І для мене найбільш пріоритетним є місцевий кандидат. Проте поки найбільш яскравими політиками є Корбан та Березенко, відомі лише завдяки масштабній агітації. Але людина запам’ятовується своїми справами, а не «порохом в очі», тому якби кандидати були налаштовані працювати на інтереси народу, вони б витратили гроші не на рекламу, а на інфраструктуру або українську армію».

Подібної думки дотримується й чернігівський пенсіонер пан Юрій, який вважає, що така кількість реклами та заходів не відобразиться на виборі чернігівчан: «Люди вже не ті, що були раніше, і якщо їм вистачить розуму, то вони не голосуватимуть за гроші чи за «хліб та видовища». За його словами, ці передвиборчі перегони — «перебор по вкладених грошах, кількості кандидатів, рекламі — їх кількість більша, ніж була під час парламентських виборів минулої осені. І наразі за усім цим не видно по-справжньому достойних кандидатів».

«Все, що зараз відбувається у місті, всі концерти я сприймаю як передвиборчу агітацію, але моє ставлення до цього позитивне, — ділиться враженнями молода чернігівчанка Ганна. — Зараз кандидати намагаються показати, на що вони здатні, що вони піклуються про виборців, але хотілося б, щоб такі заходи відбувалися не лише перед виборами. Проте якщо кандидати дають можливість відпочивати, люди мають цим користуватися».

Аналогічно кореспонденти «Дня» намагалися поспілкуватися із чернігівчанами, які приводять своїх дітей до намету «Дитяча літня школа чарівників», організованого штабом Сергія Березенка. Незважаючи на зливу, нас попросили покинути приміщення під приводом того, що ми можемо «написати погано про їх кандидата» та запропонували звернутися за дозволом до центрального штабу. Мокнучи під одним із дерев «Березового гаю», у якому розміщений намет для «чарівників» кандидата від «БПП», кореспондентам «Дня» було чутно, як дітей від 6 років закликали «поаплодувати кандидату Сергію Березенку» за організацію розважального заходу.

КОМЕНТАРІ

«ПЕРЕВАЖАЮТЬ РІЗНІ СОРТИ «ГРЕЧКИ»

Павло ПУЩЕНКО, політичний оглядач, Чернігів:

— Які виборчі технології у нас використовують? Перша з них — благодійні справи кандидатів. Вони відкривають дитячі та спортивні майданчики, влаштовують концерти, змагання, видовища. Друга — це безпосередні зустрічі з колективами. Бідніші кандидати проводять зустрічі в дворах багатоповерхівок, на вулицях, біля агітаційних наметів. Заможніші влаштовують масові заходи.

Так само традиційні «брудні технології»: це спроби підкупу виборців, побудови пірамід, є навіть повідомлення в прокуратуру з цього приводу. Частіше використовують непрямі форми підкупу: конкурси, солодощі, поїздки, подарунки. Тож нічого нового поки що ми не спостерігаємо. Обкатуються ті ж технології, що й раніше. Щоправда, їхня концентрація — доволі велика. Градус виборчої кампанії дуже високий.

Чи триває громадська дискусія, обговорення програм та ідей? Я цього не бачу. Якщо й влаштовують якісь обговорення, то це відбувається в досить вузькому колі. І основний акцент у таких обговореннях, знову ж таки, — на якісь популістські речі. Отже, переважають у нас на окрузі різні форми «гречки», заходи.

«ЗАГОСТРЕННЯ БОРОТЬБИ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ЗМЕНШЕННЯ ЯВКИ ВИБОРЦІВ, БО ЛЮДИ ВТОМИЛИСЯ ВІД ПОЛІТИЧНИХ ШОУ»

Юрій ПАПЕРНИЙ, політичний експерт, Чернігів:

— Особливості цієї виборчої кампанії такі: по-перше, статус кампанії підвищено, до неї прикута увага всієї країни, хоча насправді триває боротьба лише за одне місце, на мій погляд, це боротьба амбіцій. По-друге, зараз кампанія дедалі більше буде вирішувати в стінах ОВК, де зараз відбувається відсіювання кандидатів за рахунок втручання прокуратури, прийом документів, рокіровка місцевих на «варягів». Напруження боротьби дедалі підвищується, що може призвести до зменшення явки виборців, бо люди втомилися від політичних шоу. Про попередні результати говорити також складно, бо триває ще й «війна моніторингу», соціології. Тому інтрига залишається.

Як люди реагують на «гречку»? Як на мене, це міф і технологія. Це радше певні методи залучення власного виборця, і не обов’язково, що цьому виборцю будуть щось давати за голос. Всі докази, які будь-яка сторона намагається розмістити, не переконливі. Якщо не втрутиться міліція та прокуратура, не будуть порушені конкретні кримінальні справи, це вкотре підтвердить, що подібні заяви чи «знайдені факти» — чергова маніпуляція виборцями. Наразі ми чекаємо зняття технічних кандидатів, адже зрозуміло, що зі 127 зареєстрованих кандидатів реальних претендентів на мандат всього кілька.

«АБО МИ АБО ПРИЙМАЄМО СИСТЕМУ ВІДКРИТИХ СПИСКІВ, АБО ПОЧИНАЄМО БОРОТИСЯ ПРОТИ ПІДКУПУ І ФАЛЬСИФІКАЦІЙ»

Олександр СОЛОНТАЙ, експерт Інституту політичної освіти:

- Коли говорили про вибори до Верховної Ради восени 2014-го, то говорили про необхідність відкритих списків. Це, нагадаю, вже після Євромайдану. Тому що мажоритарка перетворилась в Україні на аукціон: в умовах відсутності боротьби правоохоронної системи з підкупом і фальсифікаціями, виборці отримують змагання подарунків, а не кандидатів. За підсумками минулих виборів не було покарано жодну особу, хоча по всій Україні процвітав підкуп виборців і багато хто став народним депутатом за рахунок фінансового вливання в округа і роздачі грошей, пайків тощо. Що ми бачимо сьогодні? Діюча Верховна Рада досі не прийняла новий закон про відкриті списки, а це означає, що якщо в будь-який момент у нас будуть оголошені позачергові вибори до Верховної Ради, то вони відбуватимуться по старому законодавству.

І ситуація в Чернігові тільки зайвий раз доводить все це. Тому або ми або приймаємо систему відкритих списків, або починаємо боротися проти, відповідно, підкупу і фальсифікацій. Але без одного чи без другого механізму діюча система з мажоритарними округами знищує демократію. Те, що Березенко і Корбан вчепилися один в одного, це є боротьба не тільки їх особисто, а і змагання їхніх шефів, тобто це війна на рівні Порошенко-Коломойський. Особисто в обох також є серйозні мотиви. На мою думку, Березенко після потрапляння до Верховної Ради, може стати кандидатом на голову фракції, а то й очолити її. А з приводу Корбана, то він так само може стати лідером фракції того ж самого «Укропа». Тому, власне, для обох це важливий етап політичної кар’єри.

*  *  *

Тож, на цих перегонах на мажоритарному окрузі у Чернігові основні кандидати головним інструментом політичних змагань зробили власні фінансові та адміністративні ресурси, політичну рекламу, скандали та технології. Проте вони не продемонстрували головного — нової якості політичної конкуренції, боротьби програм, ідей та поглядів, хоча саме цього намагався досягнути останній Майдан, борючись із режимом Януковича. На сайті ЦВК можна знайти передвиборні програми кандидатів, проте самі місцеві жителі про їх зміст не знають майже нічого. Як і ситуація в Мукачеві, що стала ознакою незміненої реальності кучмізму, так і хід виборчих змагань в Чернігові демонструє приклад непергорнутої сторінки 1990-х. Ця кампанія поки не принесла нічого іншого, окрім масових розваг для чернігівчан, їх дезорієнтації та псування політичного смаку.

БЕЗПРЕЦЕДЕНТНО ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ КАНДИДАТІВ, ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ ТА АГІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ДЕЗОРІЄНТУЄ ЧЕРНІГІВЧАН У ПОЛІТИЧНОМУ ПРОСТОРІ

Дмитро КРИВЦУН; Вікторія СИДОРОВА, Чернігів, фото Руслана КАНЮКИ, «День», Київ — Чернігів — Київ
Газета: 
Рубрика: